Ухвала суду № 30070913, 20.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2012 р. справа № 2а-0870/463/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічника Т.В.

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Хортицькому районі м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 р. у справі № 2а-0870/463/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИМСНАБ"

до Державної податкової інспекції в Хортицькому районі м.Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримснаб»(далі - ТОВ «Кримснаб», Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя (далі -ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя) № 0000012310/0 від 13.01.2011 р., №0000022310/0 від 13.01.2011 р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 р. у справі № 2а-0870/463/11 (суддя Артоуз О. О.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано недоведеністю висновків відповідача про неправомірність формування податкового кредиту позивача. Зокрема, факт поставки товару на адресу ТОВ "Кримснаб" з території ВАТ "Дніпровський металургійний завод імені Комінтерна" підтверджується сертифікатами якості № 1659 від 11.06.2010 р., №2198 від 13.07.2010 р., № 2227 від 15.07.2010 р., з яких вбачається, що товар з території ВАТ "Дніпровський металургійний завод імені Комінтерна" вивезений на автомобілях, що належать ТОВ "Ікар Плюс", які вказані у відповідних товарно-транспортних накладних; під час розгляду справи судом не знайдено підтвердження припущення відповідача щодо визнання укладених позивачем договорів нікчемними на підставі будь-якого нормативно-правового акту.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 р. у справі № 2а-0870/463/11, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не надав належної уваги доводам відповідача про нікчемність досліджених угод, про неправомірність дій позивача, які призвели до негативних наслідків.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з приписів ст. 196 ч.4 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду скарги.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в зв'язку з неявкою представників, фіксування судового засідання, не здійснювалось.

Матеріалами справи підтверджується наступне:

Обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя планової виїзної перевірки ТОВ «Кримснаб»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р. (акт перевірки від 31.12.2010 р. № 1147/2310/31598801, а. с.10-33), встановлені під час цих перевірок порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень (а. с.136, 134) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного сулу від 15.03.2011 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність віднесення до складу валових витрат

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність віднесення до складу валових витрат Товариства витрат з придбання металопрокату згідно нікчемних правочинів з ПП «Графелон», і про неправомірність формування в зв'яжу з цим податкового кредиту.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи та підстави, покладені судом першої інстанції в основу оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя, виходячи з наступного:

В акті перевірки та апеляційній скарзі податковий орган посилається на те, що в порушення вимог п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Кримснаб" занижено податок на прибуток у сумі 31 176 грн., і в порушення п.1.3, п.1.7 ст.1, п.2.1. ст.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.п."а" п.10.1 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Кримснаб" занижено податок на додану вартість на суму 49 41 грн., в тому числі за червень 2010 р. у сумі 10 153 грн. та за липень 2010 року у сумі 14 788 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, ТОВ «Кримснаб»придбавало у ПП „Графелон" металопрокат.

Виконання позивачем та ПП „Графелон" господарських операцій з поставки металопрокату підтверджується матеріалами справи (видатковими накладними, податковими накладними та банківськими виписками (а. с.60, 124, 127; 61, 125, 128; 126, 129 відповідно).

В свою чергу ПП „Графелон" вказаний металопрокат придбав за договором № 31-5-01/10 та виписаними податковими накладними у ВАТ «Дніпровський металургійний завод імені Комінтерна»(а. с.130; 109, 110), на території якого товар і зберігався.

Факт поставки товару на адресу ТОВ «Кримснаб»з території ВАТ «Дніпровський металургійний завод імені Комінтерна»підтверджується сертифікатами якості (а. с.59, 66, 70), господарською операцією з перевізником - автопідприємством ТОВ «Ікар Плюс», підтвердженою належними доказами (товарно-транспортні накладними -а. с.58, 65, 69; акт приймання-передачі -а. с.57, 64, 68; рахунками-фактурами -а. с.56, 63, 67, податковою накладною -а. с.71; банківською випискою -а. с.72).

Також матеріалами справи підтверджується подальше використання позивачем придбаного металопрокату: реалізація ПП Карату нову, ТОВ „Група компаній „Моноліт", ТОВ „Агро-Юкас" тощо.

Отже, виконання позивачем вищевказаних договорів щодо оплати вартості придбаного товару підтверджується видатковими, розрахунковими та іншими документами і не спростовується відповідачем.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 Закону Україна «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168) встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.9 Закону № 168.

Згідно з пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті Закону № 168 про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять. Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача статусу платників ПДВ, також суду не надані.

На спростування доводів відповідача стосовно порушення ПП «Графелон»правил ведення податкової звітності позивачем надані податкові декларації ПП «Графелон»з податку на додану вартість за червень, липень 2010 року з додатками № 5, з яких вбачається, що контрагент позивача декларував податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Кримснаб»(а.с.90-97, 100-106).

Щодо реальності виконання господарських операцій з контрагентом, які за позицією відповідача носили фіктивний характер, то, проаналізувавши норми Цивільного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину. Тобто, про недійсність правочину має ухвалюватись відповідне судове рішення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надав суду рішень, які б визнавали недійсним вказаний вище правочин.

Оцінюючи ст.228 ЦК України колегія суддів зазначає, що під поняттям правочину, який порушує публічний порядок, слід розуміти суспільно-небезпечні діяння, які становлять правопорушення у вигляді, наприклад, адміністративного проступку чи злочину.

Колегія суддів вважає, що висновок про нікчемність правочину може мати місце лише після встановлення правоохоронними та судовими органами порушення, яке має ознаки протиправності.

Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Тому колегія суддів, як і суд першої інстанції, наголошує на тому, що жодним нормативним актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

До того ж, у ст.61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та відповідно безпідставність нарахування Товариству податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 38 970 грн., визначеного ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя у податковому повідомленні-рішенні від 13.01.2011 р. № 0000012310/0, та податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 24 941 грн., визначеного у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 13.01.2011 р. № 0000022310/0.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для застосування ст. 202 КАС України та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 р. у справі № 2а-0870/463/11 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 р. у справі № 2а-0870/463/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко