Постанова № 30137492, 18.03.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 922/513/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Здор Т.О. (посвідчення № 013776 від 06.12.12 р.)

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - ОСОБА_1 (довіреність ВТС № 768373 від 07.03.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Куп'янського міжрайонного прокурора (вх. №663Х/1-38) на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.02.13 р. у справі № 922/513/12-г

за позовом Куп'янського міжрайонного прокурора, м. Куп'янськ

до 1: Куп'янської райдержадміністрації м. Куп'янськ;

2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Просянка

про визнання недійсним договору оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

Куп'янський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Куп'янської районної державної адміністрації № 200 від 23.07.2002 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду ОСОБА_2" та визнати договір оренди земельної ділянки водного фонду від 28.10.2002 р., укладений між Куп'янською районною державною адміністрацією Харківської обласної ради та ПП ОСОБА_2 недійсним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2013 р. по справі № 922/513/12-г (суддя Бринцев О.В.) повернув позовну заяву без розгляду та підставі п.2 ч.1 ст. 63 ГПК. Виносячи вказану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що прокурор, звертаючись до господарського суду в інтересах держави зобов'язаний крім іншого, вказати у позовній заяві позивача (орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах), а саме його найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, що не було зроблено. Позовна заява не відповідає п.2 ч.2 ст. 54 ГПК. Прокурором не вказано в чиїх інтересах подано позовну заяву, що також суперечить ст.2 ГПК України та рішенню Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі №1-1/99, згідно яких прокурор вправі подавати позови лише в інтересах держави, а не державних підприємств і при цьому прокурор зобов'язаний визначити і обгрунтувати в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Втім, в даному випадку цього також не зроблено.Суд першої інстанції також вважає, що згідно абз. 2 ч. 1 ст. 800 ЦК України будь-яка юридична особа може бути позивачем у справі.

Куп'янський міжрайонний прокурор з ухвалою суду не погодився з ухвалою суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права. просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 06.02.2013 р. по справі № 922/513/12-г та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи свою позицію по справі, прокурор зазначає, що Куп'янською райдержадміністрацією порушено ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки при прийнятті оскаржуваного розпорядження був відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, однак без такого проекту не можна передати в оренду земельну ділянку - це суперечить вимогам чинного земельного законодавства, на момент прийняття оскаржуваного розпорядження та укладання спірного договору. Даний факт став відомий прокуратурі під час проведення перевірки в серпні 2012 року, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом. Крім того, прокурор і в позові і в апеляційній скарзі зазначає, що Держсільгоспінспекція є центральним органом виконавчої влади для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, але Держсільгоспінспекція не наділена повноваженнями звертатися до суду з позовами, в разі виявлення порушень в діяльності органів державної влади чи місцевого самоврядування щодо прийнятих ними розпоряджень відносно передачі земельних ділянок державної та комунальної власності в оренду. Враховуючи відсутність повноважень інспекції на звернення до суду, прокурор на підставі ч. 2 ст. 29 ГПК, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» пред'являє позов в інтересах держави як позивач.

Перший відповідач відзив на апеляційну скаргу прокурора не надав.

Другий відповідач відзив на апеляційну скаргу прокурора не надав, представник в судовому засіданні пояснив, що вважає ухвалу суду законною, обґрунтованою, прийнятою з дотримання норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні. Просить ухвалу господарського суду Харківської області від 06.02.13 р. у справі № 922/513/12-г залишити без змін, а апеляційну каргу без задоволення.

Прокурор та перший відповідач в судове засідання не з'явились, про причини неможливості з'явитись в засідання суду не повідомили, хоча належним чином повідомленні про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги належне повідомлення прокурора та 1-го відповідача про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст. 75 ГПК України без їх участі за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч.3 ст.2 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Частиною 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Частинами 1, 2, 5 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що підставами представництва в суді інтересів громадянина або держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів громадянина або держави. Обираючи форму представництва визначену даною статтею, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

З форми та змісту поданої прокурором позовної заяви вбачається, що вона не відповідає вище наведеним вимогам процесуального законодавства, а саме:

- по-перше, законом чітко визначено, що прокурор звертаючись до суду з позовом повинен зазначити у чому саме полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина та обґрунтовує необхідність їх захисту. Проте прокурором не визначено в чому саме полягає порушення інтересів держави чи громадянина при винесені розпорядження голови Куп'янської районної державної адміністрації № 200 від 23.07.2002 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду ОСОБА_2" та при укладанні відповідного договору оренди земельної ділянки водного фонду від 28.10.2002 р., яким чином, та які інтереси держави були порушенні.

- по-друге, прокурором не визначено особу (орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах) в інтересах якої він звернувся до суду.

Крім того, статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороню земель» визначено, що контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України №459/2011 від 13 квітня 2011 року «Про державну інспекцію сільського господарства України» є Держсільгоспінспекція України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Статтею 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України визначено, що Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, організовує та здійснює державний нагляд: у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах;

Враховуючи вище наведені норми закону, колегія суддів приходить до висновку, що Держсільгоспінспекція відповідно до своїх обов'язків та завдань повинна перевіряти законність надання та використання земельних ділянок наданих за цивільно - правовими угодами та вразі виявлення будь-яких порушень не позбавлена права на звернення до суду з відповідним позов у спосіб визначений Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Отже, твердження прокурора про те, що Держсільгоспінспекція України, яка на його думку мала бути позивачем у даній справі, не в праві ним бути, оскільки таке право не передбачено Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України є безпідставним з вище викладених підстав та наведених норм чинного законодавства.

Крім того, Держсільгоспінспекція України є юридичною особою та згідно абз.2 ч.1 ст.80 ЦК України вона наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, а тому інспекція може бути позивачем та відповідачем у суді незалежно від того вказане це в її установчих документах чи ні.

Таким чином, Куп'янським міжрайонним прокурором при поданні позовної заяви не дотримано вимоги ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не визначено позивача інтереси якого прокурор захищає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 06.02.13 р. у справі № 922/513/12-г прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.02.13 р. у справі № 922/513/12-г залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі № 922/513/12-г підписано 18.03.2013 р

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.