Постанова № 30074783, 07.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2011 р.

справа № 2а-828/09/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Мельника В.В. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2009р. у справі №2а-828/09/1170

за позовом Державного підприємства «Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»

до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство «Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Долинської міжрайонної державної податкової інспекції від 10.07.2008р. №0003461500/0 та від 15.09.2008р. №0003461500/1, якими підприємству нараховано штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позову зазначалось, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем з порушенням чинного законодавства. Позивач вважає, що нарахування штрафних санкцій є безпідставним з урахуванням того, що 25.04.2008 року ухвалою господарського суду Кіровоградської області у справі №05-01/184/6-12а/10 про банкрутство Державного підприємства «Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що було відомо відповідачу. Позивач наводить норми ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до яких протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), а тому позивач наполягає, що до підприємства не можуть бути застосовані санкції за порушення податкового законодавства.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. При цьому суд визнав правомірним нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує судове рішення в апеляційному порядку, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом невірно застосовані норми матеріального права, не враховано абз.2 ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». За твердженням апелянта ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується пеня та інші санкції, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію. Апелянт посилається на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2008 року у справі №05-01/184/6-12а/10 та зазначає, що з цієї дати введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Нарахування штрафних санкцій під час дії мораторію апелянт вважає неправомірним; наполягає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені всупереч чинному законодавству, а тому підстав для відмови в задоволенні позову у суду не було.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства «Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»підлягає задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо своєчасності сплати земельного податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища відповідачем складено акт від 01.07.2008 року №408/1500/04853709, згідно з яким визначена несвоєчасність сплати підприємством задекларованої суми земельного податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища (а.с.37 та зворотній бік).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.07.2008 року №0003461500/0 про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання із земельного податку юридичних осіб по Долинській міській раді у розмірі 2875,09грн. (а.с.13). За результатами адміністративного оскарження вищевказаного рішення за пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом було прийняте рішення від 15.09.2008р. №9081/10/31-00, яким податкове повідомлення-рішення від 10.07.2008 року №0003461500/0 залишено без змін, а скарга –без задоволення. Відповідачем сформоване податкове повідомлення-рішення від 15.09.2008 року №0003461500/1 (а.с.12).

Спірним у даній справі є питання правомірності застосування до позивача наслідків, передбачених пп.17.1.17 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: нарахування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання під час мораторію.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2008 року поновлено провадження у справі №05-01/184/6-12а/10 про банкрутство Державного підприємства «Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд», з цього моменту поновлено і дію мораторію на задоволення вимог кредиторів (а.с.5-8). Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем 10.07.2008р. та 15.09.2008р., тобто в період дії мораторію.

За приписами ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (абз.2 ч.4 ст.12 Закону).

Враховуючи наявність вищезазначеного судового рішення, яке набрало законної сили, та дату винесення оспорюваних податкових рішень про застосування штрафних санкцій, слід зробити висновок про неправомірність нарахування позивачу штрафних санкцій в період дії мораторію.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції з приводу того, що порушення справи про банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності не змінює його статусу як платника податків щодо сплати податкових зобов’язань. Проте, висновок суду щодо правомірності застосування санкцій у період дії мораторію не відповідає нормам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З урахуванням зазначених норм, приймаючи до уваги, що у відповідності до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування», що діяв на час винесення спірних рішень, земельний податок відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), слід визначитись, що до спірних правовідносин застосовується дія абз.2 ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тобто нарахування санкцій в даному випадку є безпідставним.

Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у п.17 Постанови пленуму від 18.12.2009р. №15.

Колегія суддів вважає, що судове рішення прийнято без врахування вищевикладеного, що призвело до безпідставної відмови в задоволенні позову. Позов заявлено обґрунтовано, спірні податкові повідомлення-рішення слід скасувати. За таких обставин, апеляційна скарга на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду підлягає задоволенню, постанову суду слід скасувати, позов - задовольнити.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дирекції Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд»на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2009р. у справі №2а-828/09/1170 задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2009р. у справі №2а-828/09/1170 скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Долинської міжрайонної державної податкової інспекції від 10.07.2008р. №0003461500/0 та від 15.09.2008р. №0003461500/1.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.П. Туркіна