Рішення № 30082428, 11.02.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1005/10980/2012

Провадження №2/359/269/2013

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі :

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Ярмак М.І.,

за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки та його розірвання, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою суду від 11.02.203 року первісний позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишено без розгляду.

Позивач 17.12.2012 року звернулася до суду із зазначеним зустрічним позовом, обґрунтовуючи тим, що між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, на підставі якого відповідачеві було надано у користування кредитні кошти в розмірі 66753, 38 долари США з 20.10.2008 року. В забезпечення виконання вимог кредитного договору був укладений договір поруки, предметом застави виступав легковий автомобіль. На період укладення договору поруки сімейні відносини між відповідачем та позивачем припинені. Вона звернулась до відповідача ОСОБА_2 про можливість надання грошової допомоги. Останній повідомив її про необхідність звернення до банку для підписання документів на отримання кредиту. Після чого відповідач ОСОБА_2 приніс кошти. За даних умов позивачка змушена звернутися до суду із вищевказаним позовом.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обставини справи підтвердив.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував та повідомив, що дійсно просив колишню дружину виступити в якості поручителя. А також позивачу не було відомо про не виконання ним зобов?язань по кредитному договору та укладення додаткового договору про збільшення кредитної процентної ставки, оскільки вони не підтримують стосунків.

Представник відповідача ПАТ «УкрСибБанк» в судове засідання не заявився, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, а тому розгляд справи проводився за його відсутності, оскільки останній не повідомив суд про поважність причин своєї неявки.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами є договірними та врегульовані нормами цивільного законодавства, сімейні правовідносини щодо солідарної відповідальності подружжя, визначені Сімейним кодексом України, спеціальними Законами України "Про захист прав споживачів", "Про банки та банківську діяльність", Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Встановлено, що 20.10.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСибБанк» ( у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи згідно з вимогами закону України «Про акціонерні товариства» - публічне акціонерне товариство «УкрСибБанк) та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту за № 11404848000 (а.с.16-17), згідно до якого банк передав ОСОБА_2 32 967,00 доларів США 00 центів на споживчі цілі - купівля автомобіля. Згідно вищезгаданого договору відповідач зобов'язувався щомісяця сплачувати, проценти у розмірі 22% річних за користування кредитними коштами, починаючи з 20 жовтня 2008 року та з остаточною виплатою заборгованості до 20 жовтня 2015 року.

В забезпечення виконання вимог кредитного договору, 20.10.2008 року між банком та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено договір поруки №234380 (а.с.25-27).

З цього приводу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог законодавства (ст. 526 ЦК України).

В даному випадку умови були визначені укладеним в письмовій формі договором від 20.10.2008 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи. В договорі обумовлена сума позики, строк її повернення, проценти за користування грошима та штрафні санкції за прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються в договорі.

При цьому право звернення до суду позикодавець з позовом передбачено діючим законодавством, в тому числі і до закінчення терміну його дії щодо стягнення виниклої заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З правового аналізу наведеної норми випливає, що природа поруки полягає у поєднанні волі божника і поручителя відповідати спільно, а тому порука за договором передбачає волевиявлення як боржника, так і поручителя.

Відповідно до договору поруки п. 2.2 від 20.10.2008 року поручитель зобов'язується в разі невиконання та порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником свої зобов'язань заборгованості по кредитному договору, а саме: погасити основну суму кредиту, погасити суму процентів, згідно з кредитним договором, погасити суму штрафів, пені, комісій, збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет застави, та інші платежі, згідно з кредитним договором.

Проте, як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, поручитель не був повідомлений про невиконання боржником ОСОБА_2 своїх зобов'язань по кредитному договору, а тому у суду відсутні підстави для застосування солідарної відповідальності сторін.

Крім того, судом враховано, що зміна умов договору щодо збільшення відсоткової ставки банком за договором, відбулась без повідомлення поручителя ОСОБА_3, що свідчить про припинення поруки.

Згідно ст. 559 ЦПК України поручительство припиняють "такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов порядку зміни процентної ставки у бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання про дострокове повернення кредиту та плати за користування ним, що є підставою для визнання договору поруки припиненим". Припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. Разом з тим, при невизнанні кредитором права поручителя на припинення зобов'язань за договором таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК (про визнання договору поруки припиненим, про визнання поруки припиненим).

Судом встановлено, 06.02.2009 року підписання додаткової угоди №1 про збільшення кредитної процентної ставки між банком і боржником відбулося без участі поручителя та без згоди поручителя. Тому без відповідної умови в договорі поруки не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником - кредитоотримувачем своїх зобов'язань перед банком.

За таких обставин договір поруки є двостороннім та укладеним без попередньої згоди на то поручителя ОСОБА_3

З огляду цього суд вважає, що оспорюваний договір поруки від 20.10.2008 року є недійсним, оскільки суперечить поняттю договору, зокрема ст. 626 Цивільного кодексу України, як домовленості двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, що встановлює права та обов'язки, у тому числі для боржника (солідарна відповідальність), який не є стороною договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України передбачає, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідна наявність усіх перелічених умов одночасно.

Вимагаючи розірвання договору на підставі ст. 652 ЦК України позивач повинен у відповідності до ст. 60 ЦПК України довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Проте з цього приводу позивачем та його представником не доведено наявності всіх чотирьох умов, передбачених ч. 2 ст. 652 України, і які є необхідними для розірвання договору поруки у зв'язку з істотною зміною обставин.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог заявлених позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідачів, оскільки рішення ухвалено на користь позивача.

На підставі ст. ст. 11, 16, 526, 546, 553, 554, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050 Цивільного Кодексу України, та ст.ст. 4, 10, 60, 88, 130, 174, 213, 215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поруки від 20.10.2008 року №234380, укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61050, м. Харків, проспект Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) та з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2, проживає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), - по 53 (п'ятдесят три) грн. 65 коп. частини судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, з кожного.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 18.02.2013 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк