Рішення № 30087177, 12.02.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1005/11370/2012 Провадження №2/359/312/2013

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі :

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Ярмак МІ., Поповійчук М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та його представника - адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів: Вороньківська сільська рада Бориспільського району Київської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку та права на земельну частку (пай), відшкодування завданих матеріальних збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

27.11.2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла її мати ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть. За свого життя заповіту мати не залишила, тому після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із частки у праві власності (3/4) на житловий будинок АДРЕСА_4 та земельної частки (паю) у землях, що перебувають в колективній власності КСП «Вороньків», спадкоємцями якої є відповідачі - діти спадкодавиці в рівних частках в порядку спадкування за законом. 15 жовтня 2011 року вона звернулась до Бориспільської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, після чого отримала витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі за №28376186, а 17.11.2012 року звернулась до зазначеної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Зазначивши, що оригінали правовстановлюючих документів на спірний будинок знаходяться у відповідача ОСОБА_7 У зв'язку з вищенаведеним, позивачка просить суд визнати за нею право власності на 3/20 частини житлового будинку в АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_8, яка мерла ІНФОРМАЦІЯ_4 року та 1/5 земельної частки (пай) в розмірі 2,65 умовних кадастрових гектарів із земель, що перебували в користуванні КСП «Вороньків», та належала ОСОБА_8, згідно сертифікату КВ №0184200 від 31.12.1999 року

Під час розгляду справи по суті, 26.12.2012 року та 08.02.2013 року збільшила позовні вимоги в наступній редакції: визнати за нею право власності на 1/10 частини житлового будинку в АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_8; 1/5 земельної частки (пай) в розмірі 2,65 умовних кадастрових гектарів із земель, що перебували в користуванні КСП «Вороньків», та належала ОСОБА_8, згідно сертифікату КВ №0184200 від 31.12.1999 року. Крім того просила стягнути з відповідача ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 400грн.00коп та моральної шкоди в розмірі 2000 грн., а всього 2 4000 грн.00 коп. Зазначені збільшені позовні вимоги представник позивача підтримали під час розгляду справи.

ОСОБА_1 та представник позивача під час розгляду справи по суті надавали пояснення, згідно яких позовні вимоги та збільшені позовні вимоги підтримали з обставин викладених в позовній заяві. У цьому зв'язку просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідачі та представник відповідача ОСОБА_5 проти позову заперечили, оскільки викладені в ньому обставини не відповідають дійсності. В судовому засіданні останніми були пред'явлені оригінали правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно, що розташовано в с. Вороньків Бориспільського району Київської області та повідомили, що питання щодо спадкового майна померлої ОСОБА_8 ще не вирішено в нотаріальному порядку, оскільки були подані лише заяви про вступ у спадщину після її смерті, як позивачем так і відповідачами.

Представник Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області в судове засідання не з'явився, проте надав заяву в якій позов визнав, просив розгляд справи провести у його відсутность.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла мати позивачки - ОСОБА_8, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 04 травня 2011 року видане виконкомом Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області та зроблений відповідний актовий запис за № 22 (а.с.31). Після смерті якої відкрилася спадщина на належне при житті їй майно у відповідності з вимогами закону.

Прізвище позивачки змінене з "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1", у зв'язку з укладенням шлюбу 09.06.1979 року (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_10 позивач та відповідачі звернулися у встановлений законом шестимісячний строк з відповідною заявою про прийняття спадщини до Бориспільської районної державної нотаріальної контори, що підтверджує факт прийняття ними спадщини, після смерті своєї матері.

Нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право власності за законом позивачу - ОСОБА_1, оскільки оригіналів правовстановлювальних документів на нерухоме майно, що було розташовано в с. Вороньків Бориспільського району Київської області заявником не надано. Цей факт підтверджується копією спадкової справи.

Такі документи надані в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_5, та посвідчені на відповідність оригіналам їх копії.

Як встановлено судом, спадкове майно складається з житлового будинку площею 51,2 кв. м, з надвірними спорудами, розташованими по АДРЕСА_4 та земельної частки (пай) в розмірі 2,65 умовних кадастрових гектарів із земель, що перебували в користуванні КСП «Вороньків»

У зв'язку з цим позивач звернулась з позовом до суду, оскільки однією з підстав для реєстрації права власності на нерухоме майно, відповідно до пункту 2.1. та пункту 10 додатку №1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, - є рішення суду про визнання права власності.

Згідно копії спадкової справи ОСОБА_8 з відповідними заявами до державного нотаріуса звернулись інші спадкоємці, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про прийняття спадщини.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.12.2012 року посвідченого державним нотаріусом Бориспільської державної нотаріальної контори, єдиними спадкоємцями після смерті померлого ОСОБА_11 в рівних частках є його син ОСОБА_7 та дружина ОСОБА_8 (а.с.9).

Згідно свідоцтва про право власності від 25.12.2012 року посвідченого державним нотаріусом Бориспільської державної нотаріальної контори дружині ОСОБА_8 на праві власності належить Ѕ частка в спільному майні подружжя (а.с.10)

Спадкодавець ОСОБА_8 при своєму житті склала заповіт від 28.12.1996 року нотаріально посвідчений виконкомом Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до якого все своє майно, яке за законом йому належатиме, заповіла своєму сину ОСОБА_7, тобто відповідачу по справі. На день смерті ОСОБА_8 заповіт не змінений та не скасований (а.с.40).

Зважаючи на те, що ОСОБА_7 від спадкування майна за заповітом не відмовився, він вважається таким, що прийняв спадщину за законом і за заповітом з моменту подання заяви нотаріусу 18.10.2011 року (а.с. 31).

Згідно технічного паспорта на житловий будинок, виданого бюро технічної інвентаризації Бориспільського району 14.11.1995 року, житловий будинок в АДРЕСА_4, рахується за ОСОБА_11 (а.с.64-67).

Суд враховує наявність правовстановлювальних документів на указаний будинок, а тому приходить до висновку про те, що на момент смерті ОСОБА_8 - відповідачу ОСОБА_7 належала ј частина указаного будинку, а матері спадкоємців - ОСОБА_8 - ѕ частини, що і є предметом спадкування в даному випадку разом із правом на земельну частку (пай).

В даному випадку спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 має право на спадкування ѕ частини спірного будинку.

Однак, позивач, як особа, яка була непрацездатною на момент смерті своєї матері (вийшла на пенсію та інвалідом ІІ групи), має право на спадкування обов'язкової частки у відповідності до вимог ст. 1241 ЦК України, яка складається з половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України при спадкуванні по закону, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

У відповідності до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

З цього приводу судом встановлено, що часткою кожного із спадкоємців в разі спадкування за законом є 3/20 житлового будинку АДРЕСА_4 та 1/5 частина права на земельну частку пай в 2,65 умовних кадастрових гектарах.

Тому, обов'язкова частка для спадкування позивача складає 3/40 частини указаного житлового будинку. Земельна частка (пай) підлягає спадкуванню позивачем за законом, а тому її частка не зменшується і відповідає 1/5 такого права.

Враховуючи наведене, відповідно ст. 1241 ЦК України слід визнати право власності позивача в порядку спадкування за законом на обов'язкову частку у спадщині на 3/40 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_4, оскільки остання прийняла спадок відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України та визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на 1/5 частину земельної частки (пай) в розмірі 2,65 умовних кадастрових гектарів із земель, що перебували в користуванні КСП «Вороньків», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ №0184200,

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки таке свідоцтво видано не було, з незалежних від позивача причин (ненадання правовстановлювальних документів з боку інших спадкоємців), суд вважає за можливе ухвалити відповідне рішення визнавши спадкоємця власником часток зазначеного спірного спадкового нерухомого майна.

При оголошенні вступної та резолютивної частини рішення 12.02.2013 року судом допущено арифметичну помилку та указано розмір обов'язкової частки позивача як 3/10, що невідповідає дійсності, а тому указана помилка підлягає виправленню шляхом постановлення відповідної ухвали.

Крім того, позивач у своїх вимогах зазначає, що зазнала глибоких психологічних страждань, а протиправні, на її думку, дії відповідача ОСОБА_5 призвели до погіршення її здоров'я, що стало причиною її моральних страждань, унеможливили підтримувати звичний спосіб життя. Підтвердження цього є квитанції про сплату коштів під час лікування в Бориспільській центральній районній лікарні.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода в фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В той же час, відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак указані докази на думку суду не є достатніми для задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди саме з ОСОБА_5, оскільки причинного зв'язку між захворюванням позивача та наслідками у вигляді заподіяння моральної та матеріальної шкоди позивачу суду не доведена в порядку, визначеному ст. 60 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_5 заподіяних матеріальних та моральних збитків з указаних підстав.

Судові витрати у справі слід стягнути з відповідачів на користь державного бюджету України у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволеної частини вимог, оскільки позивач звільнений від їх оплати.

На підставі викладеного, ст.ст. 392,1217, 1218, 1241,1268, 1297 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на 3/40 частини житлового будинку площею 51,2 кв. м, з надвірними спорудами, розташованими по АДРЕСА_4, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом право на 1/5 частину земельної частки (пай) в розмірі 2,65 умовних кадастрових гектарів із земель, що перебували в користуванні КСП «Вороньків», та належала ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ №0184200, виданого 31.12.1996 року головою Бориспільської районної державної адміністрації Київської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (1 ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_3), ОСОБА_7 (АДРЕСА_4) на користь державного бюджету України (р/р №31214206700103, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 23570059, банк: ГУДКУ у Київській області, КБК: 22030001), частину судового збору в розмірі 26 (двадцять шість) грн. 83 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 18.02.2013 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк