Постанова № 30128868, 22.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. справа № 2а-9547/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічник Т.В.

представників сторін:

позивача : - Омельяненко В.В. дов. від 08.08.12 р.

відповідача: - Гавриленко Д.В., дов. від 04.04.12 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а-9547/10/0870

за позовом Дочірнього підприємства "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (далі - ДП "Запорізький річковий порт", Підприємство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі) від 12.11.2010 р. №0000210806/3.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а-9547/10/0870 (суддя Садовий І. В.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що ДП "Запорізький річковий порт" віднесено до складу валових витрат витрати зі страхування ризику, якій взагалі ніколи не настане. Те ж саме стосується страхового випадку - події, передбаченої договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі, внаслідок чого, позивачу правомірно визначено до сплати суму податкового зобов'язання 826 777,50 грн.

Не погодившись з постановою суду, ДП "Запорізький річковий порт" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а-9547/10/0870, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував того, що пунктом 2 договору страхування встановлено перелік обставин, за яких настає страховий випадок, того, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено включення до валових витрат витрати зі страхування ризиків.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи що висновки спірної постанови є правомірними та цілком обґрунтованими.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання з'явились представники сторін, які в судовому засіданні апеляційної інстанції надали свої пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги. Представник позивача просив скасувати постанову суду, як таку, що прийнята на підставі помилкових висновків суду, представник відповідача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідно до матеріалів даної справи слід зазначити наступне:

Обставини, пов'язані з проведенням СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі планової виїзної перевірки ДП "Запорізький річковий порт" з питань правомірності формування валових витрат за страховими операціями за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р. (акт перевірки № 135/08-06/31044582 від 29.04.2010 р., а. с.86-102), встановлене під час цієї перевірки порушення п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зміст цього порушення, зміст податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі вказаного акту перевірки та за результатами застосованої Підприємством процедури адміністративного оскарження, відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним є питання правомірності віднесення Підприємством до складу валових у 4 кварталі 2008 року сум, сплачених позивачем за Генеральним договором страхування вантажів № 03-2008 Карго від 01.07.2008 р. ЗАТ Страховій компанії «Каштан»(далі -ЗАТ СК «Каштан»).

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДП "Запорізький річковий порт" підлягає задоволенню з таких підстав:

У відповідності до п.4 Статуту позивач, будучи підприємством транспортної галузі, у своїй господарській діяльності здійснює, зокрема, транспортне оброблення вантажів, тобто їх завантаження та розвантаження; приймання, видачу та зберігання вантажів; здійснює внутрішні міжнародні перевезення вантажів всіма видами транспорту, агентування та фрахтування морського та торгового флотів; надає послуги з перевезення вантажів річковим, морським та змішаним транспортом "річка-море", автомобільним та залізничним транспортом; вантажно-розвантажувальні роботи та транспортно-складську діяльність; послуги з прийому, передачі, накопичення, сортування, комплектуванню, доопрацюванню вантажів (а. с.32-50).

01.07.2008 р. між ДП "Запорізький річковий порт" (Страхувальник) та ЗАТ СК «Каштан» (Страховик) укладений Генеральний договір страхування вантажів № 03-2008 Карго (далі -Генеральний договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з настанням подій (ризиків), що призвели до відшкодування Страхувальником шкоди (збитків), заподіяної внаслідок втрати, пошкодження та/або знищення вантажів замовника під час здійснення Страхувальником застрахованих видів господарської діяльності (п.4 Генерального договору) (а. с.110-116).

Застрахований вантаж кожний місяць окремо обумовлюється в Додатку до даного Договору і є його невід'ємною частиною; вигодонабувачем за договором є ДП «Запорізький річковий порт»; страховими випадками за Договором є збитки від пошкодження чи повної загибелі всього чи частини вантажу з будь-якої причини при зберіганні та перевантаженні вантажів замовника, які відшкодовуються Страхувальником власнику вантажу. (п.5, п.1 Генерального договору).

Страховими ризиками по цьому Договору є: пожежа, удар блискавки; стихійні явища (буря, вихор, землетрус та інші стихійні явища); аварія, вибух; протиправні дії третіх осіб (згідно умов страхування «З відповідальністю за складські ризики»); ненавмисні дії або бездіяльність Страхувальника. Страхування здійснюється на умовах: «З відповідальності за всі ризики», що відповідає «Обумовленню Інституту Лондонських страховиків (А)»(п.2 Генерального договору).

Також матеріали справи містять договори ДП "Запорізький річковий порт" з замовниками (з ВАТ «ЗАлК», ВАТ «НЗФ», ВАТ «ЗАК», ВАТ «ЗФЗ», ВАТ «Запоріжвогнетрив», ТОВ «Арена Марин»та ін.), за умовами яких Підприємством надаються послуги з перевезення вантажів, зберігання, здійснюються роботи з перевантаження, відвантаження вантажів замовників (а. с.126-162).

Виконання позивачем та ЗАТ СК «Каштан»умов Генерального договору не заперечується податковим органом та підтверджується матеріалами справи (а. с.117-125).

Щодо податкового обліку, то позивачем у 4 кварталі 2008 року вартість послуг ЗАТ СК «Каштан»зі страхування вантажів замовників віднесено до складу валових витрат у сумі 2 204 737 грн., внаслідок чого податковим органом здійснено висновок про заниження Підприємством податку на прибуток за 2008 рік на загальну суму 551 185 грн., та прийнято податкове повідомлення рішення № 0000210806/0 про сплату 551185 грн. податку на прибуток і 275 592,50 грн. штрафної (фінансової) санкції, всього 826 777,50 грн. (а. с.26).

Поняття "договір страхування" закріплено в Цивільному кодексі України (ст.979), Господарському кодексі України (ст.354) та в Законі України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.96 р. (далі -Закон № 85/96-ВР).

Так, згідно зі ст.16 Закону № 85/96-ВР договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Отже, договір страхування можна віднести до договорів про надання послуг та на користь третьої особи.

Стаття 3 Закону № 85/96-ВР у страховому зобов'язанні виділяє два види третіх осіб. Перший вид - це застраховані особи, якими слід розуміти фізичних осіб, у житті яких можуть трапитися події, у разі настання яких виникає обов'язок страховика здійснити страхові виплати такому застрахованому або вигодонабувачу (наприклад, медичне страхування роботодавцем своїх працівників). Другим видом є вигодонабувачі.

Відповідно до ст.8 Закону № 85/96-ВР страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

При цьому, закон розмежовує поняття "страхова виплата" і "страхове відшкодування". Так, страховою виплатою вважають грошову суму, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, а страховим відшкодуванням - страхову виплату, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

З наведених норм вбачається можливість страхування майнових інтересів на користь третіх осіб, що і відбулось при укладенні позивачем та ЗАТ СК «Каштан»Генерального договору.

При цьому, суд першої інстанції дійшов протиправного висновку про те, що, не будучи власником вантажів, позивач не мав права відносити витрати на страхування до валових витрат, оскільки за приписами абзацу 1 п.п.5.4.6 п.5.4. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 344) до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

З огляду на наведені вище види господарської діяльності позивача з надання послуг з перевезення, перевантаження тощо, ризики загибелі майна, яке доручається замовниками (власниками майна) Підприємству для транспортування, відносяться до господарської діяльності позивача і тому вартість страхування таких ризиків відносилась до складу валових витрат ДП "Запорізький річковий порт" у відповідності до п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону № 344.

Обґрунтовуючи відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції також зробив висновок, що ДП «Запорізький річковий порт»віднесено до складу валових витрат витрати із страхування ризику, якій взагалі ніколи не настане, посилаючись, при цьому, на те, що в укладених з замовниками договорах з надання послуг з перевантаження та зберігання вантажів передбачена відсутність відповідальності ДП «Запорізький річковий порт»перед замовниками за невиконання обов'язків за рахунок дій непереборної сили.

Проте, судом першої інстанції не враховано, що дії непереборної сили, так звані форс-мажорні обставини (стихійні явища: землетруси, пожежі тощо) по-перше, не є єдиним страховим випадком, передбаченим п.2 Генерального договору, по-друге, за умовами договорів з замовниками звільнення від відповідальності за шкоду має місце лише за наявності довідки Торгово-промислової палати (ТПП).

Також не погоджується колегія суддів з позицією суду першої інстанції, згідно якої пункт 2 Генерального договору «Страхові випадки»«…апріорі не може бути виконаним, дані випадки ніколи не настануть тому, що вони викреслені пунктом 27 цього Договору», оскільки зі змісту п.27 Генерального договору вбачається, що даний пункт не викреслює, а деталізує обставини, за яких страхове відшкодування страховою компанією не здійснюватиметься, серед яких здебільшого випадки, які мають умовою наявність вини (обізнаності, наміру або грубої необережності ) Страхувальника (позивача) у настінні подій, які призвели до страхового випадку.

Посилання податкового органу та суду першої інстанції на те, що жодних виплат на користь замовників не було здійснено (листи-відповіді ВАТ «ЗАлК», ВАТ «НЗФ», ВАТ «ЗАК», ВАТ «ЗФЗ», ВАТ «Запоріжвогнетрив», ЗАТ СК «Каштан», а. с.185-196), також судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки необхідність здійснення страхового відшкодування передбачає наявність вимоги третьої особи (замовника).

Доказів наявності таких вимог матеріали справи не містять.

Крім іншого, слід зазначити, що договір страхування, за яким здійснювалися платежі є чинним, його виконання відповідно до матеріалів справи підтверджено відповідними первинними документами позивача, повноважень щодо оцінки договору страхування , відповідно до діючого законодавства саме податковий орган немає.

Таким чином, колегія суддів вважає недоведеними вчинені відповідачем висновки вищезазначеного акту перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваного повідомлення - рішення, що свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення від 12.11.2010 р. № 0000210806/3 про визначення зобов'язання та штрафних санкцій з податку на прибуток на загальну суму 826 777,50 грн. (а с.16), прийнятого податковим органом за результатами застосованої Підприємством процедури адміністративного оскарження.

Колегією враховується, що відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, апеляційна скарга ДП «Запорізький річковий порт»АСК «Укррічфлот»підлягає задоволенню, а оскаржена постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а-9547/10/0870 у даній справі - скасуванню.

Позивачем заявлено позовну вимогу щодо визнання протиправним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі від 12.11.2010 р. №0000210806/3.

Проте, системний аналіз статей 105, 162, 171 КАС України дає підстави вважати, що даний спосіб захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб є неповним, тому враховуючи положення ч.2 ст.11 КАС України, з метою захисту інтересів платника податків, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, прийнявши судове рішення не тільки про визнання протиправним спірного податкового повідомлення-рішення, але й про скасування останнього.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Також, з огляду на наявність в матеріалах справи доказів правонаступництва відповідача (а. с.241), колегія суддів вважає за доцільне відповідно до ст.55 КАС України допустити заміну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби.

Керуючись ст.11, ст.55, ч.1 ст.94, ст.196, п.3. ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Запорізький річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а-9547/10/0870 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 р. у справі № 2а-9547/10/0870 скасувати та прийняти нову про задоволення позову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі від 12.11.2010 р. № 0000210806/3.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко