Постанова № 30119251, 07.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2013 року Справа №2а-2185/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання - Лаврик О.О.,

за участю:

представника позивача - Діденка А.О. (довіреність б/н від 22.01.2013 р.),

представника відповідача - Літвінова О.А. (довіреність №920/9/10-086 від 31.07.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом дочірнього підприємства"ШРБУ №100" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до ДПІ у Вишгородському районі Київської області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000192304 від 17.04.2012,-

в с т а н о в и в:

ДП "ШРБУ№100" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовними вимогами до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС (по тексту відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000192304 від 17.04.2012р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів у розмірі 317302 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями, у розмірі 79325 грн.

Вимоги мотивовано неправомірністю висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 30.03.2012 р. №302/22-05/5423018 (далі по тексту - акт перевірки) про порушення підприємством податкового законодавства у зв'язку з визнанням нікчемним правочину від 15.10.2008р. №15/10, укладеного позивачем з ТОВ "НВФ Керол" на закупівлю матеріально-технічних ресурсів.

Позивач вказує, що в ході проведення перевірки у представників контролюючого органу були наявні всі первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, що підтверджують законне та фактичне здійснення господарської діяльності з ТОВ "НВФ Керол", тому вважає висновки відносно безпідставного віднесення до складу податкового кредиту на підставі декларації з ПДВ суми у розмірі 1 903 814 грн. за листопад 2011р. такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Оскільки висновки акту є необ'єктивними та безпідставними, позивач наполягає на незаконності винесеного за його наслідками податкового повідомлення-рішення, просив його скасувати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 р. було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Під час судового засідання, інформація ДПІ у Дарницькому районі Київської області, яка була покладена в основу акта перевіряючих щодо неможливості проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "НВФ Керол" у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням (м.Київ, вул Здолбунівська, 7-Д) була спростанова показами свідків - директором ТОВ "НВФ Керол" гр. ОСОБА_4 та головним бухгалтером гр. ОСОБА_5, які пояснили, що ТОВ "НВФ Керол" проводило господарську діяльність з позивачем та підтвердили факт місцезнаходження підприємства за вищевказаною адресою.

Допитана у якості свідка гр. ОСОБА_4-директор ТОВ "НВФ Керол" у судовому засіданні пояснила, що незважаючи на висновки спеціаліста вона стверджує, що підписи у документах бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, у видаткових та податкових накладних, оформлених на виконання умов договору 15.10.2008р. №15/10 зроблені нею, проте зазначила, що кожного разу вона підписувала різним чином. (а.с.67) Крім того, вказала, що підприємство знаходиться за адресою, вказаною у договорі з позивачем.

Допитана у якості свідка гр. ОСОБА_5 - головний бухгалтер ТОВ "НВФ Керол" у судовому засіданні пояснила, що фактичним місцезнаходженням ТОВ "НВФ Керол" є його юридична адреса: м.Київ, вул Здолбунівська, 7-Д. (а.с.118) Надати відповіді на запитання суду щодо порядку ведення бухгалтерського обліку та звітності, обраної форми обліку не змогла.

Допитаний у якості свідка гр. ОСОБА_6 - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу податкового контролю ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС у судовому засіданні пояснив, що встановлені ним порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "НВФ Керол", які зафіксовані в акті перевірки від 30.03.2012 р. №302/22-05/5423018 щодо достовірності нарахування податку на додану вартість за листопад 2011р. свідчать, що укладений правочин між позивачем та ТОВ "НВФ Керол" порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений удавано, з метою ухилення від сплати податків третіми особами.(а.с.70)

У зв'язку з наявною розбіжністю даних актів перевірки від 30.03.2012 р. №302/22-05/5423018 та від 19.07.2012р. №439/2260/32412716 та показами свідків, суд, своєю ухвалою від 26.06.2012 р., зупинив провадження у справі та зобов'язав відповідача надати докази нікчемності правочину між ТОВ "НВФ Керол" та позивачем, а також з'ясувати фактичне місцезнаходження ТОВ "НВФ Керол".

14.12.2012р., представник відповідача, через канцелярію, суду подав клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку з одержанням документів витребовуваних судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2012р. було поновлено провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача наведені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, з викладених у позовній заяві підстав.

Представником відповідача позовні вимоги не визнано, та надано пояснення, що відповідач визнає безпідставними заявлені вимоги, оскільки висновки акту перевірки щодо укладання нікчемного правочину між ДП "ШРБУ №100" та його контрагентом -ТОВ "НВФ Керол" зроблені податковим органом ДПІ у Дарницькому районі Київської області на підставі достовірної та грунтовної інформації, із детальним вивченням та аналізом документів бухгалтерського та податкового обліку та звітності. Так, посадовою особою контролюючого органу прийнято до уваги дослідження спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №249 від 30.05.2012р., начальника СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУ МВС України в Київській області про те, що підписи у первинних бухгалтерських документах ТОВ "НВП Керол": у видаткових, податкових накладних, виписаних ДП "ШРБУ 100" ВАТ "ДАК "Автомобільні Дороги України" виконані не ОСОБА_4, яка є директором вказаного підприємства. Пославшись на заборону формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами та з урахуванням даних про відсутність ТОВ "НВФ Керол" за фактичною адресою, стверджує про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, а діяльність ТОВ "НВФ Керол" вважає такою, яка спрямована виключно на формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу його контрагентів.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд приходить до висновку про необхідність відмови у його задоволенні з огляду на наступне:

відповідно довідки з Єдиного державного реєстру (ЄДР) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №470216 від 22.03.2012р. 17.04.2002 р. позивач був зареєстрований Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, остання дата реєстраційної дії 14.03.2012 р. №133477700115000081, ідентифікаційний код - 05423018. Підприємство перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 11.03.1996 р. за №60-ДЕРЖ, позивач є платником податку на додану вартість.

Згідно копії довідки із ЄДР позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: будівництво житлових та нежитлових будинків; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; вантажний автомобільний транспорт; допоміжне обслуговування наземного транспорту; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів.

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача на предмет дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "НВФ Керол" за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р., за наслідками якої складено акт перевірки №302/22-05/5423018 від 30.03.2012 р.

Згідно висновку акту перевірки встановлено порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.2 ст.215, ст.216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по договорах, укладених з ТОВ "НВФ Керол" при придбанні товарів (послуг). Товар (роботи, послуги) по вказаному правочину не були передані, порушено п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що виявилося у безпідставному формуванні податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, завищено суму податкового кредиту на 317 302 грн. за листопад 2011 р. та відповідно занижено ПДВ за липень 2011 р. в сумі 317 302 грн.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення: №0000192304 від 17.04.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів у розмірі 317 302грн. за основним платежем та та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 79325 грн.

Із змісту позовних вимог вбачається, що предметом доказування в даній справі є встановлення факту реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ "НВФ Керол" на підставі укладеного між ними договору від 15.10.2008р. №15/10 на закупівлю матеріально-технічних ресурсів, правильності відображення господарських операцій у податковому обліку та законності формування податкового кредиту по вищевказаному контрагенту.

В обґрунтування зроблених в акті перевірки висновків відповідач посилається на дані висновків спеціалістів науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів № 58 від 03.03.2012р. (а.с.77) та №249 від 30.05.2012 р.(а.с.92), а також інформації, викладеній в акті перевірки ДПІ у Дарницькому районі м.Києва про відсутність ТОВ "НВФ Керол" за фактичним місцезнаходженням.

В акті перевірки відповідача встановленим є факт відсутності господарських операцій між позивачем та його котрагентом. При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтверження встановлено нікчемність угоди, укладеної з ДП "ШРБУ №100" зі своїм контрагентом.

Із документів, які містяться у справі вбачається, що 15.10.2008 р. між позивачем та ТОВ "НВФ Керол" була укладена угода №15/10 на закупівлю матеріально-технічних ресурсів, відповідно до п.1.1 якої ТОВ "НВФ Керол" прийняло на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених договором передати у власність позивача бітум нафтовий дорожній БНД 60/90, БНД 90/130 та паливно-мастильні матеріали в асортименті, кількості та по ціні визначені в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що видаються постачальником. Пунктами 2.2. передбачено, що ціна за одиницю виміру товару зазначається у рахунках-фактурах та видаткових накладних, погоджується сторонами при отриманні заявок на поставки окремих партій товару.(а.с.25)

Здавання-приймання товару проводилось уповноваженими представниками покупця та продавця- п.5.1 Договору. Оплата товару здійснювалась на підставі рахунків-фактур, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця протягом 45 днів з дня його отримання.

На підтверження виконання вказаної угоди позивачем було надано видаткову накладну від 16.11.2011 р. № РН-0000054 (а.с.23), залізничну накладну від 28.10.2011р. (а.с.29) та податкову накладну № 47 від 16.11.2011р.(а.с.24)

Як вбачається із залізничної накладної постачальником товару було ТОВ "Торговий дім "Укрнафтопром", одержувач ДП "ШРБУ№100". У накладній зазначено місце прибуття товару - Трикратне Миколаївської області, дата прибуття: 04.11.2011р.

Виходячи із буквального змісту умов договору №15/10 від 15.10.11 р. (п.1.1) покупець, тобто позивач, повинен був прийняти та оплатити товар, згідно цього довогору по цінам, визначеним у рахунках-фактурах та видаткових накладних, виданих постачальником, тобто ТОВ "Торговий дім "Укрнафтопром". Натомість видаткова накладна оформлена ТОВ "НВФ Керол". Взаємовідносини між ТОВ "Торговий дім "Укрнафтопром" та ТОВ "НВФ Керол" документально не підтверджені.

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні рахунки-фактури по вказаним угодам взагалі не виписувались (а.с.119)

Єдиними документом, який свідчить про передачу товару від продавця покупцю- ДП "ШРБУ№100" є видаткова накладна №РН-0000054, підписана представником позивача та ТОВ "НВФ Керол" 16.11.2011 р., оформлена в м.Світловодську Кіровоградської області.

Як слідує із залізничної накладної товар прибув на ст.Трикратне Миколаївської області, фактичним місцезнаходженням позивача та відповідача є м.Київ. Представником позивача в ході дачі пояснень було зазначено, що у м.Трикратному знаходяться уповноважені представникі ТОВ "НВФ Керол" та ДП "ШРБУ№100", які і здійснили прийняття вантажу у місті призначення, однак на підтвердення сказаного суду жодного доказу надано не було.

Представником позивача та свідком гр. ОСОБА_4 у судовому засіданні надано пояснення про пересилання видаткових накладних засобами поштового зв'язку, проте будь-яких доказів достовірності вказаного факту не надано. (а.с.68)

Як вбачається з висновку спеціаліста НДКЦ при ГУМВС України Київської області №249 від 30.05.2012р. підпис гр. ОСОБА_4 у видатковій накладній №РН-0000054 від 16.11.2011 р. виконаний не гр. ОСОБА_4, а іншою особою.

З огляду на це, суд критично ставиться до показів свідка гр. ОСОБА_4, оскільки вважає, що вона зацікавлена приховати факт відсутності господарської операції між ТОВ "НВФ Керол" та позивачем.

Крім того, як видно з акту перевірки №439/2260/32412716 від 19.07.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НВФ Керол" з ДП "ШРБУ№100" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" щодо підтвердження реального здійснення, товарності, фінансово-господарських операцій за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р., посадовою особою ДПІ у Дарницькому районі м.Києва встановлено, що на ТОВ "НВФ Керол" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, трудові ресурси, технічний персонал, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності. Вказане підтверджується записом 9 із витягу з ЄДР від 28.02.2012р., яким внесено інформацію про відсутність юридичної особи ТОВ "НВФ Керол" за юридичною адресою.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд виходив із наступного:

загальними принципами податкового законодавства, що закріплені в Податковому кодексі України є обов'язковість оподаткування -кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені законом податки та збори, платником яких вона є; рівність усіх платників податків перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; соціальної справедливості -установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платника податків; єдиний підхід до встановлення податків і зборів -визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Статтею 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р.№509-XII встановлено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

До функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних спеціалізованих державних податкових інспекцій відповідно до статті 10 Закону України №509-XII, належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів; забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильністю обчислення і своєчасністю надходження цих податків, платежів; контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, що були допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Законом України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 р. №996-XII (далі по тексту Закон України №996-XII) врегульовано механізм організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно із частинами 1-4 статті 8 Закону України №996-XII бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або повноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи повинні містити обов'язкові реквізити: посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції,- стаття 9 Закону України №996-XII.

Відповідно до пунктів 3-6 статті 9 Закону України №996-XII інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Діловодство на підприємстві представляє собою діяльність, що охоплює питання документування та організації роботи з документами в процесі управлінської діяльності, має вестись з дотриманням таких стандартів як ГОСТ 9327-60, ДСТУ 2732-94, ДСТУ3843-99, ДСТУ 3844-99, ДСТУ 4163-2003. Дотримання цих стандартів дає можливість створювати на підприємстві первинні документи, які відповідають за своєю формою та змістом типовим формам первинно-облікової документації та підготувати автоматизовані системи до роботи в умовах електронного документообігу.

Відповідно до Положення № 88 з метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом керівника підприємства, установи встановлюється графік документообігу, в якому вказуються дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву. Наявність форм первинної облікової документації є умовою необхідною, але не достатньою. Достатність організації документообігу забезпечується нормативами чисельності працівників бухгалтерського обліку та встановленням норм на виконання бухгалтерського обліку. Вирішення цього завдання досягається за допомогою Нормативів № 269. Нормативи № 269 містять в собі норми часу на виконання робіт із бухгалтерського обліку та розрахунки нормативу чисельності працівників бухгалтерського обліку установ, організацій, підприємств.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх

повноважень, передбачених законами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Обов'язковими ознаками господарської діяльності, за визначенням статті 3 ГК України, є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг, результат якої -продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків, тому така ознака результатів господарської діяльності як цінова визначеність наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливає на права та обов'язки іншого платника податків.

Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування грунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (чатина 1 статті 207 ГК України).

Пунктом 3 статті 5 та пунктом 1 статті 7 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, нормативно-правовими актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, іншими нормативними актами.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини у співставленні з фактичними обставинами справи та наданими доказами, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, оскільки, на думку суду, в даному випадку мало місце відстуність реального характеру операцій, зокрема, відсутність постачання товару ТОВ "НВФ Керол"- ДП "ШРБУ№100 ВАТ "Державної акцонерної компанії "Автомобільні дороги України".

Такого висновку суд дійшов, зокрема, і з огляду на аналіз документів, наданих представником позивача у якості підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "НВФ Керол". Суд виявив розбіжності у документах первинного бухгалтерського обліку та податкової звітності, в яких постачальник товару не співпадає з продавцев та не встановлено зв'язок між господарюючими суб'єктами -позивачем, як покупцем товару та постачальником товару ТОВ "Транс-Буд", згідно залізничної накладної, крім того виявлено розбіжності щодо місця прийнятя товару та оформлення видаткових накладних смт. Трикратне Миколаївської області та м.Світловодськ Кировоградської області, з урахуванням фактичного місця знаходження ТОВ "НВФ Керол" м.Київ.

Суд відкидає покази свідка ОСОБА_4 про фактичне здійснення господарських операцій з позивачем, оскільки її твердження документально не обгрунтовані.

При ухваленні рішення суд також зважає на текст договору №15/10 від 15.10.2008р., в якому відсутнє визначення основних умов договору, а саме умови поставки товару.

На підтвердження фактичного характеру здійсненої господарської операції позивачем не було надано: копії заявок на придбання певних партій товару, як це передбачено договором, документи, що підтверджують факт одержання товару, довіреності на одержання товару, реєстри податкових та видаткових накладних, докази здійснення оплати за придбаний товар, документи, які свідчать про оприбуткування товару та його використання у господарській діяльності позивача.

У своїх показах, наданих у судовому засіданні, свідок ОСОБА_4 наполягала на тому, що господарська операція з позивачем оформлювалась видатковими, податковими накладними та договором, стверджуючи про відсутність інших документів у письмовому вигляді у ТОВ "НВФ Керол". Суд ставиться критично до показів свідка у цій частині, оскільки таке положення протиричіть вимогам Закону України №996-XII, Положенню №88, ГОСТу 9327-60, ДСТУ 2732-94, ДСТУ3843-99, ДСТУ 3844-99, ДСТУ 4163-2003.

Таким чином, у судовому засіданні не встановлено факт постачання товару ТОВ "НВФ Керол" позивачу, а відтак висновки податкового органу щодо нікчемності вказаного правочину підтверджено фактичними обставинами справи.

При ухваленні рішення, судом враховано роз'яснення, надане в листі ВАСУ від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, в якому вказано, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Досліджені у справі докази не підтверджують товарність угоди № 15/10 від 15.10.2008р., отже, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 березня 2013 р.