Ухвала суду № 30107956, 06.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 р.Справа № 2-а-164/11/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

06 березня 2013 року м. Одеса

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (раніше - Державна податкова інспекція у м. Херсоні) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

12 січня 2011 року ВАТ "Херсонський завод карданних валів" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 10.12.2010 № 0004592301/0, яким позивачу були визначені податкові зобов'язання по податку на прибуток в сумі 260739 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 247498 грн. (а.с. 3-5 т. 1).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що при проведенні попередньої перевірки позивача податківцями було встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2008 рік в сумі 1930424 грн., з чим позивач не погоджувався, оскаржуючи податкове повідомлення-рішення, яке було прийнято за наслідками перевірки. Тому підстав для невключення до декларації за 2009 рік суми від'ємного значення попереднього звітного періоду 1930424 грн. у позивача не було. Також в позові зазначено про пропущення строку для застосування штрафних санкцій, встановленого ст. 238 Господарського кодексу України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року позов був задоволений частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 10.12.2010 № 0004592301/0 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 260739 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 170856,70 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено (а.с. 243-246 т. 2).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у м. Херсоні подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити ВАТ "Херсонський завод карданних валів" у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 10.12.2010 №0004592301/0, яким позивачу були визначені податкові зобов'язання по податку на прибуток в сумі 260739 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 247498 грн., прийнято за наслідками планової перевірки ВАТ "Херсонський завод карданних валів" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.04.09 - 30.06.10 (акт № 5050/23-5/05743013 від 29.11.2010). В акті перевірки зазначено, що заводом не декларувався податок на прибуток, оскільки у 2009 році об'єкт оподаткування мав від'ємне значення - 12981943 грн., за перше півріччя 2010 року від'ємне значення склало 11096913 грн. ДПІ виявила, що від'ємне значення об'єкту оподаткування заводом було завищено внаслідок різних податкових порушень. Так, за наслідками діяльності 2009 року, на думку відповідача, завод отримав прибуток в сумі 1042954 грн., розмір податку з даної суми становить 260739 грн. (25%), штрафні санкції за дане порушення склали 104296 грн. (40 % за 4 звітних періоди). З переліку викладених в акті перевірки порушень податкового законодавства позивач оскаржує тільки викладене на стор. 14 акту перевірки порушення, зміст якого полягає в тому, що у рядку 04.9 декларацій з податку на прибуток "Від'ємне значення об'єкту оподаткування" за півріччя, 3 квартали та за 2009 рік завод включав від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового періоду 2008 року - 1906351 грн., що суперечить висновками попередньої перевірки. Актом попередньої перевірки від 09.07.09 № 2032/23-5/05743013 було виявлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2008 рік в сумі 1930424 грн., а тому позивач повинен був відобразити в своєму податковому обліку результати перевірки від 08.07.09. Оскільки позивач не відобразив в деклараціях 2009 року викладені в акті перевірки від 08.07.09 порушення, це призвело до завищення суми в рядку 04.9 на суму 1930424 грн. за 2009 рік, а також вплинуло на розмір об'єкта оподаткування за 1 квартал 2010 року. За даними позивача в 1 кварталі 2010 року він задекларував збитки в розмірі 6533449 грн., за даними ДПІ прибуток склав 1909354 грн., розмір несвоєчасно сплаченого податку 477339 грн. За 1 квартал 2010 року податкове зобов'язання не було визначено, оскільки за наслідками першого півріччя 2010 року податкова інспекція підтвердила збитковість платника, штраф застосований за несвоєчасну сплату податку в сумі 477339 грн. в розмірі 143202 грн. (30 % за три періоди).

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

Згідно п. 6.1, 6.2 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Податковий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення. Декларація з податку на прибуток містить рядок 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року".

З акту від 09.07.09 № 2032/23-5/05743013 про результати виїзної планової перевірки ВАТ "Херсонський завод карданних валів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2007 по 31.03.2009 вбачається, що за 2008 рік позивач мав від'ємне значення об'єкта оподаткування 16566680 грн., за даними ДПІ від'ємне знамення становило 14636256, завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2008 рік склало суму 1930424 грн. ДПІ було донараховано податок на прибуток за 2007 рік та встановлено факт завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2008 - 1 півріччя 2009 рр. За наслідками даної перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003292301/0 від 21.07.09 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 238023 грн. та застосування штрафних санкцій 294040 грн. Позивач не погодився з висновками перевірки, подавши позов до Херсонського окружного адміністративного суду, який постановою від 28.05.2010 задовольнив позов, визнав недійсним податкове повідомлення-рішення № 0003292301/0. На момент перевірки та складання акту перевірки від 29.11.09 постанова суду не набрала законної сили через апеляційне оскарження. Таким чином, сума, на яку податкова інспекція зменшила від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2008 р., є неузгодженою. Згідно пп. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону "Про порядок погашення зобов'язання перед бюджетом та державними цільовими фондами" подана в строк адміністративна заява зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ДПІ не довела обов'язку платника податків включити висновки перевірки до податкової звітності у випадку, коли платник податків не згодний з такими висновками.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який визнав необґрунтованими висновки ДПІ про те, що заводом занижено податок на прибуток за 2009 рік на суму 260739 грн., виходячи з розрахунку того, що об'єкт оподаткування дорівнює 1042954 грн.. Отже, за 2009 рік від'ємне значення об'єкту оподаткування становить 887470 грн., виходячи з розрахунку 1042954 (дані перевірки) - 1930424 (спірна сума від'ємного значення) = 887470 грн. Тому донарахування податку в сумі 260739 грн. та застосування штрафних санкцій за заниження податку на прибуток за 2009 рік є неправомірним, оскільки позивач мав збитки за наслідками діяльності 2009 року.

Вирішуючи питання правомірності застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 143202 грн. за несвоєчасне декларування податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, суд першої інстанції правильно встановив завищення розміру штрафу, оскільки від'ємне значення 2009 року 887470 грн. позивач має право перенести на наступний звітний період, у зв'язку з чим на дану суму зменшується об'єкт оподаткування, визначений відповідачем в акті перевірки в розмірі 1909354 грн. Об'єкт оподаткування становить 1021884 грн. = 1909354 грн. - 887470 грн., а податок із суми 1021884 грн. становить 255471 грн. Штраф за заниження податкового зобов'язання сплату податку становить 76641 грн. 30 коп. (п. 17.1.3 ст. 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язання перед бюджетом та державними цільовими фондами").

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування ст. 250 ГК України щодо пропущення строку застосування штрафних санкцій з огляду на те, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій, установлені статтею 238 Господарського кодексу України, не поширюються на випадки накладення штрафних санкцій за порушення платником податків правил оподаткування у порядку, визначеному Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Цей Закон, як зазначено в абзаці 1 його преамбули є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів). У пункті 1.5 статті 1 Закону № 2181-III штрафну санкцію (штраф) визначено, як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, установлених відповідними законами. Згідно з пунктом 17.1 статті 17 того самого Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. При визначенні суми податкових зобов'язань податковий орган має враховувати строки давності, встановлені статтею 15 Закону № 2181-ІІІ. Ст. 4 ГКУ визначено, що не є предметом регулювання Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участю суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання. Тобто порядок нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків регулюється нормою Закону № 2181-III, а не положенням ст. 250 Господарського кодексу. Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про правомірність застосування до позивача 76 641,30 грн. штрафних санкцій.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ВАТ "Херсонський завод карданних валів", у зв'язку з чим повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 10.12.2010 №0004592301/0 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 260739 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 170856,70 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Позивач довів апеляційному суду часткову протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов