Ухвала суду № 30121101, 28.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 р. Справа № 2666/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Качмара В.Я., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання - Барана П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львів-Інтуртранс» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

02 квітня 2009 року ВАТ «Львів-Інтуртранс» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Залізничному районі м.Львова про скасування податкові повідомлення-рішення відповідача від 30.09.2008 року № 0002032302/2/28843 яким позивачу донараховано податкове зобов'язання зі збору за право використання місцевої символіки в сумі 926,31 грн., № 0001552302/2/28841 яким позивачу донараховано податкове зобов'язання зі збору за право використання місцевої символіки в сумі 2 945,61 грн., №0001042302/2/28840 від 30.09.2008 року яким позивачу донараховано податкове зобов'язання зі збору за право використання місцевої символіки в сумі 9461,22 грн. та №0001032302/2/28842 від 30.09.2008 року яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 100020,00 грн. (з яких основний платіж 66 680.00 грн., штрафні санкції 33 340,00 грн.).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено. Постановлено визнати протиправними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова №0002032302/2/28843 від 30.09.2008 року, №0001552302/2/28841 від 30.09.2008 року, №0001042302/2/28840 від 30.09.2008 року, № 0001032302/2/28842 від 30.09.2008 року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції її оскаржила ДПІ у Залізничному районі м.Львова, яка в апеляційній скарзі просила її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт по справі в своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції при прийняті рішення не врахував, що відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Вказує, що при винесенні постанови судом першої інстанції порушено підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також, вимоги статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», якою передбачено, що збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Вислухавши суддю-доповідача, представників сторін по справі, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова проведено виїзну планову перевірку фінансово-господарської діяльності з питання дотримання ВАТ «Львів-Інтуртранс» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.09.2007р., за наслідками якої складено акт від 11.04.2008р. №625/23-2/13829036 та винесено податкові повідомлення-рішення від 25.04.2008р. №0001042302/0/12893, яким донараховано податкове зобов'язання по збору на право використання місцевої символіки в сумі 5 891, 22 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 3 570 грн., та №0001032302/0/12892, яким донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 66 680 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 33 340 грн.

В процесі проведення перевірки податковим органом встановлено порушення п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (в редакції від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями), що призвело до заниження Позивачем податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 66 680 грн., та ст.ст.1, 12 Декрету КМ України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 р. №56-93 та п.3, п.4 Положення про збір за право використання місцевої символіки, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради від 24.06.2004 р. №1492, що призвело до заниження податкового зобов'язання по збору на право використання місцевої символіки в сумі 5 891, 22 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що ВАТ «Львів-Інтуртранс» вищевказані рішення було оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням про результати розгляду первинних скарг ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 27.06.2008 р. №18980/10/25-005/127 в задоволені скарги відмовлено, листом від 01.07.2008р. №19176/8/25-005/129 Про внесення змін та доповнень до рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 27.06.2008р. №18980/10/25-005/127, скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.04.2008р. №0001042302/0/12893 в частині 2945,61 грн. застосованих штрафних санкцій з посиланням на пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-111, та застосовано 2 945,61 грн. штрафних санкцій відповідно до пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами».

ДПІ у Залізничному районі м.Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 15.07.2008р. №0001552302/1/20728. Не погодившись з рішенням про результати розгляду первинних скарг, ВАТ «Львів-Інтуртранс» подано скаргу до ДПІ у м.Львові. Рішенням про результати розгляду повторних скарг ДПІ у м.Львові від 03.09.2008р. №15929/10/25-005/145,146 в задоволені скарги відмовлено, залишено в силі рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 27.06.2008р. №18980/10/25-005/127 і лист від 01.07.2008р. №19176/8/25-005/129, та донараховано штрафну санкцію в сумі 926, 31 грн. На підставі вищенаведеного, ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено податкові повідомлення-рішення від 30.09.2008р. №0002032302/2/28843, №0001552302/2/28841, №0001042302/2/28840, №0001032302/2/28842.

Так, що стосується порушення позивачем по справі п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (в редакції від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями), колегія суддів вважає зазначити наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній, або нематеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», обгрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Крім того, відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів ( крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). '

Відповідно до вимог п.3.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до п.9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 9.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської. операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із матеріалів справи, перевіркою встановлено, що в порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ВАТ «Львів-Інтуртранс» занижено податок на прибуток за IV квартал 2006 року на 10 253, 75 грн. Підприємством при визначенні приросту (убутку) за 2006р. балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах не вірно відображено залишки ТМЦ на складах станом на 01.01.2007р., що призвело до заниження валових доходів на 41 015 грн. в IV кв. 2006р.

Як вбачається з додатку К1/1 до декларації за 2006 рік залишки ТМЦ на оптових складах станом на 01.01.2007 р. становлять 670 580 грн. (із врахування уточнених розрахунків).

Згідно даним додатку К1/1 до декларації за 1 кв. 2007р. залишки ТМЦ на оптових складах станом на 01.01.2007р. становлять 711 595 грн., в тому числі виробничі запаси 670 580 грн., МШП - 41 015 грн. Тобто в додатку К1/1 до декларації за 1 кв. 2007р. підприємством підтверджено залишки ТМЦ станом на 01.01.2007р. в сумі 711 595 грн.

По даним платника балансова вартість запасів станом на 01.01.2007 р. становить 833 648 грн. (дані основної декларації) - 122 670 грн. (від кореговано уточнюючим розрахунком №24432 від 04.05.2007 р. ) - 41 015 грн. (від кореговано уточнюючим розрахунком №4402 від 15.02.2008 р.) - 670 580 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, з додатку К1/1 декларації з податку на прибуток за 2006 рік та декларації за І квартал 2007 року, відповідно до даних додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік балансова вартість всього ТМЦ станом на кінець звітного періоду становить 711 595 грн., в тому числі 670 580 грн. - ТМЦ на складах та 41 015 грн. - малоцінні та швидко зношуванні предмети (МШП). Дані декларації повністю збігаються з даними декларації за І квартал 2007 р.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно акту перевірки ВАТ «Львів-Інтуртранс» зависило валові витрати в III кварталі 2006р. на суму 225 705 грн., а саме, віднесло до валових витрат витрати, що не підтверджені відповідними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена Правилами ведення податкового обліку, зокрема витрати по договорах, укладених з СПД ФО ОСОБА_2 та СПД ФО ОСОБА_3

Так, до складу валових витрат по взаєморозрахунках з СПД ФО ОСОБА_2 відповідно до Договорів про надання платних послуг № 68/04 від 14.09.2006 p., № 04/65 від 07.09.2006 p., № 59/08 від 16.08.2006 p., № 50/08 від 08.08.2006 p., № 47/07 від 11.07.2006 p., підприємство зайво віднесло вартість виготовленої поліграфічної продукції (бланки замовлень, прайси, каталоги, бланки договорів, рекламні листівки) на суму 105 705,0 грн. (без ПДВ). На момент проведення перевірки посадовими особами підприємства надано акти на виготовлення поліграфічної продукції від 18.07.2006 р. на суму 20 345,0 грн., від 11.07.2006 р. на суму 10310,0 грн., від 08.08.2006 р. на суму 21200,0 грн., від 16.08.2006 р. на суму 18 600,0 грн., від 07.09.2006 р. на суму 24650,0 грн., 14.09.2006 р. на суму 10600,0 грн., разом на суму 105705 грн.

До складу валових витрат по взаєморозрахунках з ПП ОСОБА_4 відповідно до Договору №3006/03 від 30.06.2006p., підприємство зайво віднесло вартість рекламно-інформаційних матеріалів (флаєрів формату А-5) на суму 120 000,0 грн. (без ПДВ). На момент проведення перевірки посадовими особами підприємства надано акти здачі-приймання виконаних робіт від 31.07.2006 р. на суму 42000,0 грн. (28000 шт.), від 31.08.2006 р. на суму 37500,0 грн. (25000 шт.), від 30.09.2006р. на суму 40500,0 грн. (27000 шт.) та специфікації № 1,2.3 до договору про розробку макету, виготовлення і розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів (флаєрів формату А-5).

Даний факт, також підтверджується доданими до матеріалів справи Договорами №49/07 від 18.07.2006 р., №47/07 від 11.07.2006 р., №59/08 від 16.08.2006 р., №50/08 від 08.08.2006 р., №09/65 від 07.09.2006 р., №68/09 від 14.09.2006 р., укладених з СПД ФО ОСОБА_2, актами виконаних робіт від 08.08.2006 р., 16.08.2006 р., 11.07.2006 р., 18.07.2006 р., 07.09.2006 р., 14.09.2006 р. по даних Договорах, де вищенаведених актах виконаних робіт чітко визначено, яку продукцію виготовляв СПД ФО ОСОБА_2, кількість примірників, асортимент та вартість виготовленої продукції.

Окрім того, з Договору №3006/03 від 30.06.2006 р. з СПД ФО ОСОБА_4, специфікацію №1 від 30.06.2006 р. до даного Договору та акт здачі - приймання виконаних робіт від 31.07.2006 р. вбачається, що Виконавець виготовив та розповсюдив флаєри формату 5А в кількості 28000 шт. по Західному регіону України; специфікацію №2 від 01.08.2006 р. та акт здачі - приймання виконаних робіт від 31.08.2006 р., де вказано, що Виконавець виготовив та розповсюдив фласри формату 5А в кількості 25000 шт. по Західному регіону України; специфікацію №3 від 30.09.2006 р. та акт здачі - приймання виконаних робіт від 31.08.2006 р., де вказано, що Виконавець виготовив та розповсюдив флаєри формату 5А в кількості 27000 шт. по Львівській області серед підприємств різної власності. У вищенаведених актах чітко визначено, які послуги надавав СПД ФО ОСОБА_4, кількість примірників виготовленої продукції та вартість товару (послуг).

Звідси, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що кожен з перелічених вище документів, що складені між ВАТ «Львів-Інтуртранс» та СПД ФО ОСОБА_2, СПД ФО ОСОБА_4, якими підтверджуються факти виконання названими контрагентами робіт та послуг, відповідає вимогам, встановленим ст.ст.1. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ці документи відображають відомості про факти здійснення господарських операцій. Крім того, вищенаведені Договори не є визнані недійсними в судовому порядку. Також, працівниками ДПІ у Залізничному районі м.Львова не було проведено перевірок діяльності СПД ФО ОСОБА_2 та СПД ФО ОСОБА_4 щодо взаємовідносин з Позивачем для підтвердження чи спростування надання вищезгаданих послуг.

Що стосується встановленою перевіркою правильності нарахування та сплати збору за право використання місцевої символіки порушення ст.1, ст.12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993р. № 56-93 (із змінами та доповненнями) та п.3, п.4 Положення про збір за право використання місцевої символіки, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради від 24.06.2004 р. № 1492, що призвело до заниження збору за 2006 рік в сумі 3 440,32 грн. та за 9 місяців 2007 року в сумі 2 450,90 грн., колегія суддів вважає зазначити наступне.

Як вбачається з акту перевіркии за перевірений період позивачем по справі не нараховувався та не сплачувався збір за право використання місцевої символіки. Сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що є об'єктом обкладання збором становить за 2006 рік -4 914 745,0 грн., за 9 міс. 2007 року - 3 501 288 грн.

Відповідно до пп. 5.2 п.5 Положення ставка збору для ВАТ «Львів-Інтуртранс» за перевірений період становить 0,07% річної суми чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), де занижена сума збору за перевірений період становить 5891,22 грн.

Згідно із ч.3 ст.15 Закону України «Про систему оподаткування» місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Відповідно до ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» до місцевих податків і зборів належить збір за право використання місцевої символіки.

Статтею 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» передбачено, що збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування. Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Львівською міською радою 24 червня 2004 року за №1492 прийнято ухвалу «Про збір за право використання місцевої символіки», якою затверджено Положення про збір за право використання місцевої символіки (далі Положення). Згідно з п.1.3 Положення до місцевої символіки належить зокрема назва міста. Згідно з пп.4.1, пп.4.2 п.4 Положення об'єктом обкладання збором є загальна сума чистого доходу (виручки) від реалізації виробленої продукції (товарів, робіт, послуг). Відповідно з пп.4.3.1 цього Положення об'єкт обкладання збором для СПД - юридичних осіб зменшується на величину доходів (виручки) від експорту продукції (товарів, робіт, послуг), пов'язаної з використанням місцевої символіки. Відповідно до пп. 5.2 п.5 вищезазначеного Положення при річній сумі чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), пов'язаної з використанням місцевої символіки від 1000,0 тис.грн. до 5000,0 тис.грн. ставка збору становить 0,07 %. Пунктом 7 Положення визначено порядок нарахування та строки сплати збору. Ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2004 р. № 1811 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 24.06.2004 р. № 1492», передбачено, що розрахунок сплати збору за встановленою формою подається за місцем реєстрації платника впродовж 20-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Відповідно до п.1.5 Положення юридичні особи, які не отримали дозволу у встановленому порядку, але використовують місцеву символіку з комерційною метою, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Таким чином, судом першої інстанції вірно прийшов до висновку, що підприємство не використовує в назві місцеву символіку в тому розумінні, в якому передбачено даним Декретом KMУкраїни та Ухвалою Львівської міської ради, а саме з комерційною метою. Назва підприємства ВАТ «Львів-Інтуртранс» в першу чергу надає інформацію про географічне розміщення підприємства у місті Львові, вказує, що підприємство знаходиться у Львові, а не де інде, оскільки підприємство має структурні підрозділи у м. Києві, м. Донецьку, м. Ужгороді. В Ухвалі Львівської міської ради (додаток 1) міститься перелік назв і зображень архітектурних та історичних пам'яток, що належать до місцевої символіки, де у п.7 вказано назва «Львів». В даному випадку платіж справляється з вартості реалізованих товарів, послуг, що мають логотип - назва «Львів» і отриманий спеціальний дозвіл на його розміщення від Львівської міської ради. Крім того, назва «Львів», як це вказано в Ухвалі Львівської міської ради потрібно приймати за основу при реєстрації платника збору, а не підприємство, яке знаходитися у місті Львові і називається «Львів-Інтуртранс».

В Декреті КМ України місцевою символікою вважаються назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток, а не назв зареєстрованих в місті Львові платників податків, та в жодному іншому законодавчому акті не передбачено справляння податків та платежів з загальної суми отриманого валового доходу підприємства, яке має назву, пов'язану з географічним положенням підприємства. На протязі існування підприємства ВАТ «Львів-Інтуртранс» при проведенні документальних та камеральних перевірок не виникало жодних питань щодо доцільності отримання відповідного дозволу підприємству на право називатись «Львів-Інтуртранс» від Львівської міської ради і справляти збір за використання місцевої символіки з назви підприємства.

Звідси, колегія суддів приходить до висновку, що за змістом Декрету КМ України вказаний вище перелік об'єктів, що відноситься до місцевої символіки є вичерпним і розширенню не підлягає, оскільки органам місцевого самоврядування не дано право визначати інші об'єкти, крім вказаних у Декреті.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року по справі №2а-2633/09 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.І. Богаченко

Суддя В.Я. Качмар

Суддя В.С. Затолочний

Повний текст виготовлений 06.03.2013 року.