Ухвала суду № 30129510, 06.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. справа № 2а-14277/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічник Т.В.

представників сторін:

позивача : - Земляний О.Ю., дов. від 10.01.12 р., Яковенко М.В., дов. від 23.12.11 р.

відповідача: - Бондарук Н.С., дов. від 26.07.12 р., Маркова Л.І., дов. від 18.06.12 р., Атрошенко В.М., дов. від 22.03.12 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 р. у справі № 2а-14277/10/0470

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірнично-збагачувальний комбінат"

до Орджонікідзевської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі -ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК", Товариство) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому визначено наступні вимоги: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі -Орджонікідзевська ОДПІ) № 0000612301/0 від 20.05.2010 р., № 0000612301/1 від 16.06.2010 р., № 0000612301/2 від 18.08.2010 р., № 0000612301/3 від 02.11.2010 р., якими ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2009 року у розмірі 1013538 грн. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу, які стали підставою для винесення оскаржуваних рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011р. у справі № 2а-14277/10/0470 (суддя Врона О. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що відповідачем при проведенні перевірки зроблені неправомірні висновки. Сума бюджетного відшкодування в розмірі 1 013 538 грн. сформована позивачем із частини від'ємного значення, яке утворилось в січні 2009 р. та фактично сплачене постачальникам товарів (послуг) в січні 2009 р.

Не погодившись з постановою суду, Орджонікідзевською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 р. у справі № 2а-14277/10/0470, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не надав належної оцінки зібраним по справі доказам.

ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи про обґрунтованість та правомірність спірної постанови суду першої інстанції, оскільки Товариство виконало всі вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", які є підставою для отримання бюджетного відшкодування в розмірі 1 013 538 грн. за наслідками травня 2009 року, сума бюджетного відшкодування перевірена та підтверджена за результатами перевірки, що вказує на протиправність висновків акту перевірки № 92/23-124-1/00190928 від 07.05.2010 р. та винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники сторін надали усні пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги, підтримали власні позиції, викладені в адміністративному позові та запереченнях. Представники позивача наполягали на тому, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення по справі, просили залишити рішення без змін, представники відповідача просили про задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2009 року ВАТ ''Орджонікідзевський ГЗК" подало до Орджонікідзевської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за травень 2009 року, в якій в рядку 25.1 була вказана сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1 013 538 грн.

Орджонікідзевською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК» з питання достовірності декларування заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ у травні 2009 р., за результатами якої складений акт № 92/23-124-1/00190928 від 07.05.2010 р.

В акті перевірки зазначено, що за результатами позапланової перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2009 р. (довідка 13.04.2009р. № 59/23-124-1/00190928) встановлено, що від'ємне значення січня 2009 р. в сумі 38558599 грн. виникло у зв'язку з:

- здійсненням Товариством передплати на користь ВАТ «Нікопольський завод

феросплавів»за феросилікомарганець на суму 140 000 000 грн., в тому числі 23 333 333 грн.

ПДВ);

- здійснення сплати ПДВ митним органам на загальну суму 11 889 756 грн.;

- проведення коригування (зменшення) податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ВАТ «НЗФ»на суму 70 000 000 грн., в тому числі 11 666 666,67 грн. ПДВ.

В акті перевірки вчинено запис, що згідно з поданою 20.05.2009 р. податковою декларацією з ПДВ (вх. № 3397) податковий кредит квітня 2009 р. повністю погашений податковим зобов'язанням квітня 2009 р. та не може враховуватися від'ємним значенням з того приводу, що за результатами квітня 2009 р. отримано позитивне значення об'єкту оподаткування, про що свідчить значення рядка 20 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язанні та сумою податкового кредиту поточного періоду»декларації з ПДВ за квітень 2009 р., визначене Товариством в сумі 3 896 655 грн. ПДВ.

Також в акті перевірки вчинено запис, що згідно з додатком до акту (довідки) позапланової перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2009р. (довідка від 14.08.2009 р. № 161/23-124-1/00190928) у квітні 2009 р. дійсно є сплата ПДВ постачальникам в сумі 1 013 538 грн. (дані наведені в акті перевірки від 07.05.2010 р. № 92/23-124-1/00190928), але ця сплата - сплата ПДВ податкового кредиту квітня 2009 р., по якому від'ємне значення до відшкодування з бюджету Товариством не декларувалось.

Таким чином, в акті перевірки зроблено висновок, що виходячи з матеріалів перевірок з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення з ПДВ по декларації за січень 2009 р. (довідка від 13.04.2009 р. № 59/23-124-1/00190928) та за травень 2009 р. (акт від 14.08.2009 р. № 161/23-124-1/00190928) встановлено, що у Товариства була сплата податкового кредиту січня 2009 р. у січні 2009 р., тобто оплата постачальникам, ПДВ з якої включено до складу податкового кредиту квітня 2009 р., не може вважатись сплатою залишку від'ємного значення, фактично сплаченого Товариством постачальникам таких товарів (послуг) у попередньому податковому періоді - січні 2009 р. та не є підставою для заяви до бюджетного відшкодування в декларації ПДВ за травень 2009 р. у сумі 1 013 538 грн.

20.05.2010 р. на підставі вищевказаного акту перевірки Орджонікідзевською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000612301/0, яким Товариству за порушення п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2009 року у розмірі 1 013 538 грн.

Внаслідок застосованої Товариством процедури адміністративного оскарження Орджонікідзевською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення № 0000612301/1 від 16.06.2010 р., № 0000612301/2 від 18.08.2010 р. та № 000612301/3 від 02.11.2010 р. з визначенням тієї ж зменшеної суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, та оцінивши доводи, покладені судом першої інстанції в основу судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Орджонікідзевської ОДПІ, виходячи з наступного:

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168 від 03.04.97 р. (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) (далі - Закон №168) «Податковий кредит звітного періоду… складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку…»

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Виходячи з положень даної норми закону, для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту повинні бути наявними у сукупності такі умови:

- понесення витрат на придбання або виготовлення товарів;

- наявність належним чином оформлених податкових накладних;

- використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону № 168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому

податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, з наведених норм, вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми, яка фактично сплачується отримувачем товарів (послуг) у будь-якому попередньому податковому періоді. Це узгоджується і з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п.1.8 Закону № 168, а саме: бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку ї бюджету у зв'язку і надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Крім того, підпунктом 5.12.3. пункту 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за № 250/2054) (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що значення рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Так, з розрахунку бюджетного відшкодування (додаток 3)позивача до податкової декларації з ПДВ за травень 2009 року, вбачається, що частина залишку від'ємного значення, яка фактично сплачена у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг) та підлягає бюджетному відшкодуванню, складає 1 013 538 грн. Наведена сума перенесена до рядку 25 податкової декларації.

Сума бюджетного відшкодування в розмірі 1 013 538 грн. сформована Товариством з частини від'ємного значення, яке утворилось в січні 2009 року та було фактично сплачене постачальникам товарів (послуг) в тому ж січні 2009 року.

Операції з придбання товарів та послуг протягом січня 2009 року, по яким сформований податковий кредит на підставі отриманих від постачальників податкових накладних та первинних документів, перевірені Орджонікідзевською ОДПІ в ході позапланової виїзної перевірки.

Скаржником не заперечується, що документи, які є підставою для нарахування податкового кредиту, визначення суми від'ємного значення бюджетного відшкодування з ПДВ та підтверджують поставку й оплату товарів (послуг) в січні 2009 року в сумі, заявленій до бюджетного відшкодування в декларації за травень 2009 року, надавались податківцям при проведенні виїзної позапланової перевірки, за результатами якої складено акт № 161/23-124-1/00190928 від 14.08.2009 р.

20.08.2009 р. Товариством направлено Орджонікідзевській ОДПІ протокол розбіжностей № 22/1006, згідно відповіді на який (лист Орджонікідзевської ОДПІ №7198/10/23-129 від 25.08.2009 р.) робоча група з розгляду спірних питань Орджонікідзевської ОДПІ враховуючи абз.а) п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168 погоджується з аргументами, наведеними в протоколі розбіжностей в частині того, що сума оплати становить 1 013 538 грн., таким чином, бюджетному відшкодуванню при підтвердженні зустрічними перевірками основних постачальників основних постачальників щодо включення ними в склад податкових зобов'язань сум ПДВ, підлягає заявлена в травні 2009 року сума у розмірі 1 013 538 грн.

Тобто цим Орджонікізевська ОДПІ підтвердила правильність формування від'ємного значення з ПДВ у січні 2009 року та фактичну сплату суми такого від'ємного значення позивачем постачальникам товарів (послуг) в січні 2009 року,

Отже, Товариством виконано всі вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", які є підставою для отримання бюджетного відшкодування в розмірі 1 013 538 грн. за наслідками травня 2009 року, сума бюджетного відшкодування перевірена та підтверджена за результатами перевірки, що вказує на протиправність висновків акту перевірки № 92/23-124-1/00190928 від 07.05.2010 р. та винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень та відсутність порушення з боку Товариства п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону №168.

Скаржник посилається на те, що платник, який прийняв рішення щодо повернення сум ПДВ з бюджету, повинен мати наявні підстави, які нерозривно пов'язані між собою для отримання заявленої суми, а саме:

- вірно розрахований залишок від'ємного значення, на який впливає достовірність нарахованого податкового кредиту по здійснених з контрагентами операціях (дана підстава напряму залежить щодо достовірності задекларованих податкових зобов'язань контрагентів);

- у разі, якщо залишок від'ємного значення розрахований вірно, він повинен бути

обов'язково сплаченим (та заявляється у терміни та у розмірах, визначеним нормами даного

Закону);

- у разі, якщо згідно Закону № 168 податковим органом за результатами перевірки виявлено невідповідність хоча б однієї з підстав для отримання заявленої платником суми ПДВ до відшкодування з бюджету, то такий податковий орган, для упередження факту безпідставного відшкодування платнику заявленого ПДВ, повинен прийняти відповідні заходи згідно п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону № 168.

При цьому скаржником в обґрунтування наведених доводів, не зазначено конкретних випадків, які б свідчили про порушення позивачем положень Закону № 168.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає недоведеною позицію податкового органу відносно правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000612301/0, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2009 року у розмірі 1 013 538 грн. та решти податкових повідомлень-рішень № 0000612301/1 від 16.06.2010 р., №0000612301/2 від 18.08.2010 р. та № 000612301/3 від 02.11.2010 р., винесених відповідачем в результаті застосованої Товариством процедури адміністративного оскарження. Зазначеному суд першої інстанції надав вірну оцінку, дійшов правомірних висновків про безпідставність оскаржуваних позивачем податкових рішень, з чим погоджується судова колегія Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.Відповідач під час апеляційного розгляду справи не спростував висновків суду першої інстанції та не надав переконливих доказів на користь заявленої апеляційної скарги.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, позивачем повідомлено суд апеляційної інстанції з наданням документальних доказів про перейменування Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" у Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", що свідчить про необхідність заміни позивача правонаступником відповідно до положень ст.55 КАС України.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 р. у справі № 2а-14277/10/0470 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011р. у справі № 2а-14277/10/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко