Постанова № 30070980, 27.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р. справа № 2а-0870/1396/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічника Т.В.

без представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яніта-Сервіс"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 р. у справі № 2а-0870/1396/11

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яніта-Сервіс"

про стягнення коштів з рахунків платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя (далі - ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яніта-Сервіс" (далі - ТОВ "Яніта-Сервіс", Товариство) на користь місцевого бюджету Ленінського району м.Запоріжжя суму в розмірі 236 200,86 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача самостійно задекларованих зобов'язань з земельного податку, своєчасно не сплачених , та відповідно отримавших статус податкового боргу, та правом податкового органу на звернення до суду з зазначеним позовом.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 р. у справі № 2а-0870/1396/11 (суддя Каракуша С. М.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано не оскарженням у встановленому порядку рішення податкового органу у встановлений законодавством строк, самостійним узгодженням податкового зобов'язання шляхом самостійного визначення сум податку, належного до сплати та пропуску строку його сплати. З приводу клопотання позивача про розстрочення сплати судом зазначено, що розстрочення можливе на стадії виконання судового рішення, в зв'язку з чим означене не підлягає задоволенню.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ «Яніта-Сервіс» подано апеляційну скаргу згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 р. у справі № 2а-0870/1396/11, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував фактів самостійного погашення заборгованості в частині зобов'язання, скрутного фінансового стану відповідача. На думку ТОВ "Яніта-Сервіс" загальна сума податкового боргу з орендної плати за землю за строк з серпня 2010 року по січень 2011 року складає 147 187,03 грн.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з приписів ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги. Відповідно до ст. 41 КАС України, в зв'язку з неявкою представників сторін, фіксування судового засідання не здійснювалось.

З урахуванням наявних матеріалів справи, суд зазначає наступне:

Згідно з положеннями Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.92 р. об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про плату за землю» визначено, що контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюють органи державної податкової служби.

Згідно приписів п.4.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі - Закон № 2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п.1.11 ст.1 Закону № 2181).

Відповідно до п.п.1, 3 ст.14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

За визначенням п.1.3 ст.1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 зазначеного закону для подання податкової декларації.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону № 2181 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно п.п.5.4.1. п.5.4 ст.5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності з приписами п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно з положеннями п.16.1.1. ст.16 Закону № 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Яніта-Сервіс» підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Судом першої інстанції, який прийняв до уваги доводи податківців, встановлено, що заборгованість Товариства зі сплати земельного податку у 236 200,86 грн. виникла відповідно до позову з:

- заявленого у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 01.02.2010 р. № 2168, самостійно нарахованого, податку за 2010 рік у розмірі 179 524,17 грн., у т. ч. відсутня сплата за серпень 2010 р. - 11 730,07 грн., вересень 2010 р. - 33558,82 грн., жовтень 2010 р. - 33 558,82 грн., листопад 2010р. - 33 558,82 грн., грудень 2010 р. - 33 558,82 грн., січень 2011 р. - 33 558,82 грн. (а.с.28, 29);

- несплаченого узгодженого податкового зобов'язання, яке виникло на підставі винесених податковим органом за актом перевірки № 1792 від 03.08.2010 р. (а. с.19) податкових повідомлень-рішень від 19.08.2009 р. № 0009211501/0 та № 0009221501/0, якими визначені податкові зобов'язання з на суму 2 868,38 грн. та 5 604,82 грн. (а. с.18);

- несплаченого узгодженого податкового зобов'язання, яке виникло на підставі винесених податковим органом за актом перевірки № 2505 від 17.09.2010 р. (а. с.24) податкових повідомлень-рішень від 12.10.2010 р. № 0012341501/0 на суму 732,92 грн., №0012361501/0 на суму 41 077,78 грн., № 00123515001/0 на суму 1 608,08 грн. (а. с.23);

- наявності пені у розмірі 4 784,71 грн., нарахованої за період з 01.05.2010 р. по 30.01.2011 р. на підставі п.п.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону № 2181 за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з вказаного податку та п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України (а. с.5).

Відповідачем не заперечується наявність узгодженого податкового зобов'язання за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями (не оскаржених Товариством ані в апеляційному, ані в судовому порядку), не заперечується також прострочення сплати податкових зобов'язань з земельного податку, але зазначається про неврахування судом уточнюючої декларації від 26.04.2010 р., поданої до податкового органу в зв'язку з укладенням Товариством додаткової угоди від 22.03.2010 р. до договору оренди землі від 21.04.2008 р.

Суд першої інстанції в оскарженій постанові посилається на уточнюючу декларацію від 26.04.2010 р., але не надає даному документу належної оцінки, оскільки цей та інші документи, що містяться в матеріалах справи свідчать про наступне:

Додатковою угодою від 22.03.2010 р. до договору оренди землі від 21.04.2008 р., укладеною між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Яніта-Сервіс» (Орендар), яка діє до 31.12.2010 р., змінено розмір орендної плати (а. с.42); розмір земельного податку згідно розрахунку до вказаної Додаткової угоди становить 134 235,29 (а. с.43).

На підставі Додаткової угоди від 22.03.2010 р. Товариством здійснено перерахунок податкових зобов'язань з земельного податку і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок за 2010 рік, який прийнято позивачем 26.04.2010 р. без зауважень (а. с.39-41).

Згідно даного уточнюючого розрахунку до податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 01.02.2010 р. № 2168 плата за кожний місяць з серпня по грудень 2010 р. включно становить 15 101,47 грн., тобто всього за вказаний період - 75 507,35 грн.

Отже, самостійно нарахованою, узгодженою сумою податкових зобов'язань за період з серпня по грудень 2010 р. включно згідно п.5.1 ст.5 Закону № 2181 є сума 75507,35 грн.

Щодо визначення позивачем несплаченої відповідачем суми земельного податку за січень 2011 року у розмірі 33 558,82 грн., то матеріали справи не містять доказів, з яких би підтверджувався розмір земельного податку за січень 2011 року для Товариства саме у сумі 33558,82 грн.

Проте, відповідач у запереченнях на позов (а. с.37) та в апеляційній скарзі підтверджує, що згідно податкової декларації від 25.01.2011 р. за січень 2011 р. Товариством самостійно нарахована орендна плата - 33 558,82 коп.

Отже, загальна сума податкового боргу ТОВ «Яніта-Сервіс» зі сплати за орендну землі на підставі самостійно задекларованих податкових зобов'язань складає 109 066,17 грн. (75 507,35 грн. + 33558,82 грн.).

Крім того, як вбачається з облікової картки платника податків, ТОВ "Яніта-Сервіс" у період з серпня 2010 року по грудень 2010 року самостійно була погашена заборгованість у сумі 18 558,83 грн. (а. с.59-75).

Отже, матеріали справи свідчать про наявність у ТОВ "Яніта-Сервіс" заборгованості зі сплати земельного податку (за оренду землі) у сумі 142 399,32 грн., яка розрахована наступним чином: 109 066,17 грн. (задекларована відповідачем сума з серпня 2010 року по січень 2011 року включно) - 18 558,83 грн. (самостійно погашена відповідачем заборгованість у період з серпня по грудень 2010 року) + 51 891,98 грн. (загальна сума узгодженої заборгованості за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями).

Щодо пені у сумі 4 787,71 грн., то з розрахунку, наданого до суду податковим органом (а. с.5), не вбачається на яку саме заборгованість (з чого така заборгованість виникла, за який період) нарахована пеня. Інших розрахунків матеріали справи не містять.

Тому колегія суддів вважає, що позивачем всупереч вимог ч.1 ст.71 КАС України не доведено належними доказами наявність у позивача заборгованості по сплаті пені за період з 01.05.2010 р. по 30.01.2011 р. на підставі п.п.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону № 2181 за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з вказаного податку та п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 р. у справі № 2а-0870/1396/11 з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог податкового органу про стягнення з відповідача на користь Місцевого бюджету Ленінського району м.Запоріжжя 142 399,32 грн. податкового боргу. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо доводів скаржника про відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про розстрочення сплати суми заборгованості (а. с.51-53), то колегія суддів вважає таку відмову правомірною, оскільки з положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається можливість розстрочення виконання судового рішення (ст.263 КАС України) (а не розстрочення сплати суми заборгованості) лише на стадії його виконання, тобто зазначене клопотання подано відповідачем передчасно.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яніта-Сервіс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 р. у справі № 2а-0870/1396/11 задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 р. у справі № 2а-0870/1396/11 скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову .

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Яніта-Сервіс» (код ЄДРПОУ 31968070) у всіх банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Яніта-Сервіс», на користь Місцевого бюджету Ленінського району м.Запоріжжя (код одержувача 34677103 в ГУДК України у Запорізькій області, МФО 813015) у сумі податкового боргу 142 399,32 грн. (сто сорок дві тисячі триста дев'яносто дев'ять гривень 32 копійки) (код платежу 13050200 на р\р 33216812700006).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко