Ухвала суду № 30133571, 10.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р.справа № 2а-0870/871/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

позивача: - Вакуленко В. А. (дов. від 15.05.12 № 1)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року

у справі № 2а-0870/871/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна нерухомість»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна нерухомість» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.16), просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2011 року №0000012302/0/298 щодо накладення на позивача штрафних санкцій у розмірі 946 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що санкції, встановлені Податковим кодексом України, не можуть застосовуватись до правовідносин та порушень, які виникли до набрання чинності Податкового кодексу, тобто до 1 січня 2011 року. Також Позивач вказує, що посилання відповідача на п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України як на підставу видачі спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним, оскільки відповідачем під час проведення перевірки не було встановлено заниження або завищення податкових зобов'язань з ПДВ, заявлених в податкових деклараціях.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2011 позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2011 року №00000123302/0/298 в частині застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 946,00 грн.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду ґрунтуються виключно на підставі листа Державної податкової адміністрації від 01.03.2011 №10-1018/769, який не є письмовим доказом в розумінні КАС України. Спірне податкове повідомлення-рішення в повному обсязі відповідає фактичним обставинам та чинному законодавству.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень, жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в серпні, вересні 2010 року, за результатами якої складений акт №247/23-252/33242664 від 28.12.2010.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог Наказу ДПА України від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання»; порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідних періодів, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); порушення правил заповнення податкових декларацій з ПДВ у періоді з 16.06.2010 по 01.01.2011, у зв'язку з чим недостовірно визначені такі показники:

- р.24 декларації з ПДВ «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за вересень 2010 року завищено суму 600,00 грн. та складає 442950 грн., жовтень 2010 року занижено на суму 3784 грн. та складає 262853 грн.;

- завищення р.25.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації за вересень 2010 року на загальну суму 3784 грн.;

- заниження р.26 декларації з ПДВ на загальну суму 1406298 грн. із врахуванням правил заповнення податкових декларацій з ПДВ у періоді з 16.06.2010 р. по 01.01.2011 р. та із врахуванням акту №193/23-252/33242664 від 21.10.2010 р., результати якого повинні бути враховані при заповненні декларації за листопад 2010 року та акту №214/23-252/33242664 від 24.11.2010 року, результати якого повинні бути враховані при заповненні декларації за грудень 2010 р.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012302/0/298 від 12.01.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 3784,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 946,00 грн. Податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, задовольняючи позовні вимоги, встановив, що прийняте відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, таким, що не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Таким чином, визначення податковим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування є підставою для застосування контролюючим органом штрафних санкцій.

В той же час, актом перевірки не встановлено підстав для зменшення бюджетного відшкодування, які передбачені п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, оскільки відповідачем не встановлено заниження або завищення податкових зобов'язань з ПДВ. Так, в акті перевірки зазначено, що перевіркою не встановлено порушень правомірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень, жовтень 2010 року; не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників в рядках 1-9 Декларацій з ПДВ за вересень, жовтень 2010 року; порушень правомірності визначення податкового кредиту; порушень правильності визначення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту.

Отже, завищення сум бюджетного відшкодування відбулося у зв'язку з порушенням позивачем правил заповнення податкових декларацій, а відтак у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 946,00 грн., оскільки заниження або завищення податкових зобов'язань з ПДВ у позивача відсутнє.

Разом з тим слід зазначити, що при застосуванні відповідачем штрафних санкцій необхідно враховувати приписи частини другої статті 58 Конституції України у частині того, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Зважаючи на той факт, що перевірка позивача здійснювалась з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень, жовтень 2010 року та суми бюджетного відшкодування визначались позивачем на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», отже до спірних правовідносин мають застосовуватись норми права, які були чинними на момент визначення позивачем сум бюджетного відшкодування та подання відповідачу податкової звітності.

Отже, за порушення, вчинені у попередніх періодах, та виявлені після дати набрання чинності Податковим кодексом України, не допускається застосування санкцій, що не були передбачені нормативно-правовими актами до 01.01.2011 (у разі встановлення завищення суми задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларованої суми від'ємного значення ПДВ, а також завищення заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ, яка на час перевірки не відшкодована).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству та винесено відповідачем з порушенням норм податкового законодавства України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи всебічно дослідив обставини, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2011 у справі № 2а-0870/871/11 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко