Ухвала суду № 30086428, 14.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/730/13 14.03.2013 14.03.2013 14.03.2013

Провадження 22-ц/784/924/13 Головуючий у суді першої інстанції - Козаченко Р.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Данилової О.О.,

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання - Скопенко В.М.,

за участю позивачки - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 січня 2013 р. по цивільній справі за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4,

ОСОБА_5

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 р. ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.

Позивачка зазначала, що їй на праві власності належить будинок АДРЕСА_1. Відповідачі без її згоди проживають в зазначеному будинку. Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2011 р. відповідачів було виселено зі спірного будинку. Під час примусового виконання цього рішення суду, під тиском відповідача позивачкою було підписано заяву про повернення виконавчого листа без виконання, після чого відповідачі покинули будинок, але залишили там свої речі та меблі, а з листопада 2012 р. знову стали проживати в спірному будинку.

Посилаючись на те, що відповідачі порушують її право на володіння та користування житловим будинком, позивачка просила виселити їх з належного їй житлового будинку.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 січня 2013 р. у відкритті провадження у справі за зазначеним позовом відмовлено на підставі п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на те, що суддя не звернув увагу на те, що підставою для виселення відповідачів є їх неправомірне проживання у спірному будинку з листопада 2012 р., просила ухвалу судді скасувати, а матеріали направити на новий розгляд для вирішення питання про відкритті провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на підставі наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя виходив з положень п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, що є рішення, яке набрало законної сили у спорі між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.

Між тим, такий висновок є передчасним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2011 р. було задоволено позов ОСОБА_3 про виселення відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 з житлового будинку АДРЕСА_1. Підставою для виселення відповідачів, позивачка зазначала те, що останні з 2009 р. без її згоди вселились у спірний будинок та чинять їй перешкоди у користуванні цим будинком.

Проте, зазначене рішення суду в примусовому порядку виконано не було, у зв'язку з тим, що під час проведення виконавчих дій по виселенню відповідачів, ОСОБА_3 подала заяву державному виконавцю про повернення їй виконавчого листа без виконання.

При повторному зверненні ОСОБА_3 до виконавчої служби у липні 2012 р. з заявою про виконання вищезазначеного рішення суду, державним виконавцем їй було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що виконавчий документ раніше був повернутий стягувачу за його заявою.

Отже рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2011 р. фактично не виконувалось і можливість його виконання втрачена.

Звертаючись з позовом у січні 2013 р. про виселення відповідачів, позивачка посилалась саме на ці обставини, а крім того, зазначала, що відповідачі після винесення рішення про виселення повторно, у листопаді 2012 р. вселились та проживають у спірному житловому будинку без її згоди.

Однак суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, не звернув належної уваги на зазначені обставини та без дослідження всіх обставин справи, дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

За такого, ухвала судді про відмову у відкритті провадження підлягає скасуванню з направленням матеріалів на новий розгляд для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 січня 2013 р. скасувати, а позовну заяву ОСОБА_3 направити до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: