Постанова № 30098201, 18.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"18" березня 2013 р. Справа № 820/895/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрієць М.О.,

за участю представника позивача - Радзівіло Л.В.,

представника відповідача - Німого О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство охоронне агентство "Р-4" (далі по тексту - позивач, ППОА «Р-4») звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ХОДПІ), в якому, просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.11.2012 року № 0000850225 про збільшення ППОА "Р-4" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1955,00 грн. за основним платежем та податкове повідомлення - рішення від 21.11.2012 року № 0000860225 про збільшення ППОА "Р-4" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2125, 00 грн., в тому числі 1700, 00 грн. за основним платежем та 425, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що на підставі акту від 05.11.2012 р. № 1860/220/34566985 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Приватного підприємства охоронне агентство «Р-4» (код ЄДРПОУ 34566985) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за вересень 2011 року по операціям з ТОВ «Оттімо» (код ЄДРПОУ 35247423)» були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 21.11.2012 року № 0000850225 та № 0000860225.

Позивач вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки про відсутність реально вчиненої господарської операції між ним та ТОВ «Оттімо», а також про юридичну дефектність відповідних первинних документів, що не дозволяє формувати дані податкового обліку, є незаконними, оскільки факт реального проведення господарських операцій повністю підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства, встановлених для первинних документів.

Зазначає, єдиною підставою для висновків відповідача про нереальність вчиненої операції став акт ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 1241/23-212/35247423 від 15.12.11 р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Оттімо» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.09.2011 по 31.10.2011 р.

Позивач вважає, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова констатувавши в вищевказаному акті про неможливість проведення зустрічної звірки, не перевіряючи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зробили висновок про відсутність реального вчинення господарських операцій з огляду на те, що у ТОВ «Оттімо» незначний штат працюючих осіб, відсутність транспортних засобів та приміщень для зберігання товарів. З огляду на викладене, вважає вказаний акт ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова неналежним доказом по справі.

Крім того, зазначив, що на час складення податкових накладних ТОВ «Оттімо» перебував в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, був зареєстрований за адресою, зазначеною у податковій накладній та платником податку на додану вартість. Вказує, що відповідальність носить індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за несплату податків контрагентом або будь-які інші його дії.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача до суду надав письмові заперечення проти позову (а.с. 64-67). В судовому засіданні представник ХОДПІ проти позову заперечив з тих підстав, що перевіркою встановлено, порушення ППОА «Р-4»:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV в результаті чого суму податку на додану вартість до сплати занижено на загальну суму 1700, 00 грн., у тому числі: за вересень 2011 року на 1700, 00 грн.;

- п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV, в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток в до сплати у загальній сумі 1955,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2011 року на 1955,00 грн.

Вважає, що в акті перевірки цілком правомірно було зроблено такі висновки з тих підстав, що ППОА «Р-4» безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання послу від ТОВ «Оттімо», а до податкового кредиту позивачем неправомірно було включено суми податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною контрагентом, згідно якого перевіркою ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, а саме: акту № 1241/23-212/35247423 від 15.12.11 р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Оттімо», було встановлено відсутність факту реальності здійснення господарської діяльності ТОВ «Оттімо» за період вересень-жовтень 2011 року.

Отже, надані ППОА «Р-4» для перевірки отримані від ТОВ «Оттімо» первинні документи не спричиняють реального настання правових наслідків, не можуть бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість в силу приписів п. 2 ст. 2, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2. ст. 1 та п. 2.1. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995 р.

Як зазначає відповідач, приписами п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України на платника податків покладено обов'язок надати посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. При цьому, за змістом абзацу 1 п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України факт ненадання документів, що підтверджують показники податкової звітності, для закінчення перевірки, слід кваліфікувати як відсутність таких документів на час складання податкової звітності.

На думку відповідача позивачем до перевірки не надано достатніх доказів того, що відображені ним в податковому обліку витрати дійсно мали місце за наслідками здійснення реальної господарської діяльності, що такі витрати обумовлені об'єктивними потребами здійснення господарської діяльності та спрямовані на отримання доходу, а також підтверджені належним чином оформленими документами, котрі складаються в звичайних умовах ведення такого виду діяльності. Позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між: необхідністю понесення спірних витрат, отриманням внаслідок цього конкретного результату та досягненням завдяки цьому певної економічної мети (ефекту), а тому вказує на відсутність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом ППОА «Р-4» зареєстроване юридичною особою про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 558926 від 31.08.2006 р. (а.с.52), включено до ЄДРПОУ згідно довідки серії АА № 673919 від 21.08.2012 р. (а.с. 55), взято на податковий облік ХОДПІ 06.09.2006 р. за № 576, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків від 24.07.2007 р. № 413 (а.с. 54), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.07.2008 р. № 100126587, виданого ХОДПІ (а.с. 53).

Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АА № 673919 від 21.08.2012 р., виданої Головним управлінням статистики у Харківській області ППОА «Р-4» здійснює такі основні види господарської діяльності за КВЕД-2010: 80.10 діяльність приватних охоронних служб; 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 80.20 обслуговування систем безпеки; 69.10 діяльність у сфері права; 68.20 надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідачем на адресу позивача було направлено запит від 13.01.2012 року № 290/10/23-417 «Про надання інформації та її документального підтвердження» по господарських відносинах із ТОВ «Оттімо» з 01.09.2011 року по 30.09.2011 р.(далі по тексту - запит) (а.с. 68-69).

В даному запиті ХОДПІ просить позивача надати пояснення та їх документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах відносинах із ТОВ «Оттімо».

На даний запит ППОА «Р-4» надіслало ХОДПІ письмову відповідь від 14.02.2012 р. № 5 (а.с. 70), а також копії наступних документів: договору б/н від 29.07.2011 р. надання рекламних послуг, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 194 від 28.09.2011р. на суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ-1700,00 грн. (виготовлення та розміщення рекламних розтяжок); податкової накладної № 194 від 28.09.2011р. на суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ-1700,00 грн.; платіжного доручення № 38 від 06.10.2011р. на суму 10200,00 грн.

Судом встановлено, що на підставі наказу начальника ХОДПІ № 696 від 22.10.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Охоронне агентство «Р-4», код ЄДРПОУ 34566985» (а.с. 71) було здійснено перевірку позивача за результатами якої було складено акт від 05.11.2012 р. № 1860/220/34566985 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Приватного підприємства охоронне агентство «Р-4» (код ЄДРПОУ 34566985) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за вересень 2011 року по операціям з ТОВ «Оттімо» (код ЄДРПОУ 35247423)» (далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 72-79).

Відповідно до висновку акту перевірки перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV в результаті чого суму податку на додану вартість до сплати занижено на загальну суму 1700, 00 грн., у тому числі: за вересень 2011 року на 1700, 00 грн.;

- п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV, в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток в до сплати у загальній сумі 1955,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2011 року на 1955,00 грн.

ППОА "Р-4" на ім'я начальника ХОДПІ були надіслані заперечення на акт перевірки № 41 від 08.11.2012 (а.с. 38-40), на які ХОДПІ позивачу надіслала відповідь № 9422/10/22-514 від 15.11.2012 р., згідно якої висновки, зроблені в акті перевірки, в частині порушень, на які підприємством надані заперечення, визнано правомірними (а.с. 41-42).

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення від 21.11.2012 року № 0000850225 про збільшення ППОА "Р-4" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1955,00 грн. за основним платежем та № 0000860225 про збільшення ППОА "Р-4" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2125, 00 грн., в тому числі 1700, 00 грн. за основним платежем та 425, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). (а.с. 9-10).

На винесені податкові повідомлення - рішення позивачем було подано скаргу № 13 від 26.11.2012 р. до Державної податкової служби у Харківській області (а.с. 43-48).

За результатами розгляду скарги позивача Державна податкова служба у Харківській області винесла рішення № 237/10/10.2-17 від 21.01.2013 р., яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу -без задоволення (а.с. 49-51).

При судовому розгляді справи встановлено, що позивач у перевіряємому податковим органом періоді мав господарські правовідносини із ТОВ «Оттімо», яке є юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 081355 від 19.07.2007 року (а.с. 28), включене до ЄДРЮОФОП про свідчить копія витягу № 15867065 станом на 14.02.2013 року (а.с. 101) та є платником податків і зборів передбачених Податковим кодексом України, що зокрема підтверджується копією свідоцтва № 100056040 від 31.07.2007 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 27).

Як встановлено судом між ППОА "Р-4" (замовник) та ТОВ «Оттімо» (виконавець) був укладений договір надання рекламних послуг б/н від 29.06.2011 року, предметом якого, згідно п. 1.1., є розміщення рекламних та рекламно-інформаційних матеріалів на території, в обсягах і на умовах, передбачених цим договором та додатку до нього, що є його невід'ємною частиною. У п. 1.2. договору під рекламними і рекламно-інформаційними матеріалами розуміються рекламні оголошення, а також інші текстові та (або)графічні матеріали, фотографії та інші ілюстрації, що містять інформацію про осіб, послуги, ідеї та починання, які покликані формувати і підтримувати позитивний імідж замовника (далі по тексту - договір)(а.с. 11-13).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що вартість послуг встановлюється згідно додатків, підписаних обома сторонами.

Договір діє з моменту його підписання сторонами до виконання зобов'язань сторонами (п. 4.1. договору).

Відповідно до додатку №1 до договору сторони узгодили найменування послуг, що надаються, місце розташування матеріалів, строк розміщення та ціну, а саме - розміщення рекламних розтяжок на весь період по 30.09.2011 р.: в торгівельному центрі «Дафі» вартістю 2500, 00 грн.; в торгівельному центрі «Караван», вартістю 2400, 00 грн.; експохолі «Радмір», вартістю 3100, 00 грн.; розміщення рекламних розтяжок «Аеропорт», вартістю 700, 00 грн.; автовокзал ст. м. «Пролетарська», вартістю 500, 00 грн. та пл. Повстання «Главпочтамп», вартістю 1000, 00 грн., а всього на загальну суму 10200, 00 в т.ч. ПДВ - 1700, 00 грн. (а.с. 14).

Згідно акту № 194 здачі-прийняття робіт вартість виготовлення рекламних розтяжок у кількості 6 шт. становить 2500, 00 грн., а вартість їх розміщення - 6000, 00 грн. без ПДВ (а.с. 15).

Фактичне виконання цього договору підтверджується копіями: рахунку-фактури № 194 від 28.09.2011 р. (а.с. 93), акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 194 від 28.09.2011р. на суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ-1700,00 грн. (а.с. 15); податкової накладної № 194 від 28.09.2011р. на суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ-1700,00 грн. (а.с. 16); платіжного доручення № 38 від 06.10.2011р. на суму 10200,00 грн. (а.с. 17).

Крім того, на підтвердження розміщення рекламних матеріалів на виконання умов договору до матеріалів справи позивачем надані фотознімки, що містять рекламний матеріал ППОА «Р-4» (а.с. 105-108).

Надані рекламні послуги були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (а.с. 18).

Виписана ТОВ «Оттімо» податкова накладна № 194 від 28.09.2011р. на суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ-1700,00 грн. включена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних вересня 2011 р. (а.с. 19).

Суму податку на додану вартість по податковій накладній № 194 від 28.09.2011 р. ППОА «Р-4» було віднесено до сум податкового кредиту вересня 2011 року та відображено в додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року (а.с. 90-92).

В свою чергу, як вбачається із акту № 1241/23-212/35247423 від 15.12.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Оттімо», останнім суму податку, сплачену йому в ціні послуг позивачем, було включено до податкових зобов'язань вересня 2011 року (а.с. 83-86).

Надані позивачу ТОВ «Оттімо» послуги було використано останнім у подальшій господарській діяльності та досягнуто реальний економічний ефект у вигляді укладення договору № 303-1 від 03.10.2011 року (із додатками) про спостереження за станом сигналізації на об'єктах при надходженні сигналу «Тривога» та технічне обслуговування на суму 6300, 00 грн. із Департаментом підприємництва та споживчого ринку Харківської міської ради, з яким позивач до розміщення цих рекламних матеріалів не мав правовідносин (а.с. 109-118), а також договір про охорону № 06/09-П1 від 06.09.2011 р. на суму 77880, 00 грн. (із додатками) з Українською державною академією залізничного транспорту, з яким позивач до розміщення цих рекламних матеріалів не мав правовідносин (а.с. 119-128).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договір надання рекламних послуг був складений з метою його реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання послуг були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними та іншими документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договором за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Крім того, як встановлено судом, ТОВ «Оттімо» не виключено та перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, в якому також вказано адресу: м. Харків, вул. Сонячна, 7, кв. 52.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Факт реєстрації контрагента позивача у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, як на час здійснення господарських операцій із позивачем так і на момент складання на його адресу податкової накладної відповідачем не заперечується, а актом № 1241/23-212/35247423 від 15.12.11 р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Оттімо» підтверджується, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Оттімо» анульовано 20.12.2011 р., тобто після взаємовідносин із позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того, суд не бере до уваги посилання представника ХОДПІ в судовому засіданні на ту обставину, що надання рекламних послуг не є основним видом діяльності ТОВ «Оттімо» відповідно до довідки про включення до ЄДРПОУ на яку посилаються в акті перевірки № 1241/23-212/35247423 від 15.12.11 р. посадові особи ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова з наступного.

Згідно з ч. 3. ст. 62 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV із змінами та доповненнями (далі по тексту - ГК України) підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Господарюючий суб'єкт, який за своїми ознаками є підприємством, самостійно здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства (ст. 62 ГК України).

Частиною 4 ст. 57, частиною 2 ст. 82 ГК України передбачено, що статут суб'єкта господарювання повинен містити, зокрема, відомості про мету і предмет діяльності. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Відповідачем не надано копію статуту ТОВ «Оттімо» та при проведенні перевірки ним не досліджувався. Тому висновок відповідача про здійснення ТОВ «Оттімо» господарської діяльність не в межах заявленого виду не відповідає дійсності та не підтверджується матеріалами справи.

Крім того, суд вказує, що виходячи зі змісту п. 1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд зазначає, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на акт ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, який не є первинним документом.

Суд вказує на те, що дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів про неможливість проведення зустрічних звірок.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення ППОА «Р-4» збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових від 21.11.2012 року № 0000850225 та № 0000860225 як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства охоронне агентство "Р-4" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.11.2012 року № 0000850225 про збільшення Приватному підприємству охоронне агентство "Р-4" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1955,00 грн. (одна тисяча дев'тсот п'ятдесят п'ять гривень) за основним платежем.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.11.2012 року № 0000860225 про збільшення Приватному підприємству охоронне агентство "Р-4" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2125, 00 грн. (дві тисячі сто двадцять п'ять гривень), в тому числі 1700, 00 грн. (одна тисяча сімсот гривень) за основним платежем та 425, 00 грн. (чотириста двадцять п'ять гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.