Ухвала суду № 30121023, 27.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 р. Справа № 24885/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Дяковича В.П., Рибачука А.І.;

за участю секретаря судового засідання - Дяківнич Г.Й.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рудіус" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рудіус" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2010 року, Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Рудіус" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень від 05 травня 2009 року № 0000812302/0/12182 та № 0000822302/0/12183, і від 31 липня 2009 року № 0001462302/1/20705 та № 0001452002/1/20704.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що позапланова виїзна перевірка здійснювалася з порушенням вимог чинного законодавства щодо порядку та умов, за наявності яких можливе проведення позапланової виїзної перевірки, зокрема ч. 8 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу України". Також вказано, що правочин між ТзОВ "Рудіус" і ТОВ "Профліга" є дійсним та таким, що сприяє здійсненню ТзОВ "Рудіус" законної підприємницької діяльності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що матеріалами справи не підтверджується економічний ефект для позивача від наданих ТзОВ "Профліга" послуг та сам факт їх надання, а тому відсутня підстава для включення вартості даних послуг до складу валових витрат.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Рудіус", подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не взято до уваги наявність у позивача усіх доказових матеріалів, які підтверджують реальні правовідносини з контрагентом ТОВ "Профліга". Також звернуто увагу на те, що ТзОВ "Рудіус" укладало письмові угоди з клієнтами, залученими ТОВ "Профліга", але разом з тим послуги Повіреного не зводяться лише до єдиного результату - укладення договору.

Представники позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримали та просять таку задоволити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що відповідачем у відповідності до п.1 ч.6 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-ХП проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Рудіус" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ "Профліга" за період 2008 року, про що складено акт від 21.04.2009 р. № 850/23-2/35720950.

При проведенні перевірки відповідачем виявлено порушення п.п7.2.3. п.7.2, п.п7.4.1, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, що полягає в заниженні позивачем податку на додану вартість в сумі 22952,00 грн., в тому числі: в липні 2008 року в сумі 3833,00 грн., в вересні 2008 року в сумі 13667,00 грн., в листопаді 2008 року в сумф 2649,00 грн., в грудні 2008 року в сумі 2833,00 грн., та в порушенні п.5.1. п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, а саме знижено податок на прибуток за 2008 рік в сумі 28691,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2008 року в сумі 21875,00 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 6816,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 05.05.2009 р. №0000812302/0/12182, яким позивачу винесено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 366616,70 грн., в тому числі: 28691,00 грн. основного платежу та 7925,70 грн. штрафної (фінансової) санкції, та №0000822302/0/12183, яким позивачу призначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 34428,00 грн., в тому числі: 22952,00 грн. основного платежу та 11476,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Після розгляду первинної скарги ТзОВ "Рудіус" на вищевказані податкові повідомлення-рішення, ДПІ у Залізничному районі м. Львова залишено без змін останні та прийнято два інших від 31.07.2009р. №0001462302/1/20705, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 23437,50 грн., в тому числі: 15625,00 грн. основного платежу та 7812,50 грн. штрафної (фінансової) санкції, та №0001452002/1/20704, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 18750,00 грн., в тому числі: 12500,00 грн. основного платежу та 6250,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Встановлено, що одним із постачальників ТзОВ "Рудіус" відповідно до розшифровок є ТзОВ "Профліга", яке перебуває на обліку в ДПІ у Франківському районі м. Львова.

Взаємовідносини позивача з ТзОВ "Профліга" виникли на підставі Договору доручення №12-02/08 від 12.02.2008р., укладеного між ТзОВ "Рудіус" та ТзОВ "Профліга" (Повірений). За умовами вказаного договору, Повірений бере на себе зобов'язання від імені Довірителя та за його рахунок виконувати юридичні дії, пов'язані з укладання правочинів на реалізацію запірної трубопровідної арматури та деталей до трубопроводів. Також згідно договору, довіритель зобов'язувався протягом трьох днів після його підписання видати Повіреному довіреність на право укладення правочинів від імені довірителя з третіми особами на реалізацію продукції. Правочини із покупцями продукції за умовами договору повинні були укладатися тільки в письмовій формі.

Всупереч вказаним умовам договору, позивачем довіреність ТзОВ "Профліга" не видавалася. Також не встановлено факт укладення письмових договорів з покупцями продукції.

На виконання умов договору доручення №12-02/08 від 12.02.2008 р. ТзОВ "Профліга" виписано для ТзОВ "Рудіус" наступні податкові накладні: від 29.02.2008 р. №229000030 на загальну суму 75000,00 грн., в тому числі ПДВ - 12500.00 грн. ( ПДВ згідно даної податкової накладної включено до складу податкового кредиту в лютому 2008 року), від 31.07.2008 р. №731000086 на загальну суму 23000,00 грн., в тому числі ПДВ - 3833,33 грн. (ПДВ згідно даної податкової накладної включено до складу податкового кредиту в липні 2008 року), від 30.09.2008 р. №930000020 на загальну суму 82000.00 грн., в тому числі ПДВ - 13666,67 грн. (ПДВ згідно податкової накладної включено до складу податкового кредиту у вересні 2008 року), від 31.10.2008 р. №1031000030 на загальну суму 15715, грн., в тому числі ПДВ - 2619,17 грн. (ПДВ згідно даної податкової накладної включено до складу податкового кредиту в листопаді 2008 року), від 28.11.2008 р. №1128000022 на загальну суму 17000,00 грн., в тому числі ПДВ - 2833,33 грн. (ПДВ згідно даної податкової накладної включено до складу податкового кредиту у грудні 2008 року).

На підтвердження виконання робіт між сторонами договору оформлено акти здачі-приймання виконаних робіт: №1 від 29.02.2008 р. на загальну суму 75000,00 грн.. в тому числі ПДВ - 12500,00 грн.; №2 від 31.07.2008 р. на загальну суму 23000,00 грн., в тому числі ПДВ - 3833,33 грн.; №3 від 30.09.2008 р. на загальну суму 82000,00 грн., в тому числі ПДВ - 13666,67 грн.; №4 від 31.10.2008 р. на загальну суму 15715,00 грн., в тому числі ПДВ - 2619,17 грн.; №5 від 28.11.2028 р. на загальну суму 17000,00 грн., в тому числі Пдв - 2833,33 грн. Понесені ТзОВ "Рудіус" витрати включено до складу валових витрат та відображено в деклараціях з податку на прибуток підприємства: 1 кв. 2008 р. в сумі 62500,00грн., 3 кв. 2008 р. в сумі 87500,00 грн., 4 кв. 2008 р. в сумі 27263,00 грн.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7. цієї статті.

Згідно з положеннями пп. 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/64-ВР від 28.12.1994 року, не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-яку витрати, не підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В свою чергу, стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" "334/94-ВР від 28.12.1994 року (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлення ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, тобто підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Акти здачі-прийняття, що містяться в матеріалах справи, не містять детальної інформації про фактично понесені витрати на виконання робіт та здійснення послуг з детальним їх підтвердженням, тобто не відображено результату робіт (послуг), не вказано які саме послуги були надані Повіреним, отже, вони не можуть визнаватися такими, що мають достатню юридичну силу і доказовість.

Відповідно до пп.7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених, нарахованих платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. У разі, коли платник придбає товари, роботи, послуги, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу і не підлягає амортизації, податки , що сплачені у звязку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

В ході перевірки позивача встановлено, що відповідно до звіту про виконання доручення згідно договору №12-02/08 від 12.02.2008 р. за період з 01.11.2008 р. по 28.11.2008 р. повіреним не укладено жодного договору і у той же час у звіті вказано про залучення двох результативних покупців. При цьому вартість реалізованої продукції зазначено на суму 93265,48 грн., з яких оплачено 58624,09 грн., а вартість послуг повіреного визначена у розмірі 17000 грн.

Відповідно до звіту про виконання доручення згідно договору №12-02/08 від 12.02.2008 р. за період з 01.10.2008 р. по 31.10.2008 р. повіреним не укладено жодного договору і у той же час у звіті вказано про залучення двох результативних покупців. При цьому вартість реалізованої продукції зазначено на суму 47271,24 грн., з яких оплачено 27519,72 грн., а вартість послуг повіреного визначена у розмірі 15715 грн.

Відповідно до звіту про виконання доручення за період з 01.08.2008 р. по 30.09.2008 р. повіреним укладено два договори і залучено два покупця. При цьому вартість реалізованої продукції зазначено на суму 268297,28 грн., з яких оплачено 242397,08 грн., а вартість послуг повіреного визначена у розмірі 82000 грн.

За період з 01.06.2008 р. по 31.07.2008 р. повіреним укладено один договір і залучено п'ять покупців. При цьому вартість реалізованої продукції зазначено на суму 235660,40 грн., з яких оплачено 235120,40 грн., а вартість послуг повіреного визначена у розмірі 23000 грн.

Відповідно до звіту про виконання доручення за період з 12.02.2008 р. по 29.02.2008 р. повіреним не укладено жодного договору і у той же час залучено одного покупця. При цьому вартість реалізованої продукції зазначено на суму 302473,44 грн., з яких оплачено 0 грн., а вартість послуг повіреного визначена у розмірі 75000 грн.

Надаючи оцінку обставинам у даній справі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за таких обставин відповідач мав достатні підстави вважати договір доручення № 12-02/08 від 12 лютого 2008 року нікчемним.

Згідно ч.1, 5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ч.1 ст.228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і є нікчемним. Господарські операції, які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, а тому вважаються такими, що порушують публічний порядок. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова № 0000812302/0/12182, № 0000822302/0/12183 від 05 травня 2009 року, а також № 0001462302/1/20705, №0001452002/1/20704 від 31 липня 2009 року - відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рудіус" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року в справі № 2а-480/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Дякович

А. І. Рибачук

Ухвалу складено в повному обсязі 04 березня 2013 року