Рішення № 30112410, 14.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Гладишенко І.В.

Доповідач: Принцевська В.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Жданової В.С.

суддів: Принцевської В.П., Барсукової О.І.

при секретарі Маханько В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» та ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 10 січня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 10 січня 2013 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства „ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково. З даним рішенням не погодилися позивач, відповідачка ОСОБА_1 та оскаржили його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ПАТ «ОТП Банк» просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосувано норми матеріального права. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що суд неповно з»ясував обставини справи, а також вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати, та постановити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити. Проти апеляційної скарги відповідачки представник позивача заперечував.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник заперечували проти апеляційної скарги позивача та підтримали свою апеляційну скаргу в повному обсязі, просили її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та частково задовольнити апеляційну скаргу позивача.

Позивач звернувся до відповідачів з позовом про стягнення в солідарному порядку заборгованості по спірному кредитному договору станом на 07.11.2012р. в розмірі: заборгованість по кредиту - 268 290,82 долари США; заборгованість за відсотками - 21 630,95 доларів США; нарахована пеня - 250 548,34 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ЗАГ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір СМ- 8МЕ 100/288/2008 від 02 липня 2008 року з розміром кредиту 271 285 доларів США. У якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 перед банком за вказаним кредитним договором між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого виступає ПАТ «ОТП Банк», був укладений договір поруки 8К-8МЕ 100/288/2008 від 2 липня 2008 року, згідно з яким поручитель взяла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 її зобов'язань перед банком за кредитним договором. Пунктом 1.2 договору поруки передбачено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають як солідарні боржники. Банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника так і до поручителя, чи до обох одночасно.

3 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобов'язань за спірним кредитним договором було укладено договір іпотеки № РМ8МЕ 100/288/2008. Відповідачка ОСОБА_1 передала в іпотеку банку нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 4321 3 липня 2008 року. Умовами вказаного договору передбачено, що іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем забезпечених іпотекою боргових зобов'язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Згідно з виконавчим написом від 10.10.2009 року, який виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 звернуто стягнення на нерухоме майно - будинок побуту (перукарня № НОМЕР_2), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 по заборгованості за кредитним договором, яка склалася на 21.09.2009р. у розмірі: заборгованість по кредиту - 268 413, 30 доларів США; заборгованість по відсоткам - 8 359, 32 долари США; пеня - 39 497,75 грн.; штраф-150 грн.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, щодо припинення боргового зобов'язання вчиненням нотаріусом виконавчого напису є безпідставними, оскільки відповідно до п.17 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року зобов'язання припиняються з підстав, передбачених договором або законом ( ч.1 ст.598 ЦК України). Такі підстави зазначені у ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню.

Статтею 309 ч.1 п.1, п.4 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Апеляційний суд також перевірив доводи апеляційної скарги позивача та дійшов висновку щодо часткового задоволення скарги з наступних підстав.

Суд першої інстанції при ухваленні даного рішення правильно посилався на ст.ст. 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, однак суд не звернув увагу на роз»яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" в п. 17, що у разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.

До теперішнього часу виконавчий напис нотаріуса не виконаний, іпотечне майно не було реалізовано, тому з урахуванням даного факту, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» про стягнення основної суми заборгованості по кредиту та про часткове задоволення вимог про стягнення нарахованих та несплачених відсотків.

Статтею 258 ч.2 п.1 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів заборгованості по пені в сумі 211044,59 грн. апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позов в даній частині не звернув увагу на роз»яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 31 Постанови від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", де вказано, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що заборгованість по пені підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в межах позовної давності в один рік, як це передбачено ст. 258 ч.2 п.1 ЦК України. Оскільки до суду ПАТ «ОТП Банк» звернувся з позовом 5.06.2012 року, а вимоги щодо стягнення заборгованості по пені заявлені позивачем за період з 6.05.2009 року по 21.10.2011 року, тому, в межах заявлених вимог та з урахуванням передбаченої Законом спеціальної позовної давності, апеляційний суд вважає, що сума заборгованості по пені складає 82217,60 грн. за період з 5.06.2011 року по 21.10.2011 рік.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з вимогами ст. 559 ч.4 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

До закінчення строку виконання основного зобов»язання 31.05.2012 року позивач звернувся з письмовою вимогою про погашення заборгованості по кредиту до відповідача ОСОБА_2., яка є поручителем по спірному кредитному договору, тому порука в даному випадку не припинилася і поручитель ОСОБА_2 повинна відповідати разом з боржником перед кредитором в солідарному порядку.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необхідним частково задовольнити апеляційну скаргу ПАТ «ОТП Банк», рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь позивача заборгованість за кредитом станом на 7 листопада 2012 року в сумі 268 290,82 доларів США, що складає 2 144448,52 грн., заборгованість за відсотками за період з 1.12.2011 року по 3.05.2012 року в сумі 21 630,95 доларів США, що складає 172896,18 грн., пеню за період з 5.06.2011 року по 21.10.2011 рік в розмірі 82217,60 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Статтею 88 ч. 1 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з наданим суду платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 12 червня 2012 року ПАТ «ОТП-Банк» сплатив при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 3219 грн., тому з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути в відшкодування судових витрат по 1609,5 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 10 січня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (м.Київ, вул. Жилянська буд. 43, к/р 32006191001 в Головному Управлінні НБУ по м.Києву і Київській області, МФО 321024, ідентифікаційний код 21685166) заборгованість за кредитом станом на 7 листопада 2012 року 268 290,82 доларів США, що складає 2 144448,52 грн. (два мільйони сто сорок чотири тисячі чотириста сорок вісім грн. 52 коп.), заборгованість за відсотками за період з 1.12.2011 року по 3.05.2012 року в сумі 21 630,95 доларів США, що складає 172896,18 грн. (сто сімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто шість грн. 18 коп.), пеню за період з 5.06.2011 року по 21.10.2011 рік в розмірі 82217,60 грн. (вісімдесят дві тисячі двісті сімнадцять грн. 60 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді