Ухвала суду № 30071141, 21.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2013 р.

справа № 1170/2а-3028/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

при секретарі судового засідання: Стельмашовій Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Знам'янського міського комунального підприємства "Шляховик" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року по справі за позовом Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області до Знам'янського міського комунального підприємства "Шляховик" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2011 року Знам'янська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області звернулась до суду з позовом, в якому просили прийняти рішення про стягнення на користь держави в особі Знам'янської ОДПІ коштів в загальній сумі 119306 грн. 65 коп., які перебувають у власності Знам'янського міського комунального підприємства "Шляховик" в рахунок погашення його податкового боргу.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено з Знам'янського міського комунального підприємства "Шляховик" кошти по податковому боргу в сумі 119306,65 грн. на користь держави в особі Знам'янської ОДПІ.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року Знам'янське міське комунальне підприємство "Шляховик" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційних вимог вказали на те, що Знам'янське міське комунальне підприємство "Шляховик" не зверталось до позивача щодо розстрочення чи відстрочення сплати суми по даному боргу.

Сторони в судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки суду не повідомили. Колегія суддів, за відсутності сторін належним чином повідомлених про час та місце слухання справи вважає за можливе розглянути справу в порядку, передбаченому ст. 41 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Знам'янське міське комунальне підприємство "Шляховик" є платником податків у Знам'янській ОДПІ, відповідно до довідки від 05.05.2011 р. №1128 (а.с.8).

В матеріалах справи містяться декларації з податку на додану вартість Знам'янського міського комунального підприємства "Шляховик", згідно яких підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 14733,00 грн. за січень 2011 року, за лютий 2011 року 9395,00 грн., за березень 2011 року 8092,00 грн., за квітень 2011 року 5460,00 грн. Податкове зобов'язання з податку на додану вартість Знам'янським міським комунальним підприємством "Шляховик" не сплачено.

У вересні 2010 року Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області проведено планову виїзну перевірку Знам'янського міського комунального підприємства "Шляховик", за результатами якої складено акт № 228/23-10/03365280 від 14.09.2010 року про порушення відповідачем порушено вимоги абз.1 пп. 5.3.6. п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 14822,00 грн, а саме за 2008 рік у сумі 12834,00, та за перше півріччя 2010 року у сумі 1988,00 грн. (а.с.13-27).

На підставі вищеозначеного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000372310/0 від 20.09.2010 року, яким нараховано податок на прибуток в сумі 14822,00 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 6616,00 грн. (а.с.28). Дане узгоджене податкове зобов'язання відповідачем не сплачено.

У квітні 2011 року позивачем сформовано податкову вимогу № 24, якою нараховано суму податкового боргу у розмірі 17654,37 (а.с.42). Даний податковий борг відповідачем також не сплачено.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого і грошового зобов'язання.

Згідно п.п.14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.2 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Висновки суду першої інстанції щодо поновлення строку на звернення з позовом про стягнення податкового боргу колегія суддів вважає вірними з наступних підстав.

Частина 3 ст.99 КАС України вказує, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним Законом, який регулював спірні правовідносини, що виникли між сторонами, є Закон України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», котрим встановлено строки щодо стягнення податкового боргу.

Відповідно до підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за № 2181-111 передбачено, що у разі коли податкове зобов’язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку що строк звернення податкового органу до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу, який виник у зв’язку з відмовою платника податків самостійно погасити податкове зобов’язання Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року, з подальшими змінами та доповненнями, становить 1095 днів. Аналогічну позицію виклав також Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі від 01.12.2009 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Знам'янського міського комунального підприємства "Шляховик" залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року по справі за позовом Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області до Знам'янського міського комунального підприємства "Шляховик" про стягнення податкового боргу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова