Постанова № 30106003, 12.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р. Справа № 1617/2а-584/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Ральченка І.М. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

представника позивача Головня А.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лохвицького районного центру зайнятості на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 27.07.2012р. по справі № 1617/2а-584/12

за позовом Лохвицького районного центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИЛА:

Лохвицький районний центр зайнятості звернувся до Лохвицького районного суду з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_2 допомогу по безробіттю, незаконно отриманої, в сумі 9699,81 грн. на користь позивача.

Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 27.07.2012 р. в задоволені позову відмовлено.

Лохвицький районний центр зайнятості (надалі позивач), не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 27.07.2012 р.. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на невірне застосування судом першої інстанції ч.3 ст.1 Закону України « Про зайнятість населення» не врахування що ОСОБА_2 отримував допомогу по безробіттю перебуваючи зареєстрованим в цей час в якості фізичної особи- підприємця, що привело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 з 16.10.2008р. по 12.10.2009р. мав статус безробітного та отримав допомогу по безробіттю в розмірі 9 699,81 грн. , що підтверджується додатком до персональної картки (а.с.8-12)

В заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_2 зазначив, що не зареєстрований як фізична особа-підприємець, та скріпив власноручним підписом.

12.10.2009 р. за заявою ОСОБА_2 було знято з обліку в зв'язку з відмовою від послуг служби. (а.с.7-8)

15.09.2011р. на адресу позивача від Державного реєстратора Лохвицької РДА Полтавської області надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців , з якої вбачається, що ОСОБА_2 з 10.11.2004р. по 14.12.2009р. був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

15.09.2011р. позивачем видано наказ № 68 « Про повернення виплати допомоги по безробіттю отриманої обманним шляхом».

Зазначений наказ направлено відповідачу, проте кошти в добровільному порядку ним не повернуті.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з висновку, що відповідач, до часу звернення до центру зайнятості, звернувся до державного реєстратора з заявою про припинення підприємницької діяльності, проте не з вини відповідача державним реєстратором не були внесені відомості щодо припинення підприємницької діяльності до державного реєстру, а тому умисних та винних дій відповідачем під час отримання допомоги по безробіттю вчинено не було.

Колегія суддів вважає не вірними висновки суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням Фонду.

Згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах (пункт 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219).

Відповідно до ч. 2,3 статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено наступне: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.п. 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. № 60/62 (далі-Порядок), розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Згідно з п. 3 Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли: під час перебування на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Згідно з п.6 Порядку у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.п. 7, 8 Порядку протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути виплачені кошти.

У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155 (за закінченням терміну зберігання), відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Судом встановлено та визнається відповідачем, що в період отримання сум допомоги по безробіттю , ОСОБА_2 мав статус фізичної особи-підприємця, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців. (а.с.13-15)

Під час отримання статусу безробітного ОСОБА_2 в своїй заяві власноручно зазначав про те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що вбачається з заяви від 16.10.2008р. (а.с.6)

15.09.2011 р. відповідачем прийнято наказ від №68 про повернення ОСОБА_2 коштів виплачених як допомоги по безробіттю у сумі 9 699,81 грн. Зазначений наказ є чинним, не оскаржений відповідачем та не скасований у судовому порядку.(а.с.16)

Заборгованість у розмірі 9 699,81 грн. відповідачем добровільно не сплачена. Доказів погашення суми боргу на момент розгляду справи не надано. Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 не виконав своїх обов'язків щодо подання відомостей про наявність обставин , що впливають на умови виплати їм забезпечення, таким чином безпідставно набув статус безробітного та отримав виплати.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі:

громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Отже, особи які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, не залежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Доводи суду першої інстанції, що припинення державної реєстрації ФОП ОСОБА_2 відбулося не своєчасно не з вини відповідача, колегія суддів вважає такими що не спростовують доводів позивача про незаконне отримання допомоги по безробіттю, тому як в період з 2004-2009р. , та часу перебування на обліку як безробітного, ОСОБА_2 мав статус фізичної особи-підприємця.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначена справа розглянута неповноважним судом, а саме місцевим судом як адміністративним.

Відповідно до ч.2 ст.18 КАС України зазначений спір підсуден окружному адміністративному суду, тому як однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган.

Оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, то зазначені обставини відповідно до ч.1 ст.202 КАСУ є підставою для скасування постанови суду першої інстанції , та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Лохвицького районного центру зайнятості задовольнити.

Постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 27.07.2012р. по справі № 1617/2а-584/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Лохвицького районного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Лохвицького районного центру зайнятості допомогу по безробіттю в сумі 9 699,81 грн. (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять гривень 81 коп.)

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Курило Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст постанови виготовлений 15.03.2013 р.