Ухвала суду № 30129426, 06.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. справа № 2а-1596/08

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічника Т.В.

представників сторін:

позивача : - Міщенко В.В., дов. від 01.08.12 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 р. у справі № 2а-1596/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд"

до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд" (далі -ТОВ "Ексімтрейд", Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому (з урахуванням заяви, а. с.54) просило визнати недійсним податкові повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Південна МДПІ у м.Кривому Розі):

- від 13.09.2007 р. №0004042301/0, від 15.10.2007 р. № 0004042301/1, від 18.12.2007 р. № 000404230/2, від 31.03.2008 р. № 0004042301/3, у тому числі 9867 грн. за основним платежем та 4933,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями по податку на додану вартість;

- від 13.09.2007 р. № 0004052301/0, від 15.10.2007 р. №0004052301/1, від 18.12.2007 р. № 0004052301/2, від 31.03.2008 р. № 0004052301/3, у тому числі 12782 грн. зменшення суми бюджетного відшкодування та 6391 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 р. у справі № 2а-1596/08 (суддя Шлай А. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що відповідачем вже проводилась перевірка дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.06р. по 31.03.07р., доказом чого є Акт від 09.07.07 № 154/230/25004967, внаслідок чого відсутні передбачені законом підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, що відбулась з 16.08.07р. по 30.08.07р. Крім того, оскаржувані рішення прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Не погодившись з постановою суду, Південною МДПІ у м.Кривому Розі подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 р. у справі № 2а-1596/08, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував обставини, викладені в акті перевірки, факту пов'язаності посадових осіб позивача та контрагента позивача, порушень позивачем вимог законодавства.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників заявника апеляційної скарги, суду не повідомлені. Більш того, в справу направлено клопотання саме товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд», в якому позивач просить застосувати ст. 55 КАС України та замінити відповідача його правонаступником - Криворізьку південну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби. В судовому засіданні апеляційної інстанції представником позивача підтримано наявні в справі клопотання, надано усні заперечення щодо доводів апеляційної скарги, зазначено прохання про залишення без змін судового рішення в даній справі.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з розуміння ч.4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.

З матеріалів справи вбачається, що Південною МДПІ у м.Кривому Розі проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Ексімтрейд" з питань дотримання вимог податкового та валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 31.03.2007 р., за результатами якої складено акт від 31.08.2007 р. № 196/232/25004967 (а. с.22-38).

Перевіркою встановлені порушення п.1.32. ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого донараховано податок на прибуток у розмірі 28312 грн., в тому числі - 3 квартал 2006 р. - 28312 грн.; п.4.1. п.4.2 ст.4, п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість», п.5.12.4 п.5.12 ст.5 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 86704 грн., у тому числі: липень 2006 р. -9867 грн., жовтень 2006 р. -76837 грн.; п.4.1, п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 12782 грн., у тому числі - вересень 2006 р. -12782 грн.

На підставі акту перевірки Південною МДПІ у м.Кривому Розі прийняті 13.09.2007р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004042301/0 на суму 14800,50 грн. по податку на додану вартість, № 0004052301/0 на суму 19173 грн. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафної (фінансової) санкції.

Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження, передбачене положеннями ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого скарги Товариства залишені без задоволення та винесені податкові повідомлення-рішення від 15.10.2007 р. № 0004042301/1, від 18.12.2007 р. № 000404230/2, від 31.03.2008 р. № 0004042301/3 про донарахування 9867 грн. за основним платежем та 4933,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями по податку на додану вартість; від 15.10.2007 р. № 0004052301/1, від 18.12.2007 р. №0004052301/2, від 31.03.2008 р. № 0004052301/3 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 12 782 грн. та 6391 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість (а. с. 39-41).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази та обґрунтування, покладені в основу судового рішення судом першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Південної МДПІ у м.Кривому Розі, виходячи з наступного:

Згідно приписів ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стосовно підстав проведення перевірки колегія суддів зазначає наступне:

Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки став наказ керівника Південної МДПІ у м.Кривому Розі № 757 від 16.08.2007 р., в якому зазначено, що перевірку здійснюється відповідно до п.1. ст.11, п.4 ч.6 ст.10, ст.11-1, ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(а. с.68).

Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи зазначає, що відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90 р. № 509-ХІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Так, згідно п.4 ч.6 ст.11-1 Закону № 509 (на які посилається відповідач, як на підставу проведення перевірки у наказі № 602) позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки.

Відповідно до ч.7 ст.11-1 Закону № 509 позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Частиною 8 статті 11-1 Закону № 509 визначено, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Докази наявності рішення суду для здійснення позивачем перевірки на підставі п.4 ч.6 ст.11-1 Закону № 509 в матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази наявності скарги Товариства про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки.

Тим більш, що, як вбачається з матеріалів справи і не спростовується відповідачем, Південною МДПІ у м.Кривому Розі вже проводилась перевірка Товариства з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 31.03.2007 р. вже проводилась (акт від 09.07.2007р. №154/230/25004967).

Щодо посилань скаржника на те, що податкове повідомлення-рішення, на їх думку, і є діями посадових осіб, то в даному випадку Товариство, скориставшись правом адміністративного оскарження, застосувало досудовий порядок вирішення спору, а не оскаржувало дії конкретної посадової особи, які б призвели до порушення законодавства під час проведення позапланової перевірки. А твердження скаржника про те, що «повторна перевірка проводилась у зв'язку з неякісною первинною перевіркою»взагалі не містить під собою ніякого правового підґрунтя.

Отже, незаконність проведення податковим органом вищевказаної позапланової виїзної перевірки матеріалами справи доведена, що свідчить про протиправність висновків, зроблених податківцями за результатами цієї перевірки.

Щодо суті виявлених перевіркою порушень, то в акті перевірки зафіксовано порушення Товариством п.4.1, п.4.2 ст.4, п.7.7.1 п.7.7. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у тому, що позивачем за договором оренди від 01.01.2006 р. №1/06 передавались в оренду основні засоби ЗАТ «Новоукраїнський гранітний кар'єр»(орендар) за цінами нижче, чим звичайні, внаслідок чого віднесено до складу валових доходів за 3 квартал 2006 року суму орендної плати, отриманої за зазначеним договором та додаткових угод № 3 від 13.06.2006 р., № 5 від 01.09.2006 р., з включенням до податкових зобов'язань Товариства суми ПДВ по деклараціям з ПДВ за липень 2006 року, серпень 2006 року, вересень 2006 року у розмірі 59 896 грн.

При цьому, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України документально не доведено, що передача в оренду основних засобів відбувалась за цінами нижче, чим звичайні. Також не спростовані висновки суду першої інстанції про те, що вказана господарська операція не обмежена ІІІ кварталом 2006 року і станом на 31.12.2007 р. сума отриманої за договором оренди на 893,9 тис. грн. більше, ніж нараховані амортизаційних відрахувань.

Доводи ж скаржника на наявність у ТОВ "Ексімтрейд" та ЗАТ «Новоукраїнський гранітний кар'єр»пов'язаних осіб (за даними податківців директор ТОВ "Ексімтрейд" ОСОБА_3 є також засновником та директором ЗАТ «Новоукраїнський гранітні кар'єр») не містять посилань на негативні наслідки, які б призвели до порушення податкового законодавства позивачем.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність порушення позивачем п.4.1, п.4.2 ст.4, п.7.7.1 п.7.7. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість».

Стосовно зафіксованого в акті перевірки від 31.08.2007 р. порушення Товариством заповнення та подачі до податкового органу декларації з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне:

Податківцями стверджується, що в порушення п.п.5.12.4 п.5.12 ст.5 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.97 за № 250/2054), відповідно до якого залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)", а саме: підприємством відображено у рядку 23.2 податкової декларації за жовтень 2006 року (вх. №71720 від 20.11.2006 р.) суму залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 239397 грн., задекларовану у рядку 26 декларації з ПДВ за вересень 2006 року (вх. № 62777 від 20.10.2006), яка не підтверджена актом перевірки № 299/230/25004967 від 22.11.2006 р., та визначено в декларації за жовтень 2006 року залишок від'ємного значення 162560 грн.

З наведеного податковий орган дійшов висновку, що позивачем в порушення п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п.5.12.4 п.5.12 ст.5 вищевказаного Порядку не сплачено до бюджету задекларовану суму по ПДВ за жовтень 2006 року (вх. № 71720 від 20.11.2006) у розмірі 76837 грн. (р.18.1 та р.20).

Проте, матеріали справи свідчать, що результати перевірки Товариства, оформлені актом перевірки № 299/230/25004967 від 22.11.2006 р. (саме в частині порушень пов'язаних з ПДВ за вересень 2006 року), були предметом судового розгляду, в результаті якого постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2008 р. у даній справі про задоволення позовних вимог Товариства залишено без змін ухвалою ВАСУ від 22.03.2011 р. у справі № А23/301.

Відповідно до частини 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, посилання скаржника на порушення позивачем п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п.5.12.4 п.5.12 ст.5 вищевказаного Порядку колегією суддів відхиляються.

Взагалі, посилання скаржника на те, що «судом не дотримано вимоги п.4 ч,6 ст.11-1 Закону України «Про держави податкову службу в Україні», положення Закону України «Про податок на додану вартість»колегія суддів вважає перебільшеними, оскільки вимоги Закону України «Про держави податкову службу в Україні»насамперед повинен дотримуватись сам податковий орган, а вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»- платники податків, до яких в даному випадку суд першої інстанції не відноситься .

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не може бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, позивачем надано клопотання про заміну Південної МДПІ у м.Кривому Розі Дніпропетровської області правонаступником -Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби, яке колегія суддів, з огляду на положення ст.55 КАС України, та загальновідомість зазначеного факту, з урахуванням клопотання саме позивача,та відповідно відсутності необхідних документів, вважає за доцільне задовольнити.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 р. у справі № 2а-1596/08 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008р. у справі № 2а-1596/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко