Постанова № 30119525, 18.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року 810/1066/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості"доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Дочірнє підприємство "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2013 №0000832300 та №0000842300.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем безпідставно встановлено порушення Позивачем вимог податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про заниження ДП "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" грошових зобов'язань з податку на додану вартість та завищення об'єкту оподаткування з податку на прибуток.

18 березня 2013 року представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 10.01.2013 по 20.02.2013 Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС було проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, за результатами якої складено Акт перевірки від 21.02.2013 № 102/22-01/32710871 (надалі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акту перевірки, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

- п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 526666,67 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року на суму 526666,67 грн.

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет (р.25, р.27 Декларації з ПДВ), на загальну суму 501928,58 грн., у тому числі за серпень 2010 року в сумі 49492,75 грн., за травень 2011 року в сумі 333333,33 грн., за жовтень 2011 року в сумі 13769,17 грн., за липень 2012 року в сумі 105333,33 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 26.02.2013 № 0000832300, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)" у розмірі 544079,00 грн., з яких: 501929,00 грн. - за основним платежем; 42150,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 26.02.2013 № 0000842300, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2012 року у розмірі 526667,00 грн.

Дочірнє підприємство "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" листом від 25.02.2013 № 57-08/1-113 було направлено заперечення на акт перевірки від 21.02.2013 № 102/22-01/3271087.

Так, за наслідками розгляду заперечень на акт Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС заперечення залишені без задоволення, а висновки по акту перевірки без змін.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Аналізуючи спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з Акту перевірки, перевіркою було встановлено завищення Підприємством від'ємного значення податку на прибуток за період з 01.04.2009 по 30.09.2012 на загальну суму 526666,67 грн., в тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 526666,67 грн.

З матеріалів справи вбачається, що під час виїзної перевірки з 10.01.2013 по 20.02.2013 Позивач отримав від Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС запит від 15.01.2013 № 1 щодо надання первинних документів, а саме: договорів, актів виконаних робіт та податкових накладних на придбання та продаж товарів (робіт, послуг).

Позивачем були надані відповідні первинні документи по всім контрагентам, в тому числі з ТОВ "НВП "Геосвіт" та ТОВ "Вікойл ЛТД", а саме:

- договір від 07.10.2010 № 14/982/10.с-572/15-10к/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи;

- акт здавання-приймання послуг від 02.07.2012 № 16-с на виконання послуг за 4 етапом науково-дослідної роботи. Загальна вартість послуг за етапом 92000,00 грн.;

- податкова накладна від 02.07.2012 № 2;

- договір від 07.10.2010 № 14/982/10.с-572/15-10к/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи;

- акт здавання-приймання послуг від 02.07.2012 № 17-с на виконання послуг за 4 етапом науково-дослідної роботи. Загальна вартість послуг за етапом 540000,00 грн.;

- податкова накладна від 02.07.2012 № 3;

- договір від 14.09.2010 № 42/17-2010 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи;

- акт здавання-приймання послуг від 24.05.2011 № 14-с на виконання послуг згідно технічного завдання № 6 за темою "Уточнення структурних побудов по блоку Alam El Shawish East з використанням нових сейсмокаротажних даних (Арабська Республіка Єгипет, Західна пустеля)". Загальна вартість послуг 2000000,00 грн.;

- податкова накладна від 24.05.2011 № 3;

- договір від 04.01.2011 № 14/983/10.С-583/19/2 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи;

- акт здавання-приймання послуг від 07.10.2011 № 69-с на виконання послуг науково-дослідної роботи за етапом 1 за темою "Розроблення та випробування програмної системи моніторингу характеристик газоперекачувальних агрегатів". Загальна вартість послуг 82615,04 грн.;

- податкова накладна від 07.10.2012 № 1.

Позивачем документи були наданні в повному обсязі про що свідчить витяг з журналу видачі документів для перевірки.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які підтверджені податковими накладними, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

В розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Закон №996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону №996).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Положення), встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем на підтвердження права на формування податкового кредиту надано договір від 07.10.2010 № 14/982/10.с-572/15-10к/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи ТОВ "НВП "Геосвіт". На підтвердження надання послуг по вказаному договору позивачем суду надано акт здавання-приймання послуг від 02.07.2012 № 16-с на виконання послуг за 4 етапом науково-дослідної роботи за темою "Уточнення геологічної будови території Волино-Поділля на основі узагальнення результатів гравірозвідувальних, магніторозвідувальних і електророзвідувальних досліджень та геокартувальних робіт" вартістю 92000,00 грн., в тому числі ПДВ - 15333,33 грн., та податкову накладну від 02.07.2012 № 2 на загальну суму 92000,00 грн., в тому числі 15333,33 грн. - податок на додану вартість.

Позивачем на підтвердження права на формування податкового кредиту надано договір від 07.10.2010 № 14/982/10.с-572/15-10к/10-12 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи з ТОВ "НВП "Геосвіт". На підтвердження надання послуг по вказаному договору позивачем суду надано акт здавання-приймання послуг від 02.07.2012 № 17-с на виконання послуг за 4 етапом науково-дослідної роботи вартістю 540000,00 грн., в тому числі ПДВ - 90000,00 грн. та податкову накладну від 02.07.2012 № 3 на загальну суму 540000,00 грн., в тому числі 90000,00 грн. - податок на додану вартість.

Позивачем на підтвердження права на формування податкового кредиту надано договір від 14.09.2010 № 42/17-2010 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи з ТОВ "Вікойл ЛТД". На підтвердження надання послуг по вказаному договору позивачем суду надано акт здавання-приймання послуг від 24.05.2011 № 14-с на виконання послуг згідно технічного завдання № 6 за темою "Уточнення структурних побудов по блоку Alam El Shawish East з використанням нових сейсмокаротажних даних (Арабська Республіка Єгипет, Західна пустеля)". Загальна вартість послуг 2000000,00 грн. та податкову накладну від 24.05.2011 № 3 на загальну суму 2000000,00 грн. в тому числі 333333,33 грн. - податок на додану вартість.

Позивачем на підтвердження права на формування податкового кредиту надано договір від 04.01.2011 № 14/983/10.С-583/19/2 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідної роботи з ТОВ "Вікойл ЛТД". На підтвердження надання послуг по вказаному договору позивачем суду надано акт здавання-приймання послуг від 07.10.2011 № 69-с на виконання послуг науково-дослідної роботи за етапом 1 вартістю 82615,04 грн. та податкову накладну від 07.10.2012 № 1 на загальну суму 82615,04 грн., в тому числі 13769,17 грн. - податок на додану вартість.

Незважаючи на подані підприємством документи, в Акті перевірки було зазначено про ненадання Позивачем по ТОВ "НВП "Геосвіт" та ТОВ "Вікойл ЛТД" звітів про надання послуг з виконання науково-дослідної роботи.

Звіти надання послуг з виконання науково-дослідної роботи не були передані підприємством для перевірки у зв'язку з тим, що вони відповідно до закону не являються первинними документами, а запитів про надання звітів по будь-якому контрагенту від інспекторів ДПІ до дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» не надходило.

Всі звіти про надання послуг з виконання науково-дослідних робіт за договорами зберігаються в науково-технічній бібліотеці Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" та реєструються в журналі реєстрації звітів з виконання науково-дослідних робот.

Про наявність звітів за вказаними вище договорами свідчать записи в журналі реєстрації звітів з виконання науково-дослідних робот).

Всі суми податкового кредиту, задекларовані на підставі правильно оформлених податкових накладних та бухгалтерських операцій, що дають право на формування податкового кредиту.

Зокрема, до податкового кредиту в серпні 2010 року віднесено суму 49492,75 грн. згідно податкової накладної від 26.08.2010 № 1-26-08 та акту виконаних робіт від 26.08.2010 №б/н по договору від 14.07.2010 № 37/18-2010. Первинні документи оформлені належним чином.

Суд враховує те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Первинні документи, надані позивачем, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних дій та їх упередженість.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Однак, як встановлено під час судового розгляду, кошти сплачені ТОВ "НВП "Геосвіт" в оплату за надані послуги, є пов'язаними з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Це означає, що податкове повідомлення-рішення від 26.02.2013 № 0000842300, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2012 року у розмірі 526667,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, Позивачем на підставі первинних документів по господарських відносинах з ТОВ "НВП "Геосвіт", ТОВ "Сучасний стиль" та ТОВ "Вікойл ЛТД" було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Згідно пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, нормами Податкового кодексу України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені вимоги до змісту податкової накладної, яка має містити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Податкові накладні, які наявні в матеріалах справи, містять усі дані стосовно змісту операції з виконання робіт (надання послуг), вимоги щодо яких встановлені приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "НВП "Геосвіт", ТОВ "Сучасний стиль" та ТОВ "Вікойл ЛТД" не були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мали права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до приписів пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, при отриманні податкових накладних від ТОВ "НВП "Геосвіт", ТОВ "Сучасний стиль" та ТОВ "Вікойл ЛТД", які засвідчують отримання послуг, у позивача виникло право на податковий кредит.

Як встановлено судом, податкова накладна є документом, що засвідчує факт отримання платником податків послуг, з дати отримання якої, згідно із приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, у платника виникає право на податковий кредит та яка, виходячи із змісту пункту 198.6 статті 198 цього ж Кодексу, підтверджує право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відтак, відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Проте, податковим органом не доведено, що позивачем порушено вимоги п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, оскільки матеріалами справи не підтверджується заниження податку на додану вартість на суму 544079,00 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 26.02.2013 №0000832300 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки, і не довів правомірність прийнятих ним рішень.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, доведені під час розгляду справи та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 26.02.2013 №0000832300 та №0000842300.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості" сплачений судовий збір у розмірі 2249 (дві тисячі двісті сорок дев'ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.