Ухвала суду № 30068268, 11.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2013 року м. Київ К-52220/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Київської області від 21.08.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009

у справі № А6/384-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 21.08.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009, задоволено позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 30.05.2008 № 00040732310/0.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, а скаргу відповідача - без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2008 року, складено акт перевірки від 20.05.2008 № 216/23-1/32577712, в якому встановлено порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині віднесення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ у зв'язку з придбанням послуг, використання яких неможливо віднести до сфери господарської діяльності, що випливає з порушення підприємством п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»в частині здійснення господарської діяльності без отримання необхідних дозвільних документів.

Також, перевіркою встановлено, що суму бюджетного відшкодування у розмірі 115 435,00 грн. не підтверджено та визначено до сплати до бюджету за грудень 2007 року у розмірі 4 446,00 грн.

На підставі акта перевірки від 20.05.2008 № 216/23-1/32577712, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2008 № 00040732310/0, яким відповідно до пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 6 669,00 грн., у тому числі 4 446,00 грн. основного платежу та 2 223,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було прийнято рішення щодо недоцільності та неефективності подальшої експлуатації основних засобів через їх фізичний та моральній знос. Виробнича діяльність молочного цеху припинена з 08.04.2007, м'ясного цеху -з 27.05.2007 для проведення реконструкції. З вересня 2007 року розпочато часткову ліквідацію будівель та споруд.

Для виконання демонтажних робіт позивачем залучено будівельну організацію ПП «Альфа-Буд Плюс», з якою укладено договір підряду № 07/08 від 09.08.2007.

Згідно зі статутом ТОВ «Регіонпродукт», предметом діяльності позивача є прийом на первісну обробку свіжого цільного молока і молочних продуктів, виробництво молока пастеризованого, інших видів розфасованого молока, кефіру, йогуртів, ряжанки, вершків, м'якого сиру, сухого молока, казеїну, лактози, сироватки та інших молочних продуктів; виробництво тваринного масла, твердих (жирних) сирів тощо.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З урахуванням наведеного, вірною є позиція судів попередніх інстанцій з приводу хибності тверджень податкового органу про те, що у зв'язку із тим, що здійснення робіт по реконструкції основних фондів проводилося без отримання позивачем дозволу від місцевого дозвільного органу, вказана діяльність не може розглядатись, як господарська, а тому, суми сплаченого ПДВ при придбанні послуг в межах даної діяльності, не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту по ПДВ, оскільки здійснення та демонтаж частин будівель є невід'ємною частиною робіт по реконструкції основних фондів, які в подальшому будуть використовуватися у виробничому процесі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про перевищення відповідачем меж, наданих йому повноважень, з урахуванням того, що законодавство України не наділяє органи державної податкової служби повноваженнями щодо контролю за дотриманням законодавчих вимог та норм у сфері планування та забудови територій, а відтак, і про неправомірність прийняття Бориспільською ОДПІ спірного повідомлення-рішення від 30.05.2008 № 00040732310/0

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції - відхилити.

Постанову Господарського суду Київської області від 21.08.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль