Ухвала суду № 30068286, 20.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2013 р. м. Київ К-22101/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010 по справі №2-а-13423/08 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів»до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про скасування рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів» до Державної податкової інспекції у місті Житомирі задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення №0001902303 від 28.03.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11200,00грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 04.06.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 09.06.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010, в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.1, 2 ст.3 та ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон України №2181-ІІІ).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки №1451/23-01/00292698/0100 від 17.03.2008, складеного за результатом перевірки Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2007, податковим органом прийнято рішення №0001902303 від 28.03.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11200,00грн.

Підставою для застосування штрафних санкцій слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»норм з регулювання обігу готівки»внаслідок проведення господарської операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування відповідного розрахункового документа, а саме: від покупця приватного підприємця ОСОБА_1 по прибутковому касовому ордеру №193 від 30.11.2006 була отримана готівка від реалізації автомобільних шин в кількості 2 шт. на суму 2240,00грн. Зазначені шини не є продукцією власного виробництва.

Застосовані до позивача штрафні санкції за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, визначення яких закріплено частиною 1 ст.238 Господарського кодексу України, оскільки, є заходом майнового характеру, спрямовані на припинення порушення суб'єктом господарювання встановлених правил здійснення господарської діяльності та застосовуються уповноваженим органом державної влади.

Згідно ст.250 цього Кодексу адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

За результатом розгляду справи, судами встановлено, що 06.08.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів»та приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу автошин 385/65R в кількості 2 штук, 07.08.2006 було складено акт №0У-0000246 здачі-прийняття робіт, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів» передало приватному підприємцю ОСОБА_1 автомобільні шини, а 30.11.2006 згідно прибуткового касового ордеру №193 в касу позивача отримано від останнього 2240,00грн. за придбані шини. Зазначена сума в той же день надійшла на розрахунковий рахунок позивача.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій рішенням від 28.03.2008, було здійснено з порушенням строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України.

За встановлених обставин, висновок суду попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення -без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ________Т.М.Шипуліна Судді: ________Л.І. Бившева ________А.М. Лосєв