Ухвала суду № 30068260, 11.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2013 р. м. Київ К-16188/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

при секретарі -Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача -Борис В.Ю.,

відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009

у справі №12/2А

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго"

до Державної податкової інспекції у місті Львові

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Львові № 6282301/0/10449 від 13.06.2007, №6282301/1/15437 від 20.08.2007, №6282301/2/19666 від 01.11.2007 та № 6282301/3/310 від 11.01.2008.

Постановою Господарського суду Львівської області від 04.04.2008 позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення № 6282301/1/15437 від 20.08.2007, № 6282301/2/19666 від 01.11.2007 та № 6282301/3/310 від 11.01.2008. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009 скасовано постанову Господарського суду Львівської області від 04.04.2008 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, складений акт від 31.05.2007 за № 118/23-2/00131587, в якому зафіксовані порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 та пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: протягом жовтня - грудня 2006 року позивач перерахував ТзОВ «Техсоюз -2004»1247500,00 грн. - попередня оплата за придбання силового двухобмоточного трансформатора і відніс вказану суму до валових витрат,що призвело до їх завищення в 4 кварталі 2006 році.

У І кв. 2006 року ВАТ «Львівобленерго»віднесено до складу валових витрат попередню оплату проведену ТзОВ СП «Діалог - Київ»в сумі 899 997,00 грн. по придбанню основних засобів цифрових автоматичних телефонних станцій. Фактичне оприбуткування основних засобів відбулось у жовтні 2006 року, а тому в порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач відніс до валових витрат вартість основних засобів в сумі 899 997,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 6282301/0/10449 від 13.06.2007, № 6282301/1/15437 від 20.08.2007, № 6282301/2/19666 від 01.11.2007 та № 6282301/3/310 від 11.01.2008, якими позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 544457,47 грн., із яких основний платіж 397179,06 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 147278,41 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач придбав трансформатор, який не був введений в експлуатацію та не підпадає під визначення основного фонду, а тому суд погодитися із висновком контролюючого органу про завищення валових витрат в 4 кварталі на 1247500,00 грн.

При вирішенні справи, господарський суд встановив, що позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТзОВ СП «Діалог -Київ»попередню оплату за придбання цифрових автоматичних телефонних станцій та в І кварталі 2006 року відніс суму до валових витрат. Фактичне оприбуткування основних засобів відбулося у жовтні 2006 року. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що ВАТ «Львівобленерго»у встановленому порядку провело коригування даних податкової декларації та самостійно сплатило 5 % як це передбачено п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд апеляційної інстанції не погодився із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи при цьому, що в силу п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Порядок корегування та внесення відповідних записів у податкову декларацію визначається Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання».

Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у випадку наявності підстав для коригування валових витрат, в силу вказаного Наказу, платник податку зобов'язаний внести відповідні записи у рядок 05 «Коригування валових витрат»та 05.02. «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів». Проте, у поданій позивачем декларації вказані рядки не заповнені. Так, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 14.02.2007 до річної декларації за 2006 рік, платник відкоригував значення рядків 22 та 23 К4, однак, позивачем так і не було проведено коригування рядків 05 та 05.2, а саме не відображено корегування валових витрат.

Однак, рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України.

З постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що суд визнає факт сплати штрафу, однак стверджує, що позивачем не відображено коригування валових витрат. В той же час, судом не заперечується та обставина, що позивачем, у зв'язку із коригуванням валових витрат по попередній оплаті ТзОВ СП «Діалог-Київ», податок на прибуток підприємств сплачено у повному обсязі.

Крім того, в акті перевірки відповідач визнає, що ВАТ «Львівобленерго»у 4 кварталі проведено оприбуткування основних засобів на суму 899997 грн., відповідно підприємством відкориговано попередню оплату по ТзОВ СП «Діалог-Київ»у цьому звітному періоді, шляхом зменшення валових витрат в сумі 899997 грн. у 4 кварталі 2006 року (к.р. 04.13 Декларації про прибуток підприємства за 2006 р.).

Позивач стверджує, що провівши самостійно зменшення (коригування) валових витрат, ВАТ «Львівобленерго»у зв'язку з цим добровільно сплатило штраф у розмірі 5% - 11250 грн. ((899997,00грн. /100*25%)/100*5%), ця сума врахована в сумі штрафу 50105 грн., який відображений в рядку 22 декларації з податку на прибуток підприємств за 2006 рік (з врахуванням уточнюючого розрахунку 14.02.2009).

Судам попередніх інстанцій слід врахувати наведені вище обставини та встановити факт проведення коригування валових витрат у 4 кварталі 2006 році, а саме правильність заповнення рядків декларації, що відображають коригування валових витрат, а також, відповідність нарахованої штрафної санкції за виправлення самостійно виявлених помилок сумі проведеного коригування самостійно виявленої помилки.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Львівської області від 04.04.2008 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль