Ухвала суду № 30131059, 14.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2013 р. м. Київ К/9991/46170/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Державне підприємство "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" (далі -ДП "Шляхово-будівельне управління-45" ВАТ "Південшляхбуд") звернулось до суду з позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (далі -Феодосійська МДПІ) в якому просить визнати протиправними дії та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2010 року позов ДП "Шляхово-будівельне управління-45" ВАТ "Південшляхбуд" задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2011 року апеляційну скаргу Феодосійської МДПІ залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Феодосійська МДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП "Шляхово-будівельне управління-45" ВАТ "Південшляхбуд" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Феодосійською МДПІ 29.10.2008 року за результатами перевірки, проведеної з питання своєчасності сплати позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2007 року по 04.01.2008 року. За результатами перевірки відповідачем складено акт №2868/15-2/03450608 від 29.10.2008 року.

На підставі акту перевірки та відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-Ш від 21.12.2000 року податковим повідомленням-рішенням №0002541502/0 від 05.11.2008 року та застосовані штрафні санкції в розмірі 26438,00 грн.

За результатами перевірки, проведеної 28.11.2008 року по податковій декларації з ПДВ за грудень 2007 по терміну сплати 30.01.2008 року та січень 2008 року по терміну сплати 03.03.2008 року, відповідачем складено акт перевірки №3216/15-2/03450608 від 28.11.2008 року, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням №0002911502/0 від 09.12.2008 року до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 22826,50 грн.

За результатами перевірки, проведеної 30.12.2008 року по податковій декларації з ПДВ за лютий 2008 року по терміну сплати 31.03.2008 року, по податковій декларації з ПДВ за березень 2008 року по терміну сплати 30.04.2008 року та по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок березень 2008 року по терміну сплати 29.05.2008 року, відповідачем складено акт перевірки №3707/15-2/03450608 від 30.12.2008 року, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням №0000021502/0 від 09.01.2009 року до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 12 295,00 грн.

За результатами перевірки, проведеної 27.02.2009 року по податковій декларації з ПДВ за квітень 2008 року по терміну сплати 30.05.2008 року, відповідачем складено акт перевірки №506/15-2/03450608 від 27.02.2009 року, на підставі якого податковим повідомленням-рішенням №0000701502/0 від 05.03.2009 року до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 9395,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

П.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України №2181 передбачено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Таким чином, Грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

П.6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»встановлено, що Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

П. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті Затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76 передбачено, що кошти з рахунків клієнтів, банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

П. 3.8 зазначеної Інструкції вказано, що реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону України №2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що дії відповідача по направленню грошових коштів ДП "Шляхово-будівельне управління №45" ВАТ "Південшляхбуд", якими він сплачував поточні зобов'язання з податку на додану вартість, на погашення боргу, що виник раніше, що, в свою чергу, призвело до нарахування спірних штрафних санкцій, суперечать положенням чинного законодавства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ДП "Шляхово-будівельне управління-45" ВАТ "Південшляхбуд" про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень Феодосійської МДПІ.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров