Ухвала суду № 30129916, 22.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. справа № 2а-3631/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічника Т.В.

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Мелітопольського учбово-виробничого підприємства Всеукраїнської громадської організації "Українське товариство сліпих"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 р. у справі № 2а-3631/10/0870

за позовом Мелітопольського учбово-виробничого підприємства Всеукраїнської громадської організації "Українське товариство сліпих"

до Мелітопольська об`єднана державна податкова інспекція Запорізької області

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольське учбово-виробниче підприємство Всеукраїнської громадської організації «Українське товариство сліпих» (далі - Мелітопольський УВП УТОС, Підприємство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати винесені Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області (далі - Мелітопольська ОДПІ) податкові повідомлення-рішення:

- № 000182305/0 від 01.07.2009 р. (та похідних від нього № 000182305/1 від 21.09.2009р., № 000182305/2 від 02.12.2009 р.), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 307 578 грн. (за основним платежем 205052 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 102 526 грн.);

- № 0000192305/0 від 01.07.2009 р. (та похідних від нього № 0000192305/1 від 21.09.2009р., № 0000192305/2 від 02.12.2009 р.), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ всього на суму 1815882 грн.(за грудень 2009 р. - 582 358 грн., за січень 552 840 грн., за лютий 2008 р.- 680684 грн.);

- № 0000302305/0 від 22.09.2009 р, № 0000302305/1 від 08.12.2009 р. про збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 23 248,50 грн. (за основним платежем - 15 499 грн., за штрафними санкціями - 7749,50 грн.).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 р у справі № 2а-3631 /10/0870 (суддя Нечипуренко О. М.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано обґрунтованістю висновку податкового органу про неможливість реального здійснення платником вказаних операцій з урахуванням часу, людських можливостей, місцезнаходження сировини і товару, тобто відсутність необхідних умов для виробництва та транспортування продукції, досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності технічного персоналу по різанню паперу свідчить про відсутність у Мелітопольського УВП УТОС адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих па виконання взятих на себе зобов'язань. Останні, в свою чергу, свідчать про відсутність наміру у Мелітопольського УВП УТОС створення правових наслідків. Правочини укладені позивачем з контрагентами є недійсними. Судом зазначено, що Законом України «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, потім включення відповідних сум до податковою кредиту з ПДВ та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Не погодившись з постановою суду, Мелітопольським УВП УТОС подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 р. у справі № 2а-3631/10/0870, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не прийняв до уваги презумпцію правомірності правочину, частину 2 статті 71 КАС України, недоведеність наявності у позивача умислу на порушення публічно-правових нормативних актів держави, наявності доказів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені. Суд, задля надання можливості сторонам визначитися з доводами та запереченнями по справі , відкладав провадження по справі, однак сторони процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, розгляд справи здійснено за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 41 КАС України, з урахуванням неявки представників сторін, фіксування судового засідання, не здійснювалось.

Обставини, пов'язані з проведенням Мелітопольською ОДПІ позапланової виїзної перевірки Мелітопольського УВП УТОС з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 р. та січень, лютий 2009 р. (акт від 17.06.2009 р. № 740/23-5/03967665, т.1, а. с.206-236), встановлені під час цієї перевірки порушення п.п.3.3.1 п.3.3. ст..3, п.4.1 ст.4, п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зміст цих порушень, зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень (т.1, а. с.18-25) та результати процедури адміністративного оскарження відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2010 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Так, податковим органом за даними перевірки зроблено висновок про завищення Підприємством податкового кредиту за грудень 2008 року, січень-лютий 2009 року, завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2008 року, січень-лютий 2009 року та, відповідно, заниження суми ПДВ за спірний період.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним є питання правомірності формування податкового кредиту за рахунок ПДВ, який міститься у вартості товару (робіт, послуг), придбаного за проведеними господарськими операціями з постачальниками - ТОВ «Споживче обладнання та матеріали», ТОВ «Підприємство «Роллінг ЛТД», ПП «Компанія Калькута», ТОВ «Валентин» та ПП «Славутич-юг» згідно угод, які, на думку податківців, є нікчемними.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши правомірність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2010 р. даній у справі і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Мелітопольським УВП УТОС, виходячи з наступного:

Мелітопольське УВП УТОС, як платник податків зареєстрований в Мелітопольській ОДПІ (т.1, а. с.26). Відповідно до Дозволу № 8 від 01.07.2008 р., виданого Регіональною комісією з питань діяльності підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, Підприємство має право на користування пільгою з оподаткування, згідно з п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Податок на додану вартість» (т.1, а. с.27).

Позиція податкового органу щодо нікчемності угод з вказаними вище контрагентами за господарськими операціями, які не мали реального характеру, базується, зокрема, на даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, на підставі яких зроблено висновок, що у наданих ТОВ «Споживче обладнання та матеріали» та ТОВ «Підприємство «Роллінг ЛТД» (які відпускали позивачу папір офсетний, т.1, а. с.56, 57) податковій звітності не задекларовано обсягів, зазначених в деклараціях Мелітопольського УВП УТОС за період, що перевірявся.

Також ПП "Компанія Калькута", яке за даними перевірки є основним постачальником офсетного паперу, відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року (вх. № 44174 від 12.05.2009 р.) не включило до валових доходів продаж паперу Мелітопольському УВП УТОС в сумі 3 950 100 грн.

Крім того, у періоді, що перевірявся, Мелітопольським УВП УТОС укладено договір транспортного експедирування № ВАІ-8(УТ) від 05.02.2008 р. з ТОВ «Валентин» (Виконавець), за юридичною адресою якого (м.Дніпропетровськ, вул.Павлова, 16) актом №493/26 від 01.08.2008 р. зафіксоване фактичне знаходження автостоянки із допоміжними приміщеннями, що належить ПП ОСОБА_2, згідно пояснень якого з представниками ТОВ «Валентин» ним у 2007 р. укладено угоду про надання в оренду частини офісу за вказаною адресою, але після підписання договору представники підприємства на його території більше не з'являлися, термін дії договору оренди не подовжувався, приміщення за даною адресою цим підприємством ніколи не використовувались в господарській діяльності.

З урахуванням наведеного, податківцями зроблено висновок про те, що дані в деклараціях з ПДВ, наданих Мелітопольським УВП УТОС щодо обсягів продажу, не відповідають дійсності, тобто зазначені операції між контрагентами фактично не здійснювались.

З огляду на викладене, суд першої інстанції визнав обґрунтованим висновок податкового органу про неможливість реального здійснений платником вказаних операцій з урахуванням часу, людських можливостей, місцезнаходження сировини і товару, тобто відсутність необхідних умов для виробництва та транспортування продукції, досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності технічного персоналу по різанню паперу свідчить про відсутність у Мелітопольського УВП УТОС адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру у Мелітопольського УВП УТОС створення правових наслідків.

Надані до перевірки угоди (укладені між Мелітопольським УВП УТОС з постачальниками - ПП «Компанія Калькута», ТОВ «Валентин» та ПП «Славутич-юг», прибуткові документи до них створені з метою формування податкового кредиту у Мелітопольського УВП УТОС, одночасно поєднуючи застосування ним підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР з застосуванням нульової ставки при оподаткуванні операцій з поставки продукції власного виробництва. Зазначені дії направлені на неправомірне отримання з бюджету бюджетного відшкодування з ПДВ.

Щодо правильності визначення Підприємством відсотка суми витрат, необхідного для визначення товарів, безпосередньо виготовлених підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, то колегія суддів зазначає наступне:

Згідно п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6.Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97 (в редакції, що діяла на момент виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту) (далі - Закон № 168) за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Згідно досліджених первинних документів, даних бухгалтерського та аналітичного обліку позивача, відсоток витрат, понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, що використовуються у виготовленні таких товарів, склав у грудні 2008 р. 7,2 %, у січні 2009 р. 5,88 %, у лютому 2009 р. 12,9 %. При цьому, кількість інвалідів, які мають основне місце роботи на Мелітопольському УВП УТОС за ІV квартал 2008 р., складала 47,8 % від середньооблікової чисельності штатних працівників (тобто менше 50 %).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування позивачем нульової ставки з ПДВ відповідно до п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону № 168 огляду на те, що відсоток витрат понесених позивачем на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів складає менше встановлених законодавством 8 % від продажної ціни таких виготовлених товарів.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції неправильно робить розрахунок нормативу витрат менше 8 %, не враховуючи витрати на оренду обладнання, транспортування та інші, а також неправильно робить розрахунок технічних характеристик листорізних машин.

Колегія суддів зауважує на тому, що положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Щодо витрат на оренду обладнання, то актом перевірки визнано незаконним збільшення орендної плати за орендоване у ПП «Славутич-Юг» обладнання (лісторізальних машин та гільйотини, т.1, а. с.61-66) в 17 разів (з 15000 грн. на місяць за все обладнання до 255000 грн. за все обладнання), в зв'язку з чим податківці вважають непідтвердженим факт надання послуг з оренди обладнання в сумі 240000 грн. Крім того, в акті перевірки зазначено, що станом на 01.12.2008 р. по взаємовідносинам з ПП «Славутич-Юг» за даними бухгалтерського обліку рахується кредиторська заборгованість у сумі 885 000 грн.

Крім того, Підприємством не надано даних щодо технічних характеристик орендованого обладнання - листорізних машин (технічного паспорту тощо), без наявності яких експлуатація будь-якого обладнання заборонена.

Щодо витрат на транспортні послуги, то згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318 (далі - Положення), визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства.

Згідно п.17 Положення витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

З положень пункту 19 вбачається, що витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

Таким чином, сума транспортно-експедиційних послуг з доставки готової продукції до покупця є витратами на збут та не входить до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) або до витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні готової продукції.

Крім того, спростовуючи доводи податкового органу у суді, Підприємство також не надає жодного належного документального доказу, який би свідчив про хибність висновків відповідача.

Статтею 42 ГК України визначено, що підприємництво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірними висновки податкового органу про те, що Мелітопольським УВП УТОС папір не перероблявся та відповідно не поставлявся покупцям, а, відповідно і господарські операції з поставки паперу були відсутні, тобто не носили реального характеру.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції і прийняття рішення про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст..206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Мелітопольського учбово-виробничого підприємства Всеукраїнської громадської організації "Українське товариство сліпих" па постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 р. у справі № 2а-3631/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 р. у справі № 2а-3631/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко