Постанова № 30130142, 20.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 року 810/1210/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

представника позивача - Маліновської З.Г.,

представника відповідача - Хилі Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес"

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес" з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2012 № 0001312204, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 44647,50 грн., з яких: 35718,00 грн. - за основним платежем; 8929,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу визначення грошових зобов'язань згідно із зазначеним повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту - Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз " у складі ціни за виконані роботи. На думку посадових осіб податкового органу, ніякі роботи контрагентом фактично не виконувались, позивач не мав на меті отримання результату робіт у дійсності, а договори уклав з метою мінімізації податкових зобов'язань. Податковий орган стверджував, що укладені між позивачем та його контрагентом договори є нікчемними і такими, що порушують інтереси держави та суспільства, формування податкового кредиту здійснено позивачем неправомірно і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер - роботи виконані контрагентом у повному обсязі та оплачені позивачем, ці факти підтверджується документально і матеріальними носіями, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку та податковій звітності. Позивач стверджував, що він правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, тому просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес" є юридичною особою, що зареєстрована 08.05.2007 Виконавчим комітетом Шевченківської міської ради, перереєстрована 22.08.2012 Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Одними з видів діяльності позивача є: діяльність рекламного агентства; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

У листопаді 2012 року посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз " за вересень 2011 року (акт перевірки від 19.11.2012 № 1731/22-4/35135725).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем пункту 198.6, статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 35718,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача, які здійснювалися ним на підставі договорів від 01.08.2011 № 010811 та від 09.08.2011 № 090811, укладених між позивачем та його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз " з приводу виконання робіт по виробництву аудіовізуальних творів - рекламних відеороликів. На думку посадових осіб податкового органу, ніякі роботи контрагентом фактично не виконувались, а правочини з цим контрагентом позивач уклав з метою незаконного отримання податкової вигоди та мінімізації податкових зобов'язань. Це суперечить інтересам держави і суспільства, тому правочини є нікчемними, а формування податкового кредиту здійснено позивачем незаконно.

Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби стверджувала, що позивач неправомірно сформував податковий кредит, оскільки інший податковий орган - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, за результатами невиїзної перевірки іншого платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ ФІЛМЗ", яке є контрагентом позивача (акт перевірки від 10.05.2012 № 253/22-3/35634888), дійшов висновку, що в цього платника податків відсутній об'єкт ПДВ за квітень, вересень 2011 року. Такий висновок ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС ґрунтується на оцінці даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, на підставі яких встановлено розбіжність між даними по задекларованих сумах податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес". Сума податкового зобов'язання вказаного контрагента не відповідає сумі податкового кредиту за період, що перевірявся, розбіжність становить 35718,00 грн.

За результатами перевірки Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 № 0001312204, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 44647,50 грн., з яких: 35718,00 грн. - за основним платежем; 8929,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящого податкового органу у порядку адміністративного оскарження, однак за результатами розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга - без задоволення (рішення про розгляд скарги від 12.02.2013 № 351/10/10-206/858).

Не погоджуючись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням та рішенням вищестоящого податкового органу за результатом адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт виконання робіт та оплати їх вартості, матеріальні носії, на яких відтворено результат виконаних робіт, а також зробив витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містить дані про контрагентів позивача.

На підставі зібраних по справі доказів судом встановлено наступне.

У серпні 2011 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" (виконавець) укладено договори від 01.08.2011 № 010811 та від 09.08.2011 № 090811, згідно з якими виконавець зобов'язувався за плату виконати роботи:

з виробництва аудіовізуального твору - рекламного відеоролика під умовною назвою "Правда", хронометражем 30 секунд (коротка версія - 15 секунд) для рекламування торговельної мережі клієнта замовника під торговою марко "Аляска" (вартість робіт - 612117,84 грн., у тому числі ПДВ - 102019,64 грн.);

з організації фотозйомки під умовною назвою "Правда" для рекламування торговельної мережі клієнта замовника під торговою марко "Аляска" шляхом забезпечення участі акторів в зазначені фотозйомці (вартість робіт - 30672,60 грн., у тому числі ПДВ - 5112,10 грн.).

Загальна вартість робіт за вказаними договорами становить суму 642790,44 грн., у тому числі ПДВ - 107131,74 грн.

Факт виконання робіт підтверджується копіями актів прийому-передачі виконаних робіт від 01.08.2011 № 010811, від 09.08.2011 № 090811 та актом приймання-передачі матеріалів від 28.09.2011. Крім того, представник позивача представив суду диск, що містить рекламний відеоролик для товарів та послуг "Аляска". Під час судового розгляду відповідач не заперечував факт створення контрагентом рекламного відеороліку.

В оплату за виконані роботи позивач на підставі рахунків-фактури від 01.08.2011 № 00000030, від 01.08.2011 № 00000031 та від 28.09.2011 № 00000047 перерахував на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" кошти в сумі 642790,44 грн., у тому числі ПДВ - 107131,74 грн. Факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні платіжними дорученнями та копіями банківських виписок по рахунку позивача.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни робіт за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" податкові накладні від 10.08.2011 № 3, від 28.09.2011 № 8 та від 28.09.2011 № 9 на загальну суму 642790,44 грн., у тому числі ПДВ - 107131,74 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за вересень 2011 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

З приводу юридичної особи контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" є юридичною особою, що зареєстрована 28.12.2007 Печерською районною в місті Києві державної адміністрацією, стан юридичної особи - зареєстрована. Видами діяльності вказаної юридичної особи є: виробництво фільмів; діяльність у сфері радіомовлення та телебачення; розповсюдження фільмів; тиражування відеозаписів.

Зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців убачається, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" є Кременчуцький Арнольд Костянтинович.

Під час судового розгляду позивач надав суду письмове пояснення генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" Кременчуцького А.К., в якому цей громадянин повідомив, що відповідно до договору від 01.08.2011 № 010811 (сума 612117,84 грн., у тому числі ПДВ - 102019,64 грн.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес" здійснило частину оплати в сумі 428482,50 грн., у тому числі ПДВ - 71413,75 грн. в серпні 2011 року. Вказана сума була віднесена Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" до податкового зобов'язання в серпні 2011 року, згідно з Додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" за серпень 2011 року.

Остаточний розрахунок за вказаним договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес" здійснило у вересні 2011 року в розмірі 183 635,34 грн., у тому числі ПДВ - 30605,89 грн. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Табаско Сі Ем Ес" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" кошти у розмірі 30672,60 грн., у тому числі ПДВ - 5112,10 грн., відповідно до договору від 09.08.2011 № 090811 (сума 30672,60 грн., у тому числі ПДВ - 5112,10 грн.). Вказані кошти загальною сумою 214307,94 грн., у тому числі ПДВ - 35718,00 грн. віднесені Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" до податкового зобов'язання у вересні 2011 року, згідно з Додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ Філмз" за серпень 2011 року.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС в дійсності факт реальності господарських операцій не перевіряла, адже перевірка була невиїзною податкових повідомлень-рішень, згідно з якими Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІЕСБІ ФІЛМЗ" визначались суми грошових зобов'язань або застосовувались штрафні (фінансові) санкції, не приймала.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання визначено позивачу у зв'язку з формуванням за рахунок сум податку, сплачених контрагенту позивача у складі ціни виконаних робіт, податкового кредиту з податку на додану вартість. Оскільки, як стверджує податковий орган, ніякі роботи фактично не виконувались, договори про виконання цих робіт є нікчемними, а формування податкового кредиту вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про відсутність факту виконання робіт, які покладено в основу висновків про нікчемність правочинів та прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факти виконання робіт та оплати їх вартості підтверджуються документально та матеріальним носієм, господарські операції належним чином відображено у податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем Державної податкової служби щодо господарських операцій платників податків або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби, можуть породжувати у податкового органу певний сумнів щодо правомірності та правильності визначення платником податків своїх податкових зобов'язань та утворювати привід для перевірки податкової інформації, але не є беззаперечним доказом порушення платником податків податкового законодавства.

Суд зазначає, що прийняття податкових повідомлень-рішень, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання, не може ґрунтуватися на припущеннях щодо тих чи інших обставин, а повинно доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З досліджених у судовому засіданні акту невиїзної перевірки позивача убачається, що посадові особи податкового органу в дійсності факт виконання робіт не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили. Висновки, що відображені в акті перевірки, ґрунтуються на даних інформаційних систем Державної податкової служби щодо податкової звітності контрагента позивача.

Суд також наголошує, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованою. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентами.

За наведених обставин висновок податкового органу про нікчемність господарських зобов'язань, що виникли між позивачем і його контрагентом, є безпідставним.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт виконаних робіт позивачу з боку його контрагента документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту виконання робіт у судовому засіданні не були доказані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій.

Таким чином, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.6, статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, є безпідставними.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 05.12.2012 № 0001312204, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ТАБАСКО Сі Ем Ес" збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 44647,50 грн., з яких: 35718,00 грн. - за основним платежем; 8929,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАБАСКО Сі Ем Ес" витрати по сплаті судового збору в сумі 446 (чотириста сорок шість) гривень 48 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "22" березня 2013 р.