Постанова № 30087015, 21.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/3672/12 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігіввовна-плюс" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС форми «р» від 28.11.2012 № 0006892320 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Чернігіввовна-плюс» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 639 628, 75 грн. (з яких 544 730 ,00 грн. за основним платежем та 94 898, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Чернігіввовна-плюс» судовий збір в розмірі 2 146, 00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції, як і колегією суддів апеляційного суду, встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в податковій звітності з ПДВ за березень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Фінансова акваторія», за травень 2011 року, вересень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн», за жовтень-листопад 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ ВП «Укртерммаш», за червень 2011 року, серпень 2011 року, листопад-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Бентобудсервіс» та з податку на прибуток за відповідні періоди по операціях із зазначеними контрагентами, за результатами якої складено акт від 23.08.2012 року № 1554/22/32818144.

Перевіркою встановлено порушення позивачем 1. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за період, що перевірявся на загальну суму 544 730,00 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 84 667,00 грн., за травень 2011 року в сумі 42 500,00 грн., за червень 2011 року в сумі 37 968,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 32 864,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 27 500,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 50 530,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 122 855,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 77 190,00 грн., за січень 2012 року в сумі 17 825,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 50 831,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2012 № 0003122320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 677 753,00 грн. (за основним платежем 544 730,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 133 023,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу до ДПС у Чернігівській області. Рішенням ДПС у Чернігівській області від 12.11.2012 № 1656/10/10-215: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 12.09.2012 № 0003122320 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 38 124,25 грн., а скаргу позивача від 19.09.2012 в цій частині задоволено; залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 12.09.2012 № 0003122320 в іншій частині - 639 628,75 грн. (податок - 544 730,00 грн., санкція - 94 898,75 грн.), а скаргу позивача від 19.09.2012 в цій частині - без задоволення.

На підставі акту перевірки та рішення ДПС у Чернігівській області ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 № 0006892320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 639 628,75 грн. (за основним платежем 544 730,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 94 898,75 грн.).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведено наявності сукупності обставин та підстав, які відповідно до положень ПК України виключають можливість формування позивачем спірних сум податкового кредиту та не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2011 між ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір закупівлі товару № 23, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти і оплатити вовну овечу немиту (далі - товар) для подальшої переробки.

01.07.2011 між ТОВ ВП «Укртерммаш» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір № 38 (закупівлі товару), відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити вовну овечу немиту (далі - товар)ю

Також, позивачем (Покупець) укладено з ТОВ «Бентобудсервіс» (Продавець) договори (закупівлі товару), а саме: № 1/1 від 04.01.2011 та № 4 від 17.01.2012, відповідно до яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити товар.

Крім того, позивачу (Замовник) надавались послуги ТОВ «Фінансова акваторія» (Виконавець), а саме: заготівля та классировка вовни.

З акту перевірки вбачається, що за березень 2011 року, травень-червень 2011 року, серпень-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року позивачем задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами в сумі 1 654 682,00 грн.

Позивач зазначає, що на підставі первинних документів ним було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і повинен мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Пунктом 18 Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" так і пунктом 16 Порядку, затвердженого наказом від 21.12.2010р. № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Згідно правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 документом, що підтверджує перевезення (доставку) вантажу для отримувача такого товару є товарно-транспортна накладна, яка при доставці вантажу передається особою, що доставила такий вантаж (водій або експедитор) уповноваженому представнику вантажоодержувача та повинна зберігатись у строки, передбачені чинними нормативними актами (3 роки).

У відповідності до положень Закону України «Про ветеринарну медицину» ветеринарно-санітарний стан неїстівних продуктів тваринного походження (в тому числі вовни) засвідчується відповідним ветеринарним документом встановленої форми, право видачі яких надається відповідним державним інспекторам ветеринарної медицини та уповноваженим лікарям ветеринарної медицини.

Згідно наказу Державного комітету ветеринарної медицини №30 від 26.01.2010 року «Про затвердження переліків товарів, що підлягають супроводженню ветеринарними документами» затверджено перелік товарів, що підлягають супроводженню ветеринарними документами.

Пунктом 7 до переліку технічної сировини тваринного походження, кормів і кормових добавок, що підлягають супроводженню ветеринарним свідоцтвом форми № 2 територією України або ветеринарним свідоцтвом форми № 3 в країни СНД віднесено вовну.

Статтею 32 ЗУ «Про ветеринарну медицину» та положеннями наказу Державного комітету ветеринарної медицини №85 від 13.04.2009 року «Про затвердження Порядку видачі ветеринарних документів» встановлено, що ветеринарні свідоцтва форми N 2 на супроводження переміщення вовни за межі території району походження в межах території України видаються згідно заявок юридичних, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб уповноваженими державними інспекторами ветеринарної медицини за місцем походження вовни на підставі експертних висновків відповідних державних лабораторій ветмедицини.

Пунктом 3.2 наказу Державного комітету ветеринарної медицини №85 від 13.04.2009 року «Про затвердження Порядку видачі ветеринарних документів» передбачено, що при відправленні товарів чи при переміщенні тварин автомобільним транспортом ветеринарний документ передається водію (експедитору) як додаток до товарно-транспортних документів з подальшою передачею його одержувачу в пункті призначення.

В подальшому відповідно до п.6.3 Порядку видачі ветеринарних документів після доставки продукту ветеринарні документи зберігаються у власника (реалізатора) або у справах офіційного лікаря ветеринарної медицини, а при реалізації на агропродовольчих ринках - у державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи.

Отже разом із вантажем, зокрема вовною овечою немитою, до товарно-транспортної накладної в обов'язковому порядку (п. 11.1 Правил) повинні додаватись ветеринарні документи, які засвідчують ветеринарно-санітарний стан неїстівних продуктів тваринного походження, до яких відноситься вовна - ветеринарне свідоцтво форми N 2. В подальшому ТТН та ветеринарне свідоцтво форми N 2 зберігається у отримувача товару (вовни) у строки, передбачені чинними нормативними актами (3 роки -ТТН та до закінчення реалізації - ветеринарне свідоцтво).

Згідно листів Миколаївської регіональної державної лабораторії ветмедицини TOB «Фінансова акваторія», TOB «Солайс Трейдінг Юкрейн», TOB ВП «Укртерммаш», TOB «Бентобудсервіс» до лабораторії з приводу дослідження вовни овечої немитої за період з 01.01.2011 року по 31.10.2012 року не звертались; до лікарні з приводу отримання ветеринарних свідоцтв форми №2 на переміщення вовни овечої немитої за межі території Миколаївської області зазначені товариства за період з 01.01.2011 року по 31.10.2012 року також не звертались;

Відповідно до ст.50 розділу VIII Закону України «Про ветеринарну медицину» здійснення діяльності з виробництва та обігу неїстівних продуктів тваринного походження без отримання експлуатаційного дозволу відповідного державного органу ветеринарної медицини забороняється.

Згідно листа Управління ветмедицини у м. Миколаєві до управління ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн», ТОВ ВП «Укртерммаш», ТОВ «Бентобудсервіс» з приводу отримання дозволів для потужностей з виробництва, переробки або реалізації вовни за період з 01.01.2011 року по 31.10.2012 року не звертались, у вказаному періоді відповідних дозволів не отримували та не мали.

Проаналізувавши наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відомості, вказані у документах на придбання вовни овечої немитої TOB «Чернігіввовна-плюс», а саме видаткових та податкових накладних, отриманих від вказаних вище контрагентів не містять підтвердження фактичного здійснення господарської операції з придбання вовни овечої немитої саме у вказаних СГД, оскільки документально не підтверджується: превезення (доставка) вантажу з місця його завантаження до місця його вивантаження; факт наявності реального здійснення TOB «Фінансова акваторія», TOB «Солайс Трейдінг Юкрейн», TOB ВП «Укртерммаш», TOB «Бентобудсервіс», (далі - постачальники) операцій з реалізації та перевезення вовни до покупця; відсутності у постачальників експлуатаційних дозволів на здійснення діяльності з виробництва та обігу неїстівних продуктів тваринного походження, до яких відноситься вовна; відсутності документів (ветеринарних свідоцтв як у TOB «Чернігіввовна-плюс» так і у постачальників), які є обов'язковими при переміщенні вовни та вказують на її походження та безпеку; відсутність у постачальників необхідного технічного персоналу для здійснення діяльності, пов'язаної з обігом вовни, виробничих активів, транспортних засобів та складських приміщень (як власних так і орендованих), тобто відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення господарських операцій.

Крім того, колегією суддів встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України станом на 10 серпня 2012 р. обліковується розбіжність: між даними розшифровки податкового кредиту TOB "Чернігіввовни-плюс" та даними розшифровок податкових зобов'язань TOB «Фінансова акваторія» за березень 2011 року в сумі 84666,67 грн., між даними розшифровки податкового кредиту TOB „Чернігіввовни - плюс" та даними розшифровок податкових зобов'язань TOB „Солайс трейдінг юкрейн" за травень 2011 р. в сумі 42500 грн. та за серпень 2011р. в сумі 27500 грн., між даними розшифровки податкового кредиту TOB "Чернігіввовни-плюс" та даними розшифровок податкових зобов'язань TOB ВП«УКРТЕРММАШ за жовтень 2011 року в сумі 50530 грн. та за листопад 2011р. в сумі 61668 грн., між даними розшифровки податкового кредиту TOB "Чернігіввовна-плюс" та даними розшифровок податкових зобов'язань TOB «Бентобудсервіс» за червень 2011р. - в сумі ПДВ 70832,25 грн., за листопад 2011р. - 61187 грн., за грудень 2011р. - 77190 грн., за січень 2012р. - 17825 грн., за лютий 2012 р. - 50831 грн.

Нарівні з цим, відсутність у контрагентів позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей виконати договори (внаслідок відсутності відповідних дозвільних документів, кваліфікованого персоналу, основних фондів) вказує не тільки на відсутність у сторін наміру здійснити господарську операцію, а і про її неможливість вчинення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з вище наведеними нормами Податкового кодексу України.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було доведено факту здійснення господарської операції з його контрагентом та настання правових наслідків для обох сторін.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, повністю спростував доводи позовної заяви.

В свою чергу, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 р. - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 26.02.2013.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В. В.