Ухвала суду № 30129692, 15.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2012 р. справа № 2а-0870/6678/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Пасічника Т.В.

представників сторін:

позивача : - Кравченко С.В., дов. від 01.08.11 р.

відповідача: - Савенко В.І., дов. від 02.04.12 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 р. у справі № 2а-0870/6678/11

за позовом Приватного підприємства "Ідеал"

до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ідеал" (далі -ПП «Ідеал», Підприємство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області (далі - ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області) № 0000332302 від 01.08.2011 р. та № 0000342302 від 01.08.2011 р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 р. у справі № 2а-0870/6б78/11 (суддя Стрельнікова Н. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано не доведенням відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, обставин, викладених в акті перевірки позивача, щодо фіктивності угод позивача з контрагентом - ТОВ "Таврія Будпостач", підтвердженням факту належного виконання угод відповідними доказами позивачем. Враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»акт перевірки не містить, ПП "Ідеал" правомірно включено суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 р. у справі № 2а-0870/6б78/11, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не дослідив обставин, виявлених, внаслідок перевірки, не підтвердження факту виконання угод належними доказами, положень Закону України «Про автомобільний транспорт».

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання з'явились представники сторін, які надали усні пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.

Обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області позапланової виїзної перевірки ПП «Ідеал»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні господарських відносин з ТОВ «Таврія Будпостач»за період з 01.04.2008 р. по 30.09.2009 р. (акт перевірки № 20/23-32550931 від 15.07.2011 р., а.с.16-35), встановлені під час цієї перевірки порушення п.3.1 ст.3, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.10.1 ст.10, п.16.2 ст.16, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість», зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаних актів перевірок спірних податкових повідомлень-рішень (а.с.14, 15) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність віднесення до складу валових Підприємства витрат з придбання автотранспортних послуг у ТОВ «Таврія Будпостач»згідно нікчемного правочину, і про завищення в зв'язку з цим від'ємного значення податку на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області виходячи з наступного:

Матеріали справи містять договір № 06-08 від 01.06.2008 р., укладений між ПП «Ідеал» (Замовник) та ТОВ «Таврія Будпостач»(Виконавець) на надання автотранспортних послуг будівельних матеріалів з м.Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10 до смт.Комишувахи (а.с.50).

Позиція податкового органу щодо наявності виявлених під час перевірки порушень обґрунтовується тим, що:

- актом перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя № 22/23-35421550 від 22.02.2011 р. про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Таврія Будпостач»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 22.12.2010р., згідно якого не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Таврія Будпостач»підприємствам-покупцям, що свідчить про здійснення ТОВ «Таврія Будпостач»правочинів без мети настання реальних наслідків, оскільки перевіркою не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Таврія Будпостач»до підприємців-покупців, у зв'язку із відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів;

- в порушення ч.2 ст.3, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в актах здачі-прийняття робіт, наданих Підприємством, відсутні відомості щодо номенклатури будівельних матеріалів, ваги вантажу, кількості місць, тари, пакування, відсутні відомості щодо відстані перевезення в кілометрах, відсутня інформація щодо автомобіля та причепа (марка, державний номер), якими здійснювалися перевезення вантажу;

- в порушення норм Наказу Міністерства транспорту України та міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку вантажного автомобіля» в товарно-транспортних накладних відсутні відомості щодо кількості місць вантажу, тари, пакування, відсутні відомості щодо відстані перевезення в кілометрах, відсутня інформація щодо автомобіля та причепа (марка, державний номер), якими здійснювались перевезення вантажу, номер дорожнього листа, відсутня інформація щодо вантажно-розвантажувальних операцій, відсутня формація про осіб ПП «Ідеал», що здійснювали операцій по здачі та прийняттю вантажу.

Так, згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 Закону Україна «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168) встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.9 Закону № 168.

Згідно пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті Закону № 168 про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент проведення перевірки Підприємство мало необхідні, належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують реальність господарської операції, а саме: специфікації (а. с.51, 52), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЧІ-06-2008 і № ЧІ-09-2008 про здійснення ТОВ «Таврія Будпостач»автотранспортних перевозок будівельних матеріалів (а. с.55, 56); копії платіжних доручень № 45 від 11.06.2008 р. та № 12 від 10.09.2008 р. (а. с.57, 58), товарно-транспортні накладні (а. с.65, 70, 75, 80, 85, 90, 95, 100, 105, 110), акти здачі-прийняття будівельних матеріалів між ПП «Ідеал»та ТОВ «Таврія Будпостач» (а. с.66, 71, 76, 81, 86, 91, 96, 101, 106, 111), податкові накладні № 07/11 від 11.06.2008 р. на суму 120 000 грн. та №10/26 від 10.09.2008 р. (а. с.57, 58) тощо.

Скаржник зазначає, що суд не врахував надання позивачем товарно-транспортних накладних, оформлених з недотриманням всіх вимог, встановлених Наказом Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», тому підстави для включення таких витрат до складу валових витрат у Підприємства відсутні.

Так, статтею 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363 (зареєстровано в Мінюсті 20.02.98 р. за № 128/2568) визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Проте, посилання скаржника на недотримання позивачем при складанні товарно-транспортних накладних вимог в порушення вимог спільного Наказу Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.1995 р. № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», є безпідставними, оскільки даний Наказ не пройшов відповідної процедури реєстрації нормативних атів в Міністерстві юстиції України, що передбачена Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.92 р. № 731, а тому не є обов'язковим для виконання підприємствами та організаціями, які не входять в сферу управління органу, що видав вказаний нормативно-правовий акт (п.4 вказаного Положення).

Посилання скаржника на відсутність в актах приймання-передачі деяких реквізитів (номенклатури будівельних матеріалів, ваги вантажу, кількості місць, тари, пакування тощо) не мають правового обґрунтування, тобто податковим органом не зазначено яким нормативно-правовим документом висуваються вимоги щодо реквізитів актів приймання-передач, положення якого б були порушені Підприємством.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять. Також податковим органом не надано суду доказів недійсності угоди (договору № 06-08 від 01.06.2008 р.), використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача статусу платників ПДВ на момент здійснення господарської операції, також суду не надані.

Посилання скаржника на наявність постанови господарського суду Запорізької області від 01.06.2010 р. у справі № 16/3/10, якою контрагента позивача - ТОВ «Таврія Будпостач»визнано банкрутом (а. с.137, 138), колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки визнання ТОВ «Таврія Будпостач»банкрутом мало місце після реалізації господарської операції з придбання автотранспортних послуг. До того ж, визнання банкрутом згідно положень ст.39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV є підставою для внесення до вказаного Реєстру запису про припинення юридичної особи, а не самим припиненням юридичної особи, що свідчить про наявність у ТОВ «Таврія Будпостач»цивільної правоздатності (ч.4 ст.91 ЦК України) під час виконання ТОВ «Таврія Будпостач»договору № 06-08 від 01.06.2008 р.

Щодо посилань скаржника на нікчемність правочину (договору № 06-08 від 01.06.2008 р.), то приймаючи до уваги норми Цивільного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину. Тобто, про недійсність правочину має ухвалюватись відповідне судове рішення.

Як зазначено вище, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсними вказані вище правочини.

Норми закону, якими би прямо встановлювалась нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, скаржником не наведена.

Не передбачалось жодною нормою законодавства України і обов'язок платників податків -одержувачів товарів (послуг) - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей про походження дані товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо. Тим більш, що статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Крім того, спірна постанова суду першої інстанції узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яку згідно положень ст.17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Крім того, матеріалами справи підтверджується низка порушень, встановлена судом першої інстанції, допущена відповідачем при проведенні перевірки.

Так, в порушення п.п.5.2 п.5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., в акті перевірки відсутнє чітке викладення змісту виявлених порушень, а в порушення п.102.1 ст.102 ПК України визначення ПП «Ідеал» податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2008 року здійснено після спливу граничного строку.

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованим нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011 р. № 0000332302 (яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 37500 грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції 9375 грн.), та з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011 р. № 000034230 (яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 30 000 грн., у т.ч. штрафні (фінансові) санкції 7 500 грн.) і правомірним задоволення судом першої інстанції позовних вимог про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, відповідачем надано клопотання про заміну правонаступником Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області правонаступником -Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби, яке колегія суддів, з огляду на надані документальна докази та положення ст.55 КАС України, вважає за доцільне задовольнити.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 р. у справі № 2а-0870/6678/11 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду бід 27 вересня 2011 р. у справі № 2а-0870/6678/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк