Ухвала суду № 30130682, 25.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2013 р. м. Київ К-35324/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Лосєва А.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представників позивача Пантєєва І.О.

відповідача Кец Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела»та Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.04.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010

у справі №2а-2008/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.04.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010, позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м.Києва від 12.10.2009 №0001311750/0 та від 06.11.2009 №0001311750/1 в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 111,56 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Та за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції в частини задоволених позовних вимог, та прийняття в цій частині нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 24.04.2007 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 24.04.2007 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт від 28.09.2009 №168/23-811/35059393.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, підпунктів 4.2.1 та 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту «а»пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 37732,65 грн.

На підставі акта перевірки, підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, згідно з підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»винесено податкове повідомлення-рішення від 12.10.2009 №0001311750/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) на суму 37732,65 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 75576,86 грн.

За результатами апеляційного узгодження скарга позивача залишена без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення з відповідним індексом, яким доведено нові граничні строки сплати податкових зобов'язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.09.2007 та 15.10.2008 між приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та ТОВ «Аїсі Бела», в особі директора ОСОБА_5 (орендар), були укладені договори оренди нерухомого майна, відповідно до пункту 1.1 вказаних договорів їх предметом є термінове платне використання житлового приміщенням на умовах визначених в договорі для тимчасового проживання співробітників позивача.

Згідно пункту 1.2 зазначених договорів їх об'єктом є житлове приміщення - квартира загальною площею 70 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яку відповідно до підпункту 2.2.1 орендар зобов'язується використовувати тільки для проживання в ньому фізичної особи. Термін дії договору від 13.09.2007 встановлений з 15.09.2007 по 15.10.2008, договору від 15.10.2008 - з 15.10.2008 по 15.11.2009.

На виконання зазначених договорів позивачем було сплачено приватному підприємцю ОСОБА_4 кошти на загальну суму 251551 грн.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі - Закон) дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно положень підпункту «а»підпункту 4.2.9 пункту 4.2. статті 4 Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств.

Ставка податку з доходів фізичних осіб встановлена підпунктом 7.1 статті 7 Закону та становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з підпунктом «а»пункту 19.2 статті 19 Закону особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

З огляду на те, що у період фактичного використання зазначеної квартири з вересня 2007 року по грудень 2008 року у ТОВ «Аїсі Бела»працювала лише одна особа - директор ОСОБА_5, враховуючи умови договорів оренди нерухомого майна від 13.09.2007 та від 15.10.2008, щодо використання об'єкта нерухомого майна тільки для проживання в ньому фізичної особи (співробітників позивача), суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність дій відповідача з визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 37732,65 грн.

При цьому, штрафна санкція, передбачена підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у подвійному розмірі від суми нарахованого зобов'язання становить 75465,30 грн. у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва від 12.10.2009 №0001311750/0 та від 06.11.2009 №0001311750/1 є неправомірними в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 111, 56 грн.

Доводи касаційної скарги відповідача, що сума 111,56 грн. є пенею, нарахування якої передбачено підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не можуть бути підставою для скасування рішення судів попередніх інстанцій в цій частині, оскільки оспорювані податкові повідомлення-рішення таких підстав для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій не містять.

Доводи касаційної скарги позивача також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права. Укладення ТОВ «Аїсі Бела»в особі засновника ОСОБА_6 з ОСОБА_5 цивільно-правового договору про надання управлінських послуг правильності висновків суді попередніх інстанцій не спростовує, оскільки у періоді, що перевірявся, ОСОБА_5 була єдиним працівником ТОВ «Аїсі Бела»та його директором, який згідно діючого законодавства, є виконавчим органом товариства та учасником трудових відносин з товариством, у той час як засновник є учасником цивільно- та господарсько- правових відносин зі своїм товариством. Укладення договорів оренди житлового приміщення здійснено директором ТОВ «Аїсі Бела»ОСОБА_5, у той час як договором про надання управлінських послуг, яким обґрунтовуються заперечення позивача, правовий статус ОСОБА_5 як директора ТОВ «Аїсі Бела»не визначено, даним договором передбачено виконання ОСОБА_5 конкретних завдань які визначаються Окремими Робочими Проектами, що не виключає виконання нею функцій директора товариства.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційних скаргах немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела»та Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 -без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді А.М.Лосєв

Н.Г.Пилипчук