Ухвала суду № 30083258, 13.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"13" березня 2013 р.Справа № 5023/5412/12

Господарський суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя Жигалкін І.П.

судді Присяжнюк О.О. та Жельне С.Ч.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про забезпечення позову

по матеріалам справи

за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ доПриватного підприємства "Білий слон", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Інвест-Маркет Україна", м. Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "ВТБ Банк", звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 21280 від 06.12.12 р., т. 8 арк. с. 24-29), прийнятої у судовому засіданні 19.12.12 р., просить звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 119-Z/4 від 16.06.10 р. - незавершений будівництвом об'єкт житлового будинку літ. "Н-15-19", що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Фронтова, 3 та належить на праві власності відповідачеві - ПП "Білий слон" (Витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 23624069 від 19.08.09 р. в реєстровій книзі 1, номер запису 101228, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 28058640), шляхом проведення прилюдних торгів щодо реалізації предмету іпотеки за початковою ціною, що буде визначена під час судового розгляду справи, в рахунок погашення заборгованості ПАТ «Інвест-Маркет Україна» (надалі - третя особа) за Генеральною угодою № 119 від 22.05.07р. та укладеними на її підставі договорами: кредитним договором № 119-Ю від 22.05.07р., кредитним договором № 119/2-Ю від 06.07.07 р., договором про відкриття валютної лінії № 119/3-Ю від 28.05.08 р., кредитним договором № 119/4-Ю від 16.06.10р. у розмірі 359 124 830,13 грн. Позовні вимоги мотивовані порушенням Третьою особою зобов'язань за Генеральною угодою № 119 від 22.05.07 р. та укладеними на її підставі договорами: кредитним договором № 119-Ю від 22.05.07 р., кредитним договором № 119/2-Ю від 06.07.07 р., договором про відкриття валютної лінії № 119/3-Ю від 28.05.08 р., кредитним договором №119/4-Ю від 16.06.10 р., які були забезпечені, зокрема, іпотекою на підставі укладеного з відповідачем іпотечного договору № 119-Z/4 від 16.06.10 р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 28 лютого 2013 року за № 235 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв'язку з відпусткою судді Суярко Т.Д.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області, 28 лютого 2013 року, справу призначено для розгляду судді Жигалкіну І.П.

Враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.2011 р. та беручи до уваги відпустку судді Суярко Т.Д. та знаходження судді Денесюк Т.С. на лікарняному, змінено склад колегії суддів у справі № 5023/5412/12 та призначити колегію суддів, розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 01 березня 2013 року за № 238, у складі: головуючий суддя Жигалкін І.П., судді Присяжнюк О.О. та Жиляєв Є.М.

Враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.2011 р. та беручи до уваги відсутність судді Жиляєва Є.М. у зв'язку із направленням до Харківського регіонального відділення Національної школи суддів України з 11 по 22 березня 2013 року на підставі наказу господарського суду Харківської області від 06.03.2013 р. № 10-к для участі у програмі підготовки суддів місцевих господарських судів змінено склад колегії суддів у справі № 5023/5412/12 та призначено колегію суддів, розпорядженням голови господарського суду Харківської області від 13 березня 2013 року, у складі: головуючий суддя Жигалкін І.П., судді Присяжнюк О.О. та Жельне С.Ч.

12 березня 2013 року за вхідним № 9214 від Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" надійшла заява про забезпечення позову, шляхом: - накладення арешту на житловий комплекс літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

- заборони вчиняти будь-які дії щодо розпорядження житловим комплексом літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34, зокрема, але не виключно: відчужувати у будь-який спосіб (купівля-продаж, дарування, міна, тощо), передавати у спільну діяльність, передавати в іпотеку, користування, тощо;

- заборонити Державній реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції (м. Харків, вул. Короленка, 16, код ЄДРПОУ 33288033), Реєстраційній службі Головного управління юстиції у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Петровського, 16, код ЄДРПОУ 34859512), органам державної реєстрації прав та нотаріусам проводити будь-які дії щодо державної реєстрації прав та обтяжень стосовно житлового комплексу літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34, в тому числі але не виключно: (а) проводити державну реєстрацію права власності на житловий комплекс літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

(б) проводити державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, що утворились в результаті поділу житлового комплексу літ. «Н- 15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

(в) проводити державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, що утворились в результаті виділу частки із житлового комплексу літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

(г) проводити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті об'єднання із житловим комплексом літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

(ґ) проводити державну реєстрацію права власності на окремі квартири житлового комплексу літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

(д) проводити державну реєстрацію обтяжень речових прав на житловий комплекс літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34.

- заборонити Комунальному підприємству «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (61003, м. Харків, майдан Рози Люксембург, 4, код ЄДРПОУ 03355057), Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківський області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А, корпус 1, код ЄДРПОУ 35590343) та іншим особам вчиняти дії стосовно поділу, виділу часток, видачі свідоцтв про право власності, видачі висновків, видачі сертифікатів щодо житлового комплексу літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції (м. Харків, вул. Короленка, 16) внести до Державного реєстру прав інформацію про арешт та заборону відчуження житлового комплексу літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34.

В обґрунтування даної заяви Позивач зазначає, що після подання до суду позовної заяви, об'єкт незавершеного будівництва - житлового комплексу літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34, номер РПВН 28058640, змінив власника, був введений в експлуатацію та змінив адресу. Даний житловий комплекс літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34 залишається предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору № 119-Z/4 від 16.06.2010 р. Як зазначає Позивач, його побоювання в тому, що при черговій зміни власника предмету іпотеки або зміни в будь-який спосіб його статусу (поділ, відділення окремих квартир з видачею на них свідоцтв про право власності, чергова зміна адреси, тощо) зробить неможливим виконання рішення суду по справі № 5023/5412/12.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом даної справи є вимоги Позивача про стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 119-Z/4 від 16.06.10 р. - незавершений будівництвом об'єкт житлового будинку літ. "Н-15-19", що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Фронтова, 3 шляхом проведення прилюдних торгів щодо реалізації предмету іпотеки за початковою ціною, що буде визначена під час судового розгляду справи, в рахунок погашення заборгованості Третьої особи за Генеральною угодою № 119 від 22.05.07р. та укладеними на її підставі договорами: кредитним договором № 119-Ю від 22.05.07р., кредитним договором № 119/2-Ю від 06.07.07 р., договором про відкриття валютної лінії № 119/3-Ю від 28.05.08 р., кредитним договором № 119/4-Ю від 16.06.10р. у розмірі 359 124 830,13 грн.

Позивач, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, де зазначено, що змінено власника та змінено адресу об'єкту - житловий комплекс літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34, який залишається предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору № 119-Z/4 від 16.06.2010 р., надає копії: Розпорядження Харківської міської ради від 12.12.2012 р. за № 5563 "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно" та Рішення Харківської міської ради Виконавчого комітету Харківської області від 26.12.2012 р. за № 857 "Про присвоєння адреси житловому комплексу літ. "Н-15-19" по вул. Фронтовій, 3".

Суд погоджується з твердженнями Позивача, що змінена власника та змінена адресу об'єкту - житловий комплекс літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34, може мати своїм наслідком утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду внаслідок не накладення арешту на житловий комплекс літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34 та не заборони вчиняти будь-які дії.

Суд враховує і те, що Розпорядженням Харківської міської ради від 12.12.2012 р. за № 5563 "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно" та Рішенням Харківської міської ради Виконавчого комітету Харківської області від 26.12.2012 р. за № 857 "Про присвоєння адреси житловому комплексу літ. "Н-15-19" по вул. Фронтовій, 3" змінено власника та змінено адресу предмету іпотеки та те, що забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

При винесенні відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову суд керується наступними положеннями діючого законодавства України.

Так, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 N 9 забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (п. 4 зазначеної Постанови).

За Роз'ясненням Вищого господарського суду України № 16 від 23.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (надалі - Постанова) відповідно до статті 66 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: (а) розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; (б) забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; (в) наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; (г) імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; (д) запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Відповідно до п. 3 Постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

За п. 7 Постанови обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна (п. 7.2. Постанови). У спорах щодо витребування майна в ухвалі про накладення арешту на майно боржника господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних (п. 8 Постанови).

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Відповідно до п. 10 Постанови враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Також відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 N 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п. 1.1.), а адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 2.).

Крім того, судом у повному обсязі встановлено наступне: (а) наявність спору між сторонами по справі, (б) встановлено обсяг позовних вимог та співмірність і відповідність заявлених заходів забезпечення позову, (в) судом встановлено реальність припущення загрози утруднення або неможливості виконання судового рішення у справі за умови невжиття відповідних заходів забезпечення позову, (г) встановлено відсутність порушень прав та законних інтересів третіх осіб при вжитті заходів забезпечення позову, що відповідає змісту Постанови пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Окремо слід наголосити на наступному. Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 ГПК України, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (ст. 66 ГПК України), а вжиття таких заходів є правом суду.

Так, відповідно до ст. 67 ГПК України (заходи до забезпечення позову) позов забезпечується: (а) накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; (б) забороною відповідачеві вчиняти певні дії; (в) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; (г) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; (д) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 67 ГПК України не допускається забезпечення позову шляхом заборони: (а) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; (б) надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; (в) участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства. Про забезпечення позову виноситься ухвала яку може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Зазначена процесуальна норма ст. 67 ГПК України за своїм змістом є імперативною та містить вичерпний перелік засобів забезпечення позову які не допускається вживати з боку суду.

Суд зазначає, що відповідно до ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову останнім: (а) не забороняється проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; (б) не забороняється надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства, взагалі, і для проведення загальних зборів товариства зокрема; (в) не забороняється участь акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

Зокрема це підтверджується і знаходить своє відбиття у змісті Постанови Вищого господарського суду України від 12 червня 2012 року у справі 5023/7887/11 де зазначено, що право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника. Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Вжиття таких заходів є правом господарського суду. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому розділ Х ГПК України не містить чіткого переліку спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову. Як зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вищевикладене свідчить про те, що заходи забезпечення позову вжиті судом відповідною ухвалою стосуються виключно предмету договору іпотеки, відносно якого (-их) виник спір у цій справі.

Слід також зазначити на наступних положеннях діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Рішення Конституційного Суду N 8-рп/2011 від 12.07.2011 та Постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), а учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України (ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Господарський суд за змістом ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Разом з цим господарський суд зазначає, що ціна позову по справі є значною, а вжиття відповідних заходів до забезпечення позову не є суттєвим обмеженням для власника об'єкту іпотеки оскільки не буде заважати останньому веденню власної господарської діяльності.

З огляду на вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по даній справі.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Господарський суд за змістом ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд вважає, що заява Позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про забезпечення позову - задовольнити.

З метою забезпечення позову:

- накласти арешт на житловий комплекс літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

- заборонити будь-якій особі вчиняти будь-які дії щодо розпорядження житловим комплексом літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34, зокрема, але не виключно: відчужувати у будь-який спосіб (купівля-продаж, дарування, міна, тощо), передавати у спільну діяльність, передавати в іпотеку, користування, тощо;

- заборонити Державній реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції (м. Харків, вул. Короленка, 16, код ЄДРПОУ 33288033), Реєстраційній службі Головного управління юстиції у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Петровського, 16, код ЄДРПОУ 34859512), органам державної реєстрації прав та нотаріусам проводити будь-які дії щодо державної реєстрації прав та обтяжень стосовно житлового комплексу літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34, в тому числі але не виключно: (а) проводити державну реєстрацію права власності на житловий комплекс літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

(б) проводити державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, що утворились в результаті поділу житлового комплексу літ. «Н- 15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

(в) проводити державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, що утворились в результаті виділу частки із житлового комплексу літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

(г) проводити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті об'єднання із житловим комплексом літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

(ґ) проводити державну реєстрацію права власності на окремі квартири житлового комплексу літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

(д) проводити державну реєстрацію обтяжень речових прав на житловий комплекс літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34.

- заборонити Комунальному підприємству «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (61003, м. Харків, майдан Рози Люксембург, 4, код ЄДРПОУ 03355057), Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківський області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А, корпус 1, код ЄДРПОУ 35590343) та іншим особам вчиняти дії стосовно поділу, виділу часток, видачі свідоцтв про право власності, видачі висновків, видачі сертифікатів щодо житлового комплексу літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції (м. Харків, вул. Короленка, 16) внести до Державного реєстру прав інформацію про арешт та заборону відчуження житлового комплексу літ. «Н-15-19» (окрім квартир №№ 46, 53-57, 82, 116, 121, 182, 183, 188, 193, 194, 198, 203), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Професорська, 34.

2. Ухвала набирає чинності з 13 березня 2013 року, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали до виконання - один рік до "14"березня 2014 року.

Стягувачем за даною ухвалою є: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319).

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена через господарський суд Харківської області до Харківського апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів від дня її проголошення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя Суддя Суддя Жигалкін І.П. Присяжнюк О.О. Жельне С.Ч.