Постанова № 30098252, 14.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

14 березня 2013 р. справа № 820/510/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представників позивача: Болгової О.М., Жулінської О.В.,

представника відповідача - Німого О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 30" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 30", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 0000080223 від 11.01.2013 р., винесене на підставі акту перевірки №2128/20/40/22/01974572 від 19.12.2012 р., складеного Харківською ОДПІ Харківської області ДПС.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту фактичної перевірки від 19.12.2012 р. №2128/20/40/22/01974572 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000080223 від 11.01.2013 р., яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30000,00 грн. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказане податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначив, що фактична сума виторгу аптеки № 192, що є структурним підрозділом КПОЗ "Центральна районна аптека № 30" за 02.06.2012 р. склала 602,03 грн. У цей день було помилково вибито через РРО чек № 2816 на суму 2000,00 грн., після чого було складено акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку. Фактична сума виторгу у розмірі 602,03 грн. була оприбуткована в касу підприємства прибутковим касовим ордером № 176 від 02.06.2012 р., про що зроблено запис у касовій книзі № 50. На підставі Z - звіту № 0772 від 02.06.2012 р. зроблено запис у книзі обліку розрахункових операцій № 2023003724р/2-89 на фактичну суму виторгу за день без помилково проведеної суми.

Фактична сума виторгу аптеки № 192 за 15.10.2012 р. склала 785,38 грн. У цей день було помилково вибито через РРО чек № 8464 на суму 4122,00 грн. (фактично продаж товару здійснювалась на суму 122,00 грн.), після чого було складено акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку. Фактична сума виторгу у розмірі 785,38 грн. разом з частковою сумою готівки в сейфі у розмірі 2054,00 була оприбуткована в касу підприємства прибутковим касовим ордером № 2115 від 15.10.2012 р., про що зроблено запис у касовій книзі. На підставі Z - звіту № 0902 від 15.10.2012 р. зроблено запис у книзі обліку розрахункових операцій № 2023003724р/3-375 на фактичну суму виторгу за день без помилково проведеної суми.

Позивач помилково пробиті в РРО суми у загальному розмірі 6000,00 грн. у звітах за червень та жовтень 2012 р. не відображав, згідно п. 5 Інструкції із заповнення "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" за формою N ЗВР-1 (додаток 2 до Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за N 108/5299). Позивач вважає, що суми, які відповідач визначив як не оприбутковані готівкові кошти, фактично не були отримані, вони є помилково проведеними через РРО сумами, тому застосування відповідальності є незаконним. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями Державної податкової служби у Харківській області було проведено фактичну перевірку аптеки № 192, яка є структурним підрозділом КПОЗ "Центральна районна аптека № 30", за результатами якої складено акт фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки та ін. від 19.12.2012 р. №2128/20/40/22/01974572 (а.с. 72-73).

В ході перевірки встановлено, зокрема серед іншого, факт не оприбуткування готівки у повній сумі її фактичного надходження у день одержання коштів на загальну суму 6000,00 грн., а саме:

- в книзі обліку розрахункових операцій № 2023003724р/2-89 здійснено облік готівки у розмірі 602,03 грн. за 02.06.2012 р., а згідно Z - звіта № 0772 від 02.06.2012 р. сума продажу за готівку склала 2602,03 грн.;

- в книзі обліку розрахункових операцій № 2023003724р/3-375 здійснено облік готівки у розмірі 785,38 грн. за 15.10.2012 р., а згідно Z - звіта № 0902 від 15.10.2012 р. сума продажу за готівку склала 4785,38 грн.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення: п. 11, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000080223 від 11.01.2013 р., яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30000,00 грн. (а.с. 9).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637).

Відповідно до п. 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Так, позивачем 02.06.2012 р. згідно Z - звіта № 0772 здійснено продаж товару на загальну суму готівкових коштів 2602,03 грн., проте у книзі обліку розрахункових операцій № 2023003724р/2-89 здійснено облік готівки за 02.06.2012 р. у розмірі 602,03 грн. (а.с. 79, 80, 81).

Позивачем 15.10.2012 р. згідно Z - звіта № 0902 від 15.10.2012 р. здійснено продаж товару на загальну суму готівкових коштів 4785,38 грн., проте у книзі обліку розрахункових операцій № 2023003724р/3-375 здійснено облік готівки за 15.10.2012 р. у розмірі 785,38 грн. (а.с. 76, 77, 78).

Згідно роз'яснень Національного банку України (лист 16.04.2010, № 11-110/2010-6116 "Роз'яснення окремих вимог Положення про ведення касових операцій"), у випадку, коли готівка проведена через РРО, зроблений відповідний запис у касовій книзі у день надходження готівки, однак не проведена у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, вважається, що такий випадок може кваліфікуватися як неповне оприбуткування.

Таким чином, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використанням РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі.

Отже, позивачем не були оприбутковані готівкові кошти в повній сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій згідно фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 6000,00 грн.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. N 436/95 передбачено штрафну санкцію за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) суб'єктами господарювання у касах готівки. Згідно зазначеного Указу, у разі порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

На підтвердження власної правової позиції позивач зазначив, що при продажу товарів 02.06.2012 р. було помилково введено суму 2000,00 грн., зареєстровану через РРО чеком № 2816, та 15.10.2012 р. - помилково введено суму 4000,00 грн., зареєстровану через РРО чеком № 8464 на суму 4122,00 грн. Тому позивач не відображав у книзі обліку розрахункових операцій помилково зареєстровані в РРО суми у загальному розмірі 6000,00 грн.

В судовому засіданні ухвалою без видалення до нарадчої кімнати судом було витребувано у позивача перелік товару із зазначенням його найменування, ціни та обліку його кількості, який був помилково проданий 02.06.2012 р. та 15.10.2012 р. із зазначенням завищеної ціни.

На виконання вимоги суду позивачем було долучено до матеріалів справи копії фіскальних чеків від 02.06.2012 р. та 15.10.2012 р., дослідивши які суд дійшов висновку щодо неможливості встановлення який саме товар було продано із зазначенням завищеної ціни, оскільки майже весь товар позивача має дуже різну вартість і одну назву - «анальгет противовир». Отже, на вимогу суду позивачем не надано доказів того, що була допущена помилка із зазначенням завищеної ціни при здійсненні продажу певного товару.

Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів того, що сума готівкових коштів у загальному розмірі 6000,00 грн., зареєстрована через РРО 02.06.2012 р. та 15.10.2012 р., була введена помилково.

Крім того, згідно п. 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за N 107/5298, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Отже, згідно вказаної правової норми, позивач мав скасувати помилково проведену через РРО суму розрахунку шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, або за допомогою операції "службова видача".

Відповідно до книг обліку розрахункових операцій № 2023003724р/2-89 та № 2023003724р/3-375, позивачем у графі «службова видача» відповідно 02.06.2012 р. та 15.10.2012 р. помилково проведеної через РРО суми розрахунку не зазначено.

Так, за 02.06.2012 р. в книзі обліку зазначено суму службової видачі 602,03 грн., в той час як в разі помилки повинно бути зазначено, окрім іншого, суму 2000,00 грн. (а.с. 80), також 15.10.2012 р. в книзі обліку зазначено суму службової видачі 2054,00 грн., в той час як в разі помилки повинно бути зазначено, окрім іншого, суму 4000,00 грн. (а.с. 78).

Таким чином, позивачем не дотримано вимог п. 4.7 Порядку № 614, та у графі «службова видача» відповідно 02.06.2012 р. та 15.10.2012 р. проведених через РРО сум розрахунку не зазначено.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у поданих до суду запереченнях надано достатньо доказів в обґрунтування правомірності прийнятого рішення.

Позивачем в ході судового розгляду справи на вимогу суду не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування протиправності рішення відповідача. Суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ХОДПІ № 0000080223 від 11.01.2013 р. відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 30" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 18.03.2013 р.

Суддя Сагайдак В.В.