Ухвала суду № 30105536, 14.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р.Справа № 2а-1670/6677/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Колективного підприємства трест "Кременчукнафтохімбуд" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. по справі № 2а-1670/6677/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області

до Колективного підприємства трест "Кременчукнафтохімбуд"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Колективного підприємства Трест "Кременчукнафтохімбуд", в якому просив стягнути з відповідача на його користь 21 232 грн. 23 коп. невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за Списком № 2.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області - задоволено.

Стягнуто з Колективного підприємства Трест "Кременчукнафтохімбуд" (код ЄДРПОУ 01270724) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці (код ЄДРПОУ 37895789) суму витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком №2 за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року, у розмірі 21 232 грн. 23 коп. (двадцять одна тисяча двісті тридцять дві гривні двадцять три копійки).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року скасувати та постановити ухвалу про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що КП Трест "Кременчукнафтохімбуд" є юридичною особою, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кременчуці як платник страхових внесків з 22.12.1995 року.

За особовим рахунком КП Трест "Кременчукнафтохімбуд" рахується заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року в розмірі 21 232 грн. 23 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач порушив порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, встановлений Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» та не відшкодував дані витрати, внаслідок чого за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року невідшкодована відповідачем Пенсійному фонду сума виплачених пенсій складає 21 232 грн. 23 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2008 року (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року №209/14900 одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

У відповідності до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N І та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до набрання чинності Закону України № 1058 діяв Закон України № 400).

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 та абзацом 2 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР встановлено, що для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за ставкою 100 %. Таким чином, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. п. "б"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Законом України «Про пенсійне забезпечення» визначено коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до статті 13 зазначеного Закону до таких осіб відносяться працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 16.01.2004 року.

Відповідно до підпункту 6.2 пункту 6 вищеназваної Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особами, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій покриваються підприємством, на якому працювали застраховані особи.

Відповідно до пп. 6.4 п. 6 Інструкції, Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пп. 6.8 п. 6 зазначеної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підпунктом 6.10 розділу 6 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що у відповідних розрахунках за 2012 рік фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій конкретним громадянам визначено суму витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем за списком №2.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Управлінням Пенсійного фонду в м. Кременчуці Полтавської області відповідачу були направлені повідомлення про фактичні витрати на відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року на загальну суму 21 232 грн. 23 коп. та ним отримані, що підтверджується повідомленнями про вручення (а.с. 6, 12).

Проте відповідач в період липень-вересень 2012 року не сплачував відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Загальний борг підприємства за цей період на момент розгляду справи становить 21 232 грн. 23 коп.

Даний факт підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовується.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості відповідачем ні суду першої, ні апеляційної інстанцій відповідачем не надано.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в обґрунтування своєї правової позиції, посилається на ч. 4 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (01 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 Закону. Відтак, на думку відповідача, особи, які у нього працювали, мали право на призначення пенсії згідно ст. 100 Закону, які на дату введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"(01 січня 1992 року) мали повний стаж на роботах, який дає право на пільгову пенсію, тому позивачем було неправомірно призначено пенсії зазначеним особам на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Враховуючи те, що пенсії, призначені відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відшкодуванню не підлягають, відповідач не згоден із тим, що позивач надсилає йому розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та повідомлення про їх сплату.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято такі доводи відповідача з огляду на наступне.

Пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При цьому частиною 4 ст. 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно п. 1 постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року № 1931-XII Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року. Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

Виходячи з аналізу наведених вище норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що особа, яка до 01 січня 1992 року (тобто до прийняття Закону України "Про пенсійне забезпечення") набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно із ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що працівникам відповідача Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області призначено пільгові пенсії згідно п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", із врахуванням того, що дані особи працювали на роботах із важкими та шкідливими умовами праці після 01 січня 1992 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до КП Трест "Кременчукнафтохімбуд" про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком №2, за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року в розмірі 21 232 грн. 23 коп. та наявність підстав для їх задоволення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства трест "Кременчукнафтохімбуд" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. по справі № 2а-1670/6677/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.