Ухвала суду № 30084676, 21.03.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1604/13 Головуючий у 1-й інстанції Пахоменко О.Г.

Суддя-доповідач Ломейко В.О.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Онищенко Е.А.

суддів Ломейко В.О.

Кухаря С.В.

при секретарі: Семенчук О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_1, про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, про звільнення, про внесення змін до наказу, про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнював в ході судового розгляду справи, до «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Устименко Ю.І., про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, про звільнення, про внесення змін до наказу, про відшкодування моральної шкоди.

В позові зазначав, що наказом начальника Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України (далі -ОТ «Маяк», табір) від 07.06.2012р. № 111 він був звільнений з займаної посади за п.3 ст. 40 КЗпП України «...за систематичне порушення працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами трудового розпорядку». Наказом керівника ОТ «Маяк» від 11.05.2010р. № 72 він був прийнятий на це підприємство машиністом насосних установок на час оздоровчого сезону, а наказом від 03.06.2010р. № 117 по цьому ж підприємству він був призначений сторожем в цьому таборі на невизначений термін.

За час його трудової діяльності в цій установі він сумлінно виконував свої трудові обов'язки, правила трудового розпорядку не порушував, прогулів, запізнень на роботу не мав, мав неодноразові заохочення від керівництва табору за свою сумлінну працю, які занесені в його трудову книжку, розкраданням майна не займався. Завжди віддавав звіт у своїх діях.

Це вже друге його звільнення в цьому підприємстві за короткий проміжок часу після першого звільнення і також по п.3 ст. 40 КЗпП України (наказ по ОТ «Маяк» від 21.03.2012 р. № 46). Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.05.2012р. він був поновлений на роботі на посаді сторожа ОТ «Маяк». Після його поновлення на роботі, в його адресу від керівництва табору одразу ж стали висловлюватись погрози: «Ти все одно працювати не будеш, ми зробимо все можливе, будь-якими шляхами, щоб прибрати тебе з табору, налаштуємо проти тебе весь колектив» і тому подібне. У перший же день його виходу на роботу після його поновлення судом на посаді сторожа (11.05.2012р.) його викликав до себе в кабінет начальник табору ОСОБА_1 і прямо заявив, щоб він писав заяву на звільнення за власним бажанням, але він відмовився писати таку заяву. В цей же день начальник табору доручив інженеру табору зібрати підписи працівників табору про їх небажання працювати з ним, ОСОБА_3

07.06.2012р. не знаходячи підтримки у трудового колективу, адміністрація табору безпідставно вдруге звільнила його по п.3 ст. 40 КЗпП Україна - за систематичне порушення трудової дисципліни, ґрунтуючись на наказах від 28.05.2012р. № 95 і від 30.05.2012р. № 103 «Про накладання дисциплінарного стягнення»! на підставі доповідної записки коменданта табору «Маяк» Федоренка О.О. від 06.06.2012р. про невиконання ним посадової інструкції сторожа.

Просив суд визнати незаконними та скасувати накази «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України» від 28.05.2012р. № 95 та від 30.05.2012р. № 103 про накладення на нього, ОСОБА_3, дисциплінарних стягнень. Визнати незаконними та скасувати накази «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України» від 07.06.2012р. № 111 про його звільнення за п.3 ст. 40 КЗпП України та від 12.06.2012р. № 114 «Про внесення змін до наказу від 07.06.2012р. № 111». Поновити його, ОСОБА_3, на колишній роботі на посаді сторожа «Оздоровчого табору «Маяк» СБУ» з 08.06.2012р. Стягнути з «Оздоровчого табору «Маяк» СБУ» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.06.2012р. по 21.01.2013р. включно в сумі 11320,14 грн., згідно наданого ним письмового розрахунку від 15.01.2013р. Стягнути з «Оздоровчого табору «Маяк» СБУ» на його користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Допустити негайне виконання рішення суду. Стягнути з відповідача на його користь середній заробіток в розмірі 11320,14 грн.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 січня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано накази «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України» від 28.05.2012р. № 95 та від 30.05.2012р. № 103 «Про накладення дисциплінарного стягнення» відносно сторожа ОСОБА_3

Визнано незаконними та скасовано накази «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України» від 07.06.2012р. № 111 про звільнення ОСОБА_3 за п.3 ст. 40 КЗпП України та від 12.06.2012р. «Про внесення змін до наказу від 07.06.2012р. № 111».

Поновлено ОСОБА_3 сторожем «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України» з 08.06.2012р.

Стягнуто з «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.06.2012р. по 21.01.2013р. включно в сумі 11320,14 грн., з урахуванням утримання на підприємстві податків та обов'язкових платежів.

У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 903,04 грн. допущено до негайного виконання.

Стягнуто з «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України» судовий збір в доход держави в сумі 214,60 грн.

В апеляційній скарзі Оздоровчий табір «Маяк» Служби безпеки України» посилаючись на незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати,та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, наказом начальника Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України (далі - ОТ «Маяк») від 07.06.2012р. № 111 ОСОБА_3, звільнений з займаної посади за п.3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне порушення працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами трудового розпорядку, з 08.06.2012року(а/с 10). Наказом від 12.06.2012року № 114, в наказ № 111 від 07.06.2012року внесено зміни до другого абзацу, а саме уточнено дату чергування ОСОБА_3, 06.06.2012року(а/с 129).

За зазначеними п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Як встановлено, підставами для звільнення позивача слугували накази: № 95 від 28.05.2012року, про оголошення догани ОСОБА_3, за неналежне виконання поставлених завдань та погроз коменданту і сторожу; та № 103 від 30.05.2012року про оголошення догани за те, що прийняв пост № 1 не за визначеним маршрутом і не виявлення факту крадіжки лома та сокири(а/с 8, 9). Крім того, 06.06.2012 року не оглянув автомобіль, що виїзджав за межі оздоровниці з матеріальними цінностями. Це порушення ввійшло в наказ № 111 від 07.06.2012року.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пп. 3, 4, 7, 8 ст. 40 п.1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджувались підстави звільнення позивача, накази про оголошення йому доган, надані сторонами докази, їх доводи і заперечення, з*ясовувалися всі обставини справи, в з*в'язку з чим суд дійшов обґрунтованих висновків.

Так, судом першої інстанції встановлено, що як з наказу № 95 від 28.05.2012року, про оголошення догани ОСОБА_3, так і з підстав його видання незрозуміло які саме завдання ставилися позивачу які він неналежно виконав, яке конкретно проявилось порушення покладених на позивача трудових обов*язків та чиє це порушення погрози за яке застосовується дисциплінарне стягнення, оскільки зазначені в наказі особи, до правоохоронних органів не звертались.

Також судом першої інстанції з*ясовано безпідставність видання наказу № 103 від 30.05.2012року, за яким ОСОБА_3, оголошено догану за неповідомлення про крадіжку лома та сокири. Як пояснив в апеляційному суду ОСОБА_3, саме він виявив крадіжку і повідомив про неї сторожу Єрьоменко В.П., а той повідомив про це керівництво. Сам залишився біля цього пожежного щита № 7 очікуючи керівництво та міліцію. Крім того, як видно з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.05.2012року(а/с 51), в своїй заяві начальник Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України, просить вжити заходів до невідомої особи, яка в період часу з 16.05.2012р по 19.05.2012р на території ОТ«Маяк» тайно вкрала пожежний інвентар. Тобто ще до чергування сторожа ОСОБА_3, керівництву табору було відомо про крадіжку пожежного інвентаря, що ставить під сум доводи відповідача що крадіжка скоєна саме під час чергування ОСОБА_3

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином з*ясовані підстави та обставини видання оспорюваних наказів, їм надана відповідна правова оцінка в зв*язку з чим обґрунтовано визнано накази про оголошення доган ОСОБА_3, неправомірними.

Під систематичним невиконанням своїх трудових обов'язків слід розуміти скоєння працівником не менше двох дисциплінарних проступків, за перший з яких він раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності. При цьому враховуються дисциплінарні стягнення за рік роботи перед звільненням.

Встановивши неправомірність наказів відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3, та відсутність систематичності невиконання своїх трудових обов'язків суд першої інстанції обґрунтовано застосував положення ст.235 КЗпП України, поновив позивача на попередній посаді, стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу та допустив негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.

Доводи апеляційної скарги фактично базуються на позові та переоцінці доказів сторін у справі, яким суд першої інстанції відповідно до ст.212 ЦПК України дав належну оцінку, відобразивши її у своєму рішенні, де навів мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до вимог ст. ст. 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами ОСОБА_3, про велике бажання відповідача позбавитися від нього, що вбачається з матеріалів справи, так будучи поновленим на роботі рішенням суду 10.05.2012року, в цьому ж місяці відповідач видає два накази про оголошення доган позивачеві, які стала підставою для його звільнення на початку наступного місяця. При цьому відповідачем не враховується, що ним же неодноразово видавались накази про заохочення позивача за сумлінну працю, як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_3(а/с 16), що позивачу залишилось декілька місяців працювати до пенсії, що при виданні наказів про застосування дисциплінарних стягнень на працівника, його звільнення необхідно керуватися не своїм бажанням, а положеннями КЗпП України, які чітко встановлють цей порядок.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не дають підстав для визнання рішення суду першої інстанції таким що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його зміни чи скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст.209, 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України» відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 січня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1604/13 Головуючий у 1-й інстанції Пахоменко О.Г.

Суддя-доповідач Ломейко В.О.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Онищенко Е.А.

суддів Ломейко В.О.

Кухаря С.В.

при секретарі: Семенчук О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_1, про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, про звільнення, про внесення змін до наказу, про відшкодування моральної шкоди, -

Керуючись ст. ст.209, 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу «Оздоровчого табору «Маяк» Служби безпеки України» відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 січня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: