Ухвала суду № 30125172, 24.09.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2009 р.справа № 9/290/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Юхименка О.В. Кожана М.П.,

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

на постанову господарського суду Запорізької області від 26 вересня 2007 року у справі №9/290/07-АП

за позовом: суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, с. Шевченківське Куйбишевського району Запорізької області

до: Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, с.Куйбишеве Запорізької області

про: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області від 19.12.2005р. №0002011702/0-138, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності у розмірі 1790,79грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що донарахування позивачу суми податку в розмірі 1709,79грн. пов'язано з донарахуванням йому за цією ж операцією ПДВ на суму 1417,00грн. Позивач зазначає, що фактично у березні 2005р. ним було отримано валовий дохід від реалізації товару що відповідає задекларованій ним сумі за період з 01.01.2005р. - 31.03.2005р. З посиланням на норми п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач стверджує, що Закон визначає момент виникнення податкового зобов'язання з поставки товарів (робіт, послуг), тому позивач наполягає, що дані щодо суми отриманого ним валового доходу, задекларованого за період з 01.01.2005р. по 31.03.2005р. (у березні 2005р. у сумі 308050,53грн та за перший квартал 2005р. -508923,76грн.) повністю підтверджуються первиними документами.

Постановою від 26.09.2007 року господарський суд Запорізької області відмовив в задоволені позовних вимог. При цьому суд першої інстанції посилався на ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»та п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначаючи, що валовим доходом є загальна сума доходу платника податку, отриманого протягом звітного періоду в грошовій або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами. Суд погодився з висновками податкового органу щодо заниження позивачем валового доходу, що призвело до заниження оподатковуваного доходу на суму 7083,33грн. Також суд зазначив, що позовна заява була подана позивачем після сплику строку позовної давності.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт стверджує, що судом невірно застосовано норми матеріального права; наполягає на тому, що згідно із Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі по тексту -Закон України №2181) та ст. 99 КАС України передбачено різні терміни звернення до суду за захистом порушеного права у контексті адміністративного судочинства. Апелянт зазначає, строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права ним не пропущено. Крм того, апелянт посилається на Наказ ДПА від 30.05.1997р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" і зазначає, що відповідач на час проведення перевірки не мав права перевіряти та викостовувати дані Книги обліку продажу та Книги обліку придбання у позивача, а, натомість, мав перевірити Реєстр отриманих та виданих податкових накладних, що ним не було зроблено.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обгрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 27.11.2003р., про що зроблено відпповідний запис в журналі обліку реєстраційних справ №02126308Ф0010584 та видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію.Тобто ПП ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності та платником податків.

Судом також встановлено, що за результатами перевірки позвиача з питань дотримання вимог податкової законодавства за період з 17.12.2003р. по 30.06.2005р. складено акт від 19.12.2005р., в якому зазначено про порушення п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР та ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. №13-92 (далі по тексту -Декрет № 13-92). Так, в ході перевірки встановлено, що в березні місяці 2005 року згідно книги обліку продажу товарів ( робіт, послуг) обсяг продажу становить 369659,63 грн. в т. ч. ПДВ 61610,10грн. Фактично згідно з банківськими виписками в березні-місяці 2005р. позивачем отримано дохід в сумі 153657,84грн., а також надійшли кошти згідно прибуткових касових ордерів в сумі 224502,79грн. всього отримано доходу в березні - 378160,63грн в т.ч. ПДВ -63026,77грн. Таким чином перевіркою встановлено, що до складу валового доходу в першому кварталі 2005р. не включено виторг, що надійшов, на розрахунковий рахунок позивача від приватного підприємця ОСОБА_2 за платіжним дорученням №11 від 09.03.05 р. на суму 8500грн. т.ч. ПДВ - 1416,67грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2005р. №0002011702/2-138, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності у розмірі 1790,79грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо оцінки обставин справи та із застосуванням норм податкового законодавства.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно зі ст.13 Декрету № 13-92 загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. При цьому до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зважаючи на те, що валовим доходом є загальна сума доходу платника податку, отриманого протягом звітного періоду в грошовій або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами, вірним є висновок суду, що позивачем за вказаними вище операціями було занижено валовий дохід, що призвело до заниження оподатковуваного доходу на суму 7083,33 грн.

Таким чином спір вирішено судом першої інстанції вірно, рішення обґрунтоване. Разом з тим, колегія суддів не погоджується із застосуванням судом ст.ст.99,100 КАС України, оскільки в даному випадку слід застосувати норми ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 року. Але оскільки це не призвело до невірного вирішення спору, судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196,198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Запорізької області від 26 вересня 2007 року у справі №9/290/07-АП залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 26 вересня 2007 року у справі №9/290/07-АП залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини рішення висновки щодо застосування ст.ст.99,100,102 КАС України.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: М.П. Кожан