Постанова № 30121118, 13.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Справа №78000/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Ільківа Андрія Ярославовича - представника приватного підприємства «БУД-УНІОН» на постанову господарського суду Львівської області від 17 травня 2007 року у справі за позовом Приватного підприємства «БУД-УНІОН» до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі управління Державного казначейства у Миколаївському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання відшкодувати суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «БУД-УНІОН» 21.03.2007 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі управління Державного казначейства у Миколаївському районі Львівської області в якому, уточнивши позовні вимоги, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі №0002211511/0 від 01.03.2007 року, зобов'язати відповідачів відшкодувати 99 862,00 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Постановою господарського суду Львівської області від 17 травня 2007 року позов задоволено частково. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Миколаївському районі та Головне управління державного казначейства України у Львівській області, в особі Управління державного казначейства у Миколаївському районі Головного управління державного казначейства України у Львівській області відшкодувати на користь приватного підприємства «БУД-УНІОН» 4 463,00 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок ПП «БУД-УНІОН» у банку. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Ільків А.Я. - представник ПП «БУД-УНІОН» оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову господарського суду Львівської області від 17 травня 2007 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю з підстав порушення судом норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Зазначає, що ним придбавалися товари(послуги) для реконструкції та будівництва станції технічного обслуговування автомобілів в м.Новому Роздолі Львівської області. В результаті купівлі позивачем товарів на митній території України позивач сплачував постачальникам платникам ПДВ вартість придбаних товарів (послуг), збільшену на суму ПДВ, відповідно з ІУ кв. 2004 року у позивача почало виникати право на податковий кредит. Враховуючи від"ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітних податкових періодів ( у 2004-2006 роках) та сумою податкового кредиту у ті ж періоди за відсутності податкового боргу такі суми щоразу зараховувалися до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Таким чином, шляхом поступового включення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, у звітному період ІУ кв. 2006 року залишок від"ємного значення досяг 99862, 00 грн.

Суд першої інстанції неправомірно прийшов до висновку про те, що «бюджетному відшкодуванню підлягає лише частина такого від 'ємного значення, яке дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)», обґрунтувавши свою позицію нормою підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону.

Правова позиція сторони відповідача, а тепер вже й господарського суду не відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» з тих підстав, що вона звужує правове визначення поняття «бюджетне відшкодування» , як суми, «що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв 'язку з надмірною сплатою податку» (підпункт 1.8. статті 1 Закону).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2007 року постанову Господарського суду Львівської області від 17 травня 2007 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано незаконним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області № 0002211510 від 01 березня 2007 року. Зобов'язано ДПІ у Миколаївському районі Львівської області відшкодувати IIII «Буд-Уніон» 99862,00 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Додатковою постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2008 року було ухвалено стягнути з Державного бюджету України в особі УДК у

Миколаївського району Львівської області на користь IIIІ «Буд-Уніон» судові витрати у розмірі 3477.32 грн., з них: 998.62 грн. - судовий збір за подання позовної заяви, 478,70 грн. - судовий збір за подання апеляційної скарги. 2000,00 грн. витрати на правову допомогу.

\ Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2011 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2007 року скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

При цьому, Вищий адміністративний суд України вказав, що «суд апеляційної інстанції, дійшовши правомірного висновку про наявність у позивача суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 99862, 00 грн. та наявність підстав для стягнення цієї суми, дійшов помилкового висновку щодо обов»язку її відшкодування саме податковою інспекцією».

При апеляційному розгляді позивач свою апеляційну скаргу підтримала з зазначених в ній підстав.

Представник управління Державного казначейства у Миколаївському районі Львівської області вимоги апеляційної скарги заперечила.

Представник Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області в судове засідання не з»явився, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справ за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.01.2007 року ДПІ у Миколаївському районі отримано податкову декларацію ПП «БУД-УНІОН» з податку на додану вартість за звітний податковий період - ІУ квартал 2006 року, де було заявлено про повернення 99862, 00 грн. суми бюджетного відшкодування (рядок 25 декларації).

ДПІ у Миколаївському районі було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ ПП «БУД-УНІОН» за ІУ квартал 2006 року, за результатами чого складено акт перевірки від 01.03.2007 року №173/150/23954618.

В акті перевірки податковим органом був зроблений висновок. що бюджетне відшкодування по податку на додану вартість у сумі 99862,00 грн, задеклароване позивачем у податковій декларації з ПДВ за 4 квартал 2006 року, частково відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки в сумі 4463,00 грн, та зменшується сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 95399,00 грн.

На підставі акту перевірки від 01.03.2007 року №173/150/23954618, ДПІ у Миколаївському районі прийнято податкове повідомлення - рішення форми «ВІ» №0002211511/0 від 01.03.2007 року, яким ПП „БУД-УНІОН" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 95399,00 грн. за 4 кв.2006 року.

Також за результатами перевірки податковим органом було складено довідку від 01.03.2007 року № 101 про підтвердження суми бюджетного відшкодування ПДВ за результатами документальної невиїзної(камеральної) перевірки, якою підтверджено ПП «БУД-УНІОН» суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за IV квартал 2006 року у розмірі 4463, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в сумі 4463, 00 грн. та відмовляючи у бюджетному відшкодуванні 95399,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відшкодуванню підлягає тільки частина такого від 'ємного значення, яке дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тобто у 3 кварталі 2006 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, так як він не відповідає чинному законодавству, оскільки під терміном «попередній податковий період» слід розуміти будь-який податковий період, що передує звітному у часі, а не лише попередній звітний квартал.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

За приписами підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Положеннями підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Пунктом 4.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України га Головного управління Державного казначейства України від 02 липня 1997 року № 209/72 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що на підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Відповідно до п. 4 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Висновки суду першої інстанції не відповідають матеріалам справи, судом порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому прийняте рішення слід скасувати, а позов задовольнити

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202 п.1, 4, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Ільківа Андрія Ярославовича - представника приватного підприємства «БУД-УНІОН» задовольнити.

Постанову господарського суду Львівської області від 17 травня 2007 року у справі №5/726-28/112А скасувати і прийняти нову постанову, якою позов Приватного підприємства «БУД-УНІОН» задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Миколаївському районі Львівської області на користь приватного підприємства «БУД-УНІОН» 99 862 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Постанова у повному обсязі складена 18.03.2013 року.