Ухвала суду № 30081664, 14.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16148/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2012 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» до державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» (надалі за текстом - «ТОВ «Центренергобуд») звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001782260 від 28 травня 2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 332 611 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2012 р. позов задоволено частково та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Подільському районі м. Києва»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 26.04.2012 р. по 04.05.2012 посадовцями ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Центренергобуд» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ін-Буд-Київ», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «РІП» за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р., з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 153/22-604/34294252 від 14.05.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України внаслідок віднесення у лютому 2011 р. та квітні 2011 р. до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Ін-Буд-Київ», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «РІП» у складі вартості робіт.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

29.01.2011 р. між ТОВ «Центренергобуд» та ТОВ «Ін-Буд-Київ» укладено договір підряду № 29/01/11.

На підставі цього договору виписано податкову накладну на 660 792 грн., в тому числі 110 132 грн. ПДВ.

Розрахунки за договором позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів.

За умовами договорів підряду № 4041 від 04.04.2011 р., № 4042 від 04.04.2011 р. ТОВ «РІП» зобов'язалось виконати будівельно-монтажні роботи, а ТОВ «Центренергобуд» - прийняти та оплатити їх.

За цими договорами позивач отримав податкові накладні на загальну суму 1 298 868 грн., в тому числі 216 478 грн. 10 коп. ПДВ та перерахував кошти через поточний рахунок.

Відповідно до договору № 221 від 06.04.2011 р. ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» зобов'язалось надати послуги механізмами.

Згідно податкової накладної загальна вартість послуг становить 36 000 грн., у тому числі 6 000 грн. ПДВ.

Розрахунок за виконані роботи здійснено в безготівковому порядку.

Сплачений у складі вартості робіт та послуг податок на додану вартість позивач відніс до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно акту невиїзної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10.05.2011 р. № 1084/23-08/36925136 ТОВ «Ін-Буд-Київ» за місцем реєстрації відсутнє. Крім того, основним постачальником цього підприємства було ТОВ «Уютторг», діяльність якого визнано нікчемною.

За даними пояснення, наданого службовою запискою ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ОСОБА_2 ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «РІП» не має.

За змістом акта невиїзної перевірки Ленінської ДПІ у м. Луганську № 803/23-35554567 від 11.11.2011 р. підприємство за податковою адресою не знаходиться, перебуває в стані припинення, не має транспортних засобів.

На думку органу державної податкової служби наведене свідчить про нікчемність укладених позивачем договорів.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Подільському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001782260 від 28 травня 2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 332 611 грн., у тому числі 332 610 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарської операції) дійшов висновку про реальність виконання робіт та надання послуг ТОВ «Ін-Буд-Київ», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «РІП».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, ТОВ «Центренергобуд» було надано копії договорів №29/01/11 від 29.01.2011р., № 4041 від 04.04.2011 р., № 4041 від 04.04.2011 р., №221 від 06.04.2011 р., актів приймання виконаних будівельних робіт від 28.02.2011 р. № КБ-2, від 28.02.2011 р. № КБ-3, від 29.04.2011 р. № КБ-2, від 29.04.2011 р. № КБ-3, актів виконаних робіт № 221 від 06.04.2011 р., № 158 від 18.05.2011 р., податкових накладних від 28.02.2011 р. № 201, від 29.04.2011 р. № 215, від 29.04.2011 р. № 216, від 06.04.2011 р. № 221, від 18.05.2011 р. №158, рахунку-фактури від 29.04.2011р. № СФ-0000339, платіжних доручень від 01.04.2011 р. № 321, від 13.09.2011 р. № 19, від 26.09.2011 р. № 1328, від 04.10.2011 р. № 1412, від 08.04.2011 р. № 349, від 14.04.2011 р. № 77, від 07.06.2011 р. № 659, від 08.07.2011 р. №124, а також копії договорів, актів виконаних робіт які свідчать про використання позивачем отриманих робіт та послуг у господарській діяльності під час виконання зобов'язань перед своїми контрагентами - ТОВ «К.А.Н.СТРОЙ», ТОВ «Консалтинг системз», ТОВ «Будівельна компанія «Дарина», ТОВ «Архітектурне бюро індивідуальних рішень».

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначеної господарської операції та неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи відповідача щодо нікчемності названих правочинів обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки жодним нормативним актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини.

При цьому, в ході проведення перевірки відповідачем не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів.

Посилання ДПІ у Подільському районі м. Києва на пояснення директора та засновника ТОВ «РІП» судом апеляційної інстанції не приймаються як доказ наявності у позивача, при укладенні договорів, мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 19 березня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.