Рішення № 30114813, 19.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р.Справа № 922/413/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом КП "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради, м. Лозова до ПП "Пантера-С", смт. Безлюдівка про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Мельник Ю.В., дов. № 446 від 14.02.13 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить (з урахуванням уточнень від 05.03.13 р., які були прийняті судом) стягнути з відповідача - Приватного підприємтсва "Пантера-С" 141211,30 грн. заборгованості з орендної плати, 4099,36 грн. пені., індексація в сумі 550,42 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2917,22 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 40/11 від 06.05.11 р.

Представник позивача в судовому засіданні 19.02.13 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити, надав докази сплати судового збору.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали господарського суду про порушення провадження у даній справі від 01.02.13 р. (а.с. 35).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі - договір) № 40/11 від 06.05.11 р. (а.с. 20-24), відповідно до умов якого (п.1.1), предметом цього договору є нежитлове приміщення, право на оренду якого отримано відповідачем (орендарем) на підставі розпорядження Лозівського міського голови № 157 від 06.05.11 р. Позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - приміщення) загальною площею - 517,40 кв.м., розташоване за адресою: м. Лозова, вул. П. Комуни, буд. 4, ІІ-поверх, що знаходиться на балансі КП "ЖУК", склад і вартість якого визначено, відповідно до наведеного акта оцінки (висновку експерта), складеного станом на 11 березня 2011 року і становить 803100,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженою рішенням сесії Лозівської міської ради від 05.10.07 р. № 487 і становить 176682,00 грн. (без урахування ПДВ і індексу інфляції). Плата за перший місяць оренди - травень 2011 року становить 14723,50 грн. Ставка орендної плати становить 22% за рік.

Сторони в договорі домовились (п. 3.2), що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування відповідачем розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. Орендна плата сплачується відповідачем по день фактичної передачі приміщення позивачу згідно акту приймання-передачі.

Згідно з п. 3.3 договору, орендна плата за приміщення оплачується відповідачем щомісячно протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Відповідно до п. 4.6 договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Позивач виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, передав відповідачеві майно, що є предметом цього договору, нежитлове приміщення загальною площею - 517,40 кв.м., розташоване за адресою: м. Лозова, вул. П. Комуни, буд. 4, ІІ-поверх, що знаходиться на балансі КП "ЖУК", що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 06.05.11 р. (а.с. 26), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Згідно з п. 8.1 договору, цей договір укладено строком з 06.05.11 р. до 05.04.14 р. включно.

За період дії договору № 40/11 від 06.05.11 р., відповідач мав сплати позивачу 341846,26 грн. орендної плати, але фактично, станом на час розгляду справи, відповідачем було сплачено лише 200634,96 грн.

Внаслідок не виконання відповідачем зобов'язання по оплаті орендної плати за користування нерухомим майном, в розмірі та строки, передбачені договором оренди 40/11 від 06.05.11 р., за період з червня 2011 року по грудень 2012 року у нього утворилась заборгованість в сумі 145861,08 грн.

Відповідач доказів оплати заборгованості або контррозрахунок боргу з орендної плати та заперечень щодо правильності його нарахування суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 145861,08 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 145861,08 грн. (сума основного боргу).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4099,36 грн. Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частиною першою ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.6 договору № 40/11 від 06.05.11 р., сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді індексації та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 4099,36 пені законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 550,42 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 256, 258, 261, 267, 526, 530, 610-612 625, 785 ЦК України, ст.ст. 193, ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємтсва "Пантера-С" (62489, Харківська область, смт. Безлюдівка, пров. Островського, б. 5, код ЄДРПОУ 355881) на користь Комунального підприємства "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради (64604, Харківська область, м. Лозова, м-н 1, б. 17, код ЄДРПОУ 37556917, р/р 26001799985211 в ПАТКБ "Правекс-Банк", МФО 380838) 141211,30 грн. заборгованості з орендної плати, 4099,36 грн. пені., індексація в сумі 550,42 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2917,22 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.03.2013 р.

Суддя Інте Т.В.