Ухвала суду № 30074845, 19.01.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2011 р.

справа № А27/131-09(А23/75)

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської об"єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровський області

на постанову: Господарський суд Днiпропетровської областi від 13.08.2009р. у справі №А27/131-09(А23/75)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорводбуд"

до Нікопольської об"єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровський області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Нікопольської об"єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровський області №0001602342/0/27356 від 17.07.2006р., №0001602342/1/32767 від 23.08.2006р. і №0001602342/2/43389 від 10.11.2006р. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що нарахування штрафних санкцій за спірними рішеннями не відповідає положенням пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон №2181); відповідачем не виконані вимоги пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181 щодо самостійного визначення податкових зобов'язань товариства, зокрема, щодо факту заниження валових витрат на 97000грн. в частині витрат на оплату праці і страхових внесків за І квартал 2006р. Позивач стверджував, що згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат слід віднести витрати на послуги мобільного зв'язку в сумі 5268,72грн.; що ремонт орендованого майна здійснювався на підставі п.5.4 договору оренди, а тому до валових витрат слід віднести 8926,17грн. згідно з пп.5.2.10 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Постановою господарського суду Запорізької області від 13.08.2009 позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано зазначені податкові повідомлення–ішення. При цьому, суд посилався на норми пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.6.1 п.5.6 ст.5, ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. На думку апелянта суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, а також надан невірну оцінку фактичним обставинам у справі.

Так, апелянт зазначає, що з урахуванням даних декларації з податку на прибуток та даних акту перевірки за 1 квартал 2006р. підприємством за 1 квартал 2006р. фактично задекларовано оподатковуваний прибуток у сумі 259,0грн., податок на прибуток у сумі 65,0грн. Таким чином, при включенні до складу валових витрат вищевказаних сум заробітної плати та нарахувань на неї підприємство мало би збитки за 1 кв. 2006р., і це б не вплинуло на розмір донарахувань по податку на прибуток за 2005р. по податковому повідомленню–рішенню.

Щодо включення до складу валових витрат ТОВ «Дорводбуд»вартості послуг зв'язку «Київ –Стар»апелянт зазначає, що нормами ст.1 розділу 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та умовами договорів, укладених позивачем з ПКП «Міські автомобільні дороги», не обумовлено відшкодування витрат на послуги зв'язку «Київ –Стар», тому з урахуванням вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при визначенні валових витрати ТОВ «Дорводбуд»за результатами перевірки не врахована вартість послуг на загальну суму 5268,72грн.

Щодо включення до складу валових витрат ТОВ „Дорводбуд" вартості ремонтів основних засобів, апелянт стверджує, що в ході перевірки встановлено, що орендна плата згідно з договором оренди цілісного майнового комплексу НКП «Міські автомобільні дороги»від 20.03.2004р. включена до складу валових витрат позивача у повному обсязі; також не встановлдено фактів перевиставлення на адресу орендодавця вартості витрат з поліпшення орендованих основних засобів, тому включення до складу валових витрат вартості поліпшень орендованих у НКП «Міські автомобільні дороги»основних засобів суперечить нормам п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо нарахування амортизаційних відрахувань ТОВ „Дорводбуд" апелянт стверджує, що устаткування опалювальної системи на балансі підприємства повино бути оприбуткованл не як об’єкт осносних засобів, а як засоби по деьету бухгалтерського рахунку 20 з наступним списанням їх вартості до складу капітальних інвестицій до моменту закінчення робіт по монтажу обладнання, тобто тільки після закінчення робіт по монтажу буде фактично сформована первина вартість придбаного основного засобу, і в свою чергу основний засіб буде оприбутковано на балансі підприємства(буде сформована вартість по бухгалтерському рахунку 10 «основні засоби», що дасть підстави для нарахування амортизаційних відрахувань. У зв’язку з наведеним апелянт наполягає на тому, що матеріали справи підтверджують порушення позивачем вимог пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Апелянт не погоджується з висновками судово-економічних експертиз, оскільки вони не співпадають з висновками документальної перевірки позивача, яка, як стверджує апелянт, проведена з дотриманням норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказ та направлення на перевірку позивача видані відповідно до даного Закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, в червні-липні 2006р. Нікопольською ОДПІ було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р. Перевіркою встановлено порушення з боку позивача:

- п.4.1 ст.4, пп. 11.3.1, 11.3.5 п.11.3 ст.П Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижені валові доходи на вартість реалізації при здійсненні ремонтно-будівельних робіт у період з 01.01.05р. по 31.03.06р.;

- пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включено до складу валових доходів у І кварталі 2006р. суму кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності;

- п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у І кварталі 2005р. підприємством невірно визначено приріст балансової вартості товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися на балансі підприємства (не проведено коригування вартості вказаних запасів, використаних не у господарській діяльності);

- п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»допущені відхилення у визначенні суми валових витрат у 2005р., яку необхідно було відобразити по рядку 04.1 «Придбання товарів (робіт, послуг)»декларації з податку на прибуток за 2005р.;

- пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищена сума амортизаційних відрахувань за IV кв. 2005р. та І квартал 2006р. по не встановленій та не введеній в експлуатацію опалювальній системі.

За результатами перевірки було складено акт від 05.07.2006р. №1201/231.20233031, в якому зазначено, що сума заниженого податку на прибуток в результаті вищевказаних порушень за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р. становить 8613,22грн. в т.ч. за:

- І квартал 2005р. - «-»300грн.;

- півріччя 2005р. - «-»700грн.;

- 3 квартали 2005р. - «-»1000грн.;

- 2005р. -7711,46грн.;

- І квартал 2006р. - 901,76грн.

На підставі акту перевірки 17.07.2006р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001602342/0/27356, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ «Дорводбуд»з податку на прибуток у розмірі 45984,04грн., в тому числі: основний платіж - 8613,22грн., штрафні санкції - 37370,82грн.

За результатами розгляду скарг позивача в процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001602342/1/32767 від 23.08.2006р. і №0001602342/2/43389 від 10.11.2006р. на такі ж суми, що і первинне рішення.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні відносини, показав наступне.

За приписами абз.«б»пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Тобто даною нормою встановлено обов'язок податкового органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо непогодження з висновками експерта, оскільки доказів на спростування цих висновків суду не надано.

Так, з урахуванням висновків судово-економічних експертиз Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №830 від 10.08.2007р., №78/79-08 від 02.06.2008р. і №2327/2328-08 від 31.03.2009р. сума заниження позивачем валових витрат за І квартал 2006р. складає: 69000,13грн. - витрати на оплату праці і 31417,86грн. - сума страхових внесків до фонду державного загальнообов'язкового страхування. Тому суд першої інстанції вірно визначився щодо висновків відповідача з цього приводу.

Також, є безпідставним виключення податковою інспекцією з валових витрат ТОВ «Дорводбуд»витрат на послуги мобільного зв'язку в сумі 5268,72грн.

Так, відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням

виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що 05.04.2004р. між Нікопольським комунальним підприємством «Міські автомобільні дороги»(Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дорводбуд»(орендар) укладено договір про надання послуг. Згідно з п.1.2 договору, відповідно до ст.ст.256-277 ГК України, п.2 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786, орендодавець надає, а орендар оплачує вартість наданих послуг, пов'язаних з експлуатацією орендованого майна орендодавцю як компенсацію цих витрат. Наказами директора ТОВ «Дорводбуд»від 04.01.2005р. №1/4, від 10.01.2006р. у зв'язку з орендою майнового комплексу структурного підрозділу НКП «Міські автомобільні дороги», початком виробничої діяльності будівельної, шляхової ділянок, асфальтобетонного заводу, ремонтно-транспортного цеху з метою забезпечення оперативного виробничого зв'язку між ділянками, управлінням, координації роботи бригад, що працюють на різних ділянках шляхів міста, були встановлені розподіл засобів зв'язку, ліміти часу виробничих розмов. Матеріали справи містять копії актів прийому-передачі в оренду мобільних телефонів, платіжні документи щодо оплати позивачем вартості послуг зв'язку.

На думку колегії суд першої інстанції вірно визначився щодо безпідставності висновків податкового органу про завищення ТОВ «Дорводбуд»валових витрат на суму витрат на поліпшення основних фондів (поточні ремонти) в розмірі 8926,17грн.

Так, 20.03.2004р. між Нікопольським комунальним підприємством «Міські автомобільні дороги»(Орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «Дорводбуд»(Орендар) був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу комунального підприємства. За умовами п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс комунального підприємства «Міськавтодор», склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 01 березня 2004р. вартість якого становить 1688,3тис.грн., у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 1379,3тис.грн. Орендар, в свою чергу, зобов'язаний здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна підприємства (п.5.4 договору).

Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Таким чином, обов'язок позивача здійснювати поточний ремонт орендованого майна був передбачений договором оренди від 20.03.2004р. і з урахування наведених норм позивач мав право на віднесення витрат на відповідний ремонт до валових.

Обгрунтовано судом не прийнято до уваги посилання відповідача на порушення з боку позивача пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: про завищення амортизаційних відрахувань за IV квартал 2005р. та І квартал 2006р. по не встановленій та не введеній в експлуатацію опалювальній системі.

Згідно з пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення (пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 вказаного Закону).

Згідно з пп.8.3.5 п.8.3 ст.8 даногоЗакону облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому, окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів групи 2 або групи 3, з метою оподаткування не ведеться.

Згідно з завищенням ТОВ «Дорводбуд»суми амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р. на 2235,45грн., вказане в акті перевірки №1201/231.20233031 від 05.07.2006р. документально не підтверджується.

Правомірність дій позивача зі здійснення відповідних амортизаційних відрахувань незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів підтверджується висновком повторної судово-економічної експертизи від 31.03.2009р. №2327/2328-08 та листом ДПА України №3859/6/15-1116 від 21.04.2003р.

У зазначеному листі вказується, що відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку з метою отримання доходу протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. При цьому, необхідно враховувати, що відповідно до пп.8.3.5 п.8.3 ст.8 Закону облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.

Таким чином, безпідставним є твердження Нікопольської ОДПІ щодо завищення товариством на 2235,45грн. амортизаційних відрахувань.

Викладені в акті перевірки №1201/231.20233031 від 05.07.2006р. висновки податкової інспекції щодо заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 8613,22грн. спростовуються матеріалами справи, в тому числі експертними дослідженнями.

Згідно з висновками додаткової судово-економічної експертизи №78/79-08 від 02.06.2008р. і повторної судово-економічної експертизи від 31.03.2009р. №2327/2328-08 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз заниження ТОВ «Дорводбуд» за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р. суми скоригованого валового доходу на 31953,15грн. документально не підтверджується.

Документально підтверджується заниження суми скоригованого валового доходу:

- І квартал 2005р. на суму 9568грн.;

- півріччя 2005р. - 13339грн.;

- 9 місяців 2005р. - 14469грн.;

- 2005р.-97371грн.;

- І квартал 2006р. - 10856грн.

Не підтверджується документально завищення ТОВ «Дорводбуд»за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р. загальної суми валових витрат на суму 165,27грн., як про це зазначено в акті перевірки. Валові витрати ТОВ «Дорводбуд»за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р. складають:

- І квартал 2005р. - 425987,28грн.;

- півріччя 2005р. - 1498089,06грн.;

- 9 місяців 2005р. - 3542880,09грн.;

- 2005р.-4873994,29грн.;

- І квартал 2006р. - 275973,32грн.

Завищення ТОВ «Дорводбуд»суми амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р. на 2235,45грн., вказане в акті перевірки №1201/231.20233031 від 05.07.2006р. документально не підтверджується.

Щодо питання невірного застосування відповідачем пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слідж зазначити наступне.

Так, згідно з вказаною нормою, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Проте, відповідачем здійснено нарахування податку на прибуток за IV квартал 2005р. в сумі 7711,46грн., за І квартал 2006р. - 901,76грн. Тобто нараховані санкції в сумі 37370,82грн. не відповідає вищезазначеним нормам.

З огляду на викладене, з урахуванням вимог статті 19 Конституції України, приписів Закону України «Про державну податкову службу в Україні», норм ст.ст.2, 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки суду першої інстанції є обгрунтованими. Правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не доведено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об’єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи. Зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягаює. Постанову суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2009р. у справі № А27/131-09(А23/76) залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2009р. у справі № А27/131-09(А23/76) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна