Рішення № 30078965, 05.02.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/12558/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

05 лютого 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

при секретарі Бевз О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2012 р. позивач ПАТ "ПУМБ" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позову зазначив наступне: між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк", та ОСОБА_2. був укладений кредитний договір №5460321 від 12.06.2007р., згідно з яким позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 20000 доларів США строком до 12.04.2017 року, а відповідач зобов'язався сплатити проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит Банку в порядку та у строки, визначені графіком, який є додатком №1 до кредитного договору.

28.08.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №7959491 до кредитного договору про надання позичальнику другого траншу кредиту у розмірі 155348,19 грн., що еквівалентно частині заборгованості за кредитом в іноземній валюті (першим траншем) в розмірі 18105,85 доларів США, з цільовим призначенням другого траншу кредиту - погашення частини заборгованості по кредиту за першим траншем.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки №5460527 від 12.06.2007р., згідно з яким відповідачі передали банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Зазначений договір був посвідчений нотаріусом і накладено заборону відчуження на квартиру.

Згідно з п.п. 4.1.2 п.4.1 ст.4 договору іпотеки у разі невиконання позичальником вимоги іпотекодержателя про дострокове виконання основного зобов'язання, кредитного договору чи договору іпотеки банк має право звернути стягнення на предмет іпотки та одержати задоволення своїх вимог з його вартості.

Починаючи з 28 травня 2010 року позичальник не виконує належним чином свої зобов'язання щодо своєчасного погашення основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Банк направив позичальнику лист - вимогу №53 від 18.05.2011р. про дострокове повернення кредиту та процентів по ньому, яку позичальник отримав 25.05.2011р. Проте кредитні кошти протягом встановлених договором 30 календарних днів позичальник банку не повернув.

24.10.2011р. банк направив іпотекодавцям повідомлення №MPL-23/642 від 11.10.2011р. про усунення порушення основного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на іпотечне майно. Відповідачі вимоги банку не виконали.

Станом на 14.11.2012р. заборгованість позичальника за кредитним договором становить 262067,55 грн. і складається з : заборгованості за сумою кредиту - 155348,19 грн.; заборгованості по непогашеними у строк відсотками - 74706,26 грн.; пені за період з 15.12.2011р. по 14.11.2012р. у сумі 30459,62 грн.; штрафу - 1553,48 грн.

У зв'язку з цим позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, шляхом її продажу з публічних торгів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №5460321 від 12.06.2007р. у розмірі 262067,55 грн. за початковою ціною 234194,00 грн., а також стягнути з відповідачів судові витрати у сумі 2620,68 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити..

Відповідачі у судове засідання не з'явилися. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином через засоби масової інформації («Запорізька правда №9-10 від 24.01.2013р.). Причини неявки суду не повідомили, не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заперечень проти позову не надали.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

12.06.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк", та ОСОБА_2. був укладений кредитний договір №5460321 (а.с.8-15), згідно з яким банк надав позичальнику ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 20000 доларів США з виплатою процентів - 12,90% річних, на строк до 12.04.2017 року, а позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит Банку в порядку та у строки, визначені графіком, який є додатком №1 до кредитного договору.

28.08.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №7959491 до кредитного договору від 12.06.2007р. ( а.с. 16-19) про надання позичальнику другого траншу кредиту у розмірі 155348,19 грн., що еквівалентно частині заборгованості за кредитом в іноземній валюті (першим траншем) в розмірі 18105,85 доларів США, з цільовим призначенням другого траншу кредиту - погашення частини заборгованості по кредиту за першим траншем. Процентна ставка за цим договором була встановлена на рівні 19,00% річних. Строк повернення другого траншу був встановлений - 28.03.2017р. Позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту частинами в розмірах та в строки, визначених кредитним договором, згідно з графіком повернення другого траншу кредиту та сплати процентів за користування ним.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки №5460527 від 12.06.2007р. (а.с.20-27), згідно з яким відповідачі передали банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Зазначений договір був посвідчений нотаріусом і внесений до Реєстру заборон на нерухоме майно.

У зв'язку з укладанням додаткової угоди до кредитного договору, 28.08.2009 р. між сторонами також було укладено договір про зміну до договору іпотеки №5460527 від 12.06.2007р.

Починаючи з 28 травня 2010 року позичальник не виконує належним чином свої зобов'язання щодо своєчасного погашення основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Станом на 14.11.2012р. заборгованість за кредитним договором становить 262067,55 грн. і складається з: заборгованості за сумою кредиту - 155348,19 грн.; заборгованості по непогашеними у строк процентам - 74706,26 грн.; пені за період з 15.12.2011р. по 14.11.2012р. у сумі 30459,62 грн. ( п. 5.2 договору) ; штрафу - 1553,48 грн. ( п.5.5 договору).

18.05.2011р. банк направив позичальнику лист - вимогу за №53 про дострокове повернення кредиту та процентів по ньому, яку позичальник отримав 25.05.2011р. ( а.с. 38-39). Проте позичальник вимоги банку не виконав.

24.10.2011р. банк направив іпотекодавцям повідомлення №MPL-23/642 від 11.10.2011р. про усунення порушення основного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на іпотечне майно. Відповідачі вимоги банку не виконали.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Тобто всі умови договору з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 611,612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Звернення стягнення на предмет іпотеки за вказаним вище договором та його реалізація визначені у статті 4 договору іпотеки.

Так п.п. 4.1.2 п.4.1 ст.4 договору іпотеки визначено, що у разі невиконання позичальником вимоги іпотекодержателя про дострокове виконання основного зобов'язання, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з його вартості.

Звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно з п.4.2 іпотечного договору може бути здійснено, за вибором іпотеко держателя, у тому числі за рішенням суду.

Згідно з п.4.3 цього договору реалізація предмета іпотеки, на який звернено стягнення за рішенням суду здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Крім певних визначень сторонами в договорі, порядок звернення стягнення на предмет іпотеки регулюється і нормами матеріального права.

Так згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно зі ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим законом.

Таким чином в разі невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором (дострокового повернення всієї суми кредиту), ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» на підставі ст. 33 Закону України «Про іпотеку» має право звернути стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує це кредитне зобов'язання.

Згідно зі ст. 39 Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

-загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

-опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

-заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

-спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

-пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

-початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Позивач просить визначити в рішенні суду спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах.

Порядок реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах визначено статтею 41 ЗУ «Про іпотеку».

Зокрема ч.1 ст. 41 Закону визначено, що реалізація предмета іпотеки за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст. 43 ЗУ «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди,- на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Позивач просить визначити початкову ціну продажу іпотечного майна у 234194,00 грн., проте вимоги в цій частині ніяким чином не обґрунтовує.

У п. 1.3 договору іпотеки зазначено, що за домовленістю сторін на момент укладання цього договору предмет іпотеки оцінено у сумі 234194,00 грн. («Оціночна вартість»). При цьому сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації предмету іпотеки іпотекодержатель не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю предмету іпотеки.

У статті 4 договору іпотеки, яка регламентує порядок задоволення вимог іпотеко держателя за рахунок предмета іпотеки, питання щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, в разі звернення на нього стягнення за рішенням суду, сторонами не узгоджено.

Суд вважає, що визначену у п.1.3 договору «оціночну вартість» предмета іпотеки не можна розцінювати як домовленість сторін про ціну продажу предмета іпотеки в разі його реалізації на підставі судового рішення на прилюдних торгах.

За таких умов, початкову ціну реалізації предмета іпотеки необхідно визначити, відповідно до ст. 43 Закону, на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Зазначене також узгоджується з п. 42 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», в якому зокрема зазначено: «Резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій)».

Відповідно до ч.3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З огляду на викладе, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню, але початкову ціну предмета іпотеки суд вважає за необхідне визначити на підставі оцінки, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати по 873,56 грн. з кожного ( 2620,68:3=873,56).

Керуючись ст.ст. 10,15, 60,88, 197,208, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 509,589,590, 611, 612, 629,1054-1055, 1050 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" за Договором кредиту №5460321 від 12.06.2007 року та додаткової угоди до договору №7959491 від 28.08.2009 року в розмірі 262067,55 гривень ( двісті шістдесят дві тисячі шістдесят сім гривень п'ятдесят п'ять копійок), яка складається з заборгованості за сумою кредиту - 155348,19 грн.; заборгованості по непогашеними у строк процентами - 74706,26 грн.; пені за період з 15.12.2011р. по 14.11.2012р. у сумі 30459,62 грн.; штрафу - 1553,48 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - на квартиру АДРЕСА_1,. загальною площею 67,8 кв.м., житловою площею 39,8 кв.м., яка складається з: коридору №1=12,0кв.м., кімнати №2= 18,8 кв.м., кімнати №3= 11.6 кв.м., кімнати №4= 9,4 кв.м., кухні №5= 7,1 кв.м. вбиральні №6=0,9 кв.м., ванної №7= 2,6 кв.м., шафи №8= 0,8 кв.м., ложи = 4.5 кв.м.., 3/4 частини якої належить ОСОБА_2 (ідентифікайний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним об'єднанням м. Бердянська 03.10.1997р., по 1/12 частині квартири якої належить ОСОБА_2 ( ідентифікайний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих Бердянською державною нотаріальною конторою 21.04.2007 року за реєстровими номерами №3-924, №3-926, №3-928.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації предмета іпотеки, визначеної на підставі оцінки, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" судові витрати по 873,56 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І. П. Прінь