Рішення № 30118352, 21.03.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон 67-28-47

проспект Миру,20

Іменем України

РІШЕННЯ

21.03.13. Справа № 15/113/6-15/132/7.

За первісним позовом Приватного підприємства «СРЗ-Нерпа», 54058, м. Миколаїв, вул. Крилова,44 а кв.8.

До відповідача - Публічного акціонерного товариства «Прилуцький завод «Білкозин», 17507, м. Прилуки Чернігівської області, вул.. Дружби народів, 44,

про стягнення 7 151 072,76 грн.

За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Прилуцький завод «Білкозин», 17507, м. Прилуки Чернігівської області, вул.. Дружби народів, 44 (далі-Товариство).

До відповідача - Приватного підприємства «СРЗ-Нерпа», 54058, м. Миколаїв, вул. Крилова,44 а кв.8 (далі-Підприємство),

про стягнення 2 710 160,70 грн. збитків та 5 000 000 грн. моральної шкоди.

Суддя Ю.В. Федоренко

Представники сторін:

не з»явились.

С У Т Ь С П О Р У:

Підприємством подано позов про стягнення з Товариства 5 847223,70 грн. боргу та 147 256,81 грн. штрафу за договором №1/08-238 від 21.03.08 та 1051 447,50 грн. боргу та 105144,75 грн. штрафу за договором від 11.11.09р. № 499.

Після порушення провадження у справі Товариство звернулося з зустрічним позовом до Підприємства про стягнення 2 710160,70 грн. збитків та 5 000 000 грн. моральної шкоди.

Товариство первісний позов не визнало з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву від 30.07.10 (т.3 а.с.10-11).

Ухвалою суду від 23.07.10 порушено провадження за зустрічним позовом та прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.

Підприємством зустрічний позов не визнано з підстав, які зазначені у відзиві на зустрічний позов від 21.07.10 (т.1 а.с.99-102).

Суд, ухвалою від 05.08.10 зупинив провадження у справі № 15/113-15/132 до вирішення пов'язаних з нею адміністративних справ № 2а-3445/10/2570, № 2а-3447/10/2570, № 2а-2800/10/1470, №2а-3446/10/2570, а ухвалою від 11.03.13 провадження у справі було поновлено.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи у суді, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень в т.4 а.с.84-85.

Явка представників сторін ухвалою суду від 11.03.13 обов»язковою не визнавалась, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, а тому нез»явлення представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.

21.03.08 між сторонами було укладено договір поставки №1/08/238 голинного спилку шкур великої рогатої худоби за умовами якого Підприємство зобов»язалося продати (передати у власність) Товариству товар, кількість якого, асортимент і технічні характеристики відмічені у графі поставок, яка є невід»ємною частиною договору.

Умови розрахунку за отриманий товар узгоджені сторонами у розділі 5 договору.

Сторонами укладено додаток №1 до договору - графік поставки сировини на 2008 рік, та додатки до договору: №1 від 01.10.08, №2 від 20.11.08, №3 від 01.12.08, № 4 від 09.02.09, №5 від 26.05.09, №6 від 02.10.09.

11.11.09 між Товариством (Покупець) та Підприємством (Поставщик) укладено договір поставки №499 голинного спилку шкір великої рогатої худоби предметом якого є поставка голинного спилку шкіл ВРХ або голинної спилкової обрізі (білкові відходи) для вироблення білкової ковбасної оболонки.

Умови здійснення платежів узгоджені сторонами у розділі 5 договору.

29.03.10 сторонами укладено додаткову угоду №1 до цього договору.

Факт поставки Товариству голинного спилку за вказаними вище договорами підтверджується завіреними копіями видаткових накладних, довіреностей на отримання товару в т.1 а.с.46-78.

01.05.10 представниками сторін підписано акт звірки взаєморозрахунків за яким сума боргу на користь Підприємства складає 6 898 671,20 грн. На цю ж суму боргу Підприємством і заявлено первісний позов.

Як вбачається із ухвали Господарського суду Чернігівської області від 13.08.12 у справі №5028/4/7б/2012 (5028/21/55б/2011) у справі про банкрутство боржника - ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин», зокрема, визнано вимоги конкурсного кредитора: ПП фірма «СРЗ-Нерпа» в сумі 7 820 733,79 грн. в тому числі 6 898 671,20 грн. заборгованості боргу за отриманий товар, 321 878,20 грн. 3 відсотки річних та 600 184,39 грн. інфляційних нарахувань. Вказана заборгованість виникла внаслідок невиконання боржником укладених з Підприємством договорів №1/08/238 від 01.10.08 та від 29.03.10 №499.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними.

В цій же ухвалі зазначено, що оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано в газеті «Голос України» від 27.10.11 №201(5201).

Як зазначено у абзаці 2 п.54 та п.55 постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18.12.09 якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 закону ( 2343-12 ).

У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК ( 1798-12 ).

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції чинній на дату винесення ухвали у справі №5028/4/7б/2012 (5028/21/55б/2011), вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є раничним і поновленню не підлягає.

За таких обставин провадження у справі по первісному позову про стягнення 6 898 671,20 грн. заборгованості слід припинити на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК України.

У первісному позові про стягнення 252 401,56 грн. штрафу слід відмовити.

Зустрічний позов Товариство обгрунтовує приписами ст.ст.13-16, 22 Цивільного кодексу України та посилаєтьтся на п.7.4 договору поставки №1/08/238 яким передбачано, що: «в случае неисполнения в период действия настоящего договора Поставщиком своих обязанностей по уплате налогов и иных обязательных платежей, установленных законодательством Украины, повлекшие за собой возникновение негативных финансовых последствий для Покупателя (в том числе нарушения прав на получение налоговых вычетов), Поставщик обязан возместить Покупателю по его требованию все возникшие вследствие действий (бездействий) Поставщика убытки в полном размере». Аналогічні умови на думку Товариства містяться і у договорі №499 від 11.11.09.

Договір поставки №499 від 11.11.09 таких положень про відповідальність Підприємства не містить, а тому відповідне обґрунтування зустрічного позову судом до уваги не приймається.

Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами поставки та з огляду на ст. 174 Господарського кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України, є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених цими договорами.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов»язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов»язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Пункт 1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України до складу збитків відносить і витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права (раальні збитки).

Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов»язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань покладається при наявності вини (умислу або необережності). Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вказані приписи закону та узгоджені у п.7.4 договору поставки №1/08/238 умови відшкодування збитків, саме Товариство повинно довести порушення Підприємством зобов»язань по сплаті податків та інших обов»язкових платежів що призвело до збитків Товариства.

На підтвердження позовних вимог Товариством надано копії актів перевірки від 21.04.10 №390/23-00418604 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2009 р.; від 21.04.10 № 391/23-00418604 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2010 року.

Товариство зазначає, що в обох вищевказаних актах перевірки в розділі 3.3 було зазначено наступне: проаналізувавши законодавче підґрунтя щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість суб»єктів господарських відносин, можна зробити висновок, що підприємством ПП «СРЗ-Нерпа» на порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у лютому-вересні 2009 р. включено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 1 217 283,92 грн. з вартості отриманих послуг по переробці, використання якої в межах господарської діяльності підприємством не доведено.

Товариство також посилається на акт перевірки від 13.05.10 № 466/23-00418604 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 у якому зазначені порушення, допущені Товариством.

На думку Товариства дані порушення були виписані на підставі акта планової документальної перевірки дотримання податкового, валютного та іншого законодавства №384/232-00/234037987 від 11.02.10 платника податку ДПІ у Заводському районі м. Миколаїв ПП «СРЗ-Нерпа.

Як зазначає Товариство у зустрічному позові на підставі неправомірних дій з боку посадових осіб Підприємства до Товариства Прилуцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення на загальну суму 2 710 160,70 грн. які віднесені Товариством до складу збитків.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.08.10 у справі №2а-2800/10/1470, яка набрала законної сили, за позовом Підприємства до відповідача - Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва позов задоволено частково. Визнано частково протиправними та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 16.02.10 № 0001452301 в частині донарахування Підприємству недоїмки по податку на додану вартість в сумі 22631 грн. та штрафних санкцій на суму 11315,5 грн.

Визнано протиправними дії ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва, які полягають у визнанні нікчемними правочинів у акті перевірки Підприємства №384/232-00/23403798 від 11.02.10 Підприємства з ПП «Торгстройприоритет», ПП «Універсалпромторг», ПП «ДНС-Оптстрой» та ПП «ТГВ-Снаб». В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.08.10 по справі №2а-3445/10/2570 за позовом Товариства до Прилуцької об»єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 16.06.10 №0000532300/1/1003.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.11 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.08.10 залишено без змін.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.03.12 у справі №2а/2570/798/2012 за позовом Товариства до Прилуцької об»єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.12 апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду без змін.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.12, зокрема, встановлено, що Товариство було обізнано щодо походження сировини та її фактичного продавця і мало можливість дізнатись і про ціну сировини та придбавати її на більш вигідних умовах, тобто мімінізувати свої витрати.

Колегія суддів повністю погодилась з висновком контролюючого органу, що наявність в ланцюгу постачання ПП СРЗ «Нерпа» пояснюється лише необхідністю збільшення вартості сировини для завищення від»ємного значення об»єкта оподаткування податку на прибуток та завищення податку на додану вартість.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.07.10 у справі №2а-3446/10/2570 за позовом Товариства до Прилуцької об»єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, яка набрала законної сили 16.01.13 відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду, у позові відмовлено у повному обсязі.

Постановою суду, зокрема, встановлено, що Товариство було обізнано щодо походження сировини та її фактичного продавця і мало можливість дізнатись і про ціну сировини та придбавати її на більш вигідних умовах, тобто мімінізувати свої витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Товариством наданими доказами не підтверджено, що у результаті невиконання Підприємством зобов»язань по сплаті податків та інших обов»язкових платежів Товариство понесло збитки. Податкові повідомлення рішення були прийняті в зв»язку з порушенням податкового законодавства самим Товариством.

На підстави викладеного у зустрічному позові про стягнення 2 710 160,70 грн. збитків необхідно відмовити повністю.

Заявлений до стягнення розмір моральної шкоди Товариство обґрунтовує нанесенням йому фінансових збитків, що безпосередньо вплинуло на його ділову репутацію та втрату довіри з боку покупців його продукції.

На думку Товариства доказом підриву його ділової репутації є постанова про порушення кримінальної справи №903/0224 від 14.07.10, а доказом протиправної діяльності Підприємства складений протокол про адміністративне правопорушення відносно керівника останнього.

Відповідно до п.3 постанови пленуму Верховного суду України від 31.03.95 №4 «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Як вбачається із копії протоколу про адміністративне правопорушення від 11.02.10 (т.2 а.с.83), його складено відносно директора Підприємства в зв»язку з порушенням ведення податкового обліку.

Разом із тим матеріалами справи не підтверджується, що у результаті порушення податкового законодавства керівником Підприємства Товариством понесені збитки. А тому вказаний протокол не приймається судом до уваги як доказ на підтвердження збитків Товариства та нанесення йому моральної шкоди.

14.07.10 слідчим ОВС СВ ПМ ДПА в Чернігівській області порушено кримінальну справу відносно директора та головного бухгалтера Товариства за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Кримінальну справу порушено відносно посадових осіб Товариства і сказана постанова не є доказом нанесення збитків останньому з боку Підприємства та моральної шкоди.

Таким чином, Товариством не надано належних та допустимих доказів на підтвердження нанесення йому моральної шкоди у розмірі 5 000 000 грн. протиправними діями Підприємства у вигляді приниженням ділової репутації Товариства, посяганням на його фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

В зв»язку з цим у зустрічному позові про стягнення 5 000 000 грн. слід відмовити.

На підставі викладеного зустрічний позов задоволенню не підлягає. Судові витрати покладаються на Товариство з вини якого виник цей спір.

Керуючись ст.49, п.2 ч.1 ст.80,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі за первісним позовом про стягнення 6 898 671,20 грн. заборгованості.

У первісному позові про стягнення 252 401,56 грн. штрафу відмовити повністю.

У зустрічному позові про стягнення 2 710160,70 грн. збитків та 5 000 000 грн. моральної шкоди відмовити повністю.

Суддя Ю.В. Федоренко