Постанова № 30067011, 14.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року Справа № 9104/8432/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 р. по справі за позовом Прокуратури Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова про стягнення заборгованості,-

встановив:

Прокуратура Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі - ДПІ) звернулася у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, в якому просить суд стягнути з відповідача до бюджету суму податкового боргу в розмірі 551 136,33 грн.

Позивач свої вимоги мотивує наявністю у відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість, земельного податку, податку з доходів фізичних осіб, сплати застосованих санкцій за порушення законодавства за патентування та невжиттям ним заходів щодо погашення вказаної заборгованості, що в свою чергу, зумовило виникнення податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Ухвалено стягнути з Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (м. Львів вул. Гайдамацька, 9/а, ЄДРПОУ 24964599) до бюджету заборгованість в розмірі 551 136,33 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну тисячу сто тридцять шість гривень 33 коп.).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова перебуває на обліку ДПІ в Шевченківському районі м. Львова з 22.11.1994 р. за № 00700053, згідно довідки форми 4-ОПП від 03.03.2011 р. № 123/29-011 та згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради за № 1 425 120 0000 024327.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (надалі - ПК України). Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед бюджетом виникла як до 01.01.2011 року, так і після 01.01.2011 року.

Так, судом першої інстанції при ухваленні судового рішення встановлено, що заборгованість відповідача по податку на додану вартість нарахована внаслідок несплати самостійно задекларованих платежів відповідно до поданих декларацій з податку на додану вартість за період серпень-грудень 2010 р., січень-березень, травень 2011 року в сумі 514 508,47 грн.

Згідно ст. 1.4 Закону України № 2181 пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Як вбачається з зворотного боку облікової картки платника, за прострочення сплати узгоджених зобов'язань по податку на додану вартість відповідачу нараховувалась також пеня в розмірі 8 890,49 грн.

Крім того судом зазначено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено перевірку Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. На підставі перевірки складено Акт № 1472/269/23-121/24964599 від 13.10.2010 р. З Акту перевірки вбачається, що при перевірці дотримання вимог норм з регулювання обігу готівки встановлено понадлімітні залишки у касі підприємства на загальну суму 10 940,00 грн.

На підставі висновків Акта перевірки податковим органом винесено рішення № 0006332380/25823 від 02.11.2010 року, яким визначено відповідачу штрафні фінансові санкції у сумі 21 880,22 грн. Дане рішення відповідачем до суду не оскаржене.

Також судом зазначено, що борг Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова по земельному податку виник на підставі поданого уточнюючого розрахунку по земельному податку на 2011 рік та податкового повідомлення-рішення від 19.04.2011 року № 0002901520/10161 на загальну суму 175,15 грн. Так, Актом № 30/15-3 від 13.04.2011 року встановлено порушення відповідачем терміну подання податкової декларації з земельного податку, що подана до податкового органу 09.02.2011 року, проте термін подання такої згідно законодавства становив до 31.01.2011 року. На підставі Акту № 30/15-3 від 13.04.2011 року, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 року № 0002901520/10161 на суму 170,00 грн., що належним чином вручене платнику податку та не оскаржене ним.

В матеріалах справи наявна довідка № 126/17-2/24964599 від 06.10.2010 року про результати позапланової виїзної перевірки Будинкоуправління № 4 Львівської КЕЧ району м. Львова з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.06.2010 р. Згідно висновків даної довідки встановлено порушення пп.6.3.1, пп. 6.3.2, пп. 6.3.4, пп.6.3.3 «е» п. 6.3 ст. 6, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22.05.2003 р. в сумі 1 514,02 грн., а також в порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» підприємством не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 23 356,46 грн.

На підставі встановлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002441720/0/24835 від 25.10.2010 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 24 870,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3 028,04 грн. Дане податкове повідомлення-рішення відповідачем належним чином отримано, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення та не оскаржено. Як вбачається з зворотного боку облікової картки платника станом на 15.07.2011 року у відповідача наявний борг з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5 682,00 грн.

З врахуванням даних обставин, судом першої інстанції прийнято постанову, якою позов задоволено та стягнуто з Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до бюджету заборгованість в розмірі 551 136,33 грн.

Проте, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду зазначає, що приймаючи рішення у даній справі суд першої інстанції не звернув увагу на те, що звертаючись до суду з вимогою про стягнення боргу Прокуратура Шевченківського району м. Львова, діючи в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова обрала неправильний спосіб захисту.

Так, на момент звернення до суду набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

На момент звернення до суду Податковий кодекс України не передбачав права податкового органу звертатися до суду із загальною вимогою про стягнення заборгованості.

Такий висновок випливає з аналізу статті 95 Податкового кодексу України, у якій зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення грошових коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, як вбачається з змісту викладених норм, податковий орган звертаючись до суду з вимогою про погашення податкового боргу повинен чітко сформулювати свою вимогу, зазначивши чи це погашення відбуватиметься шляхом стягнення грошових коштів платника податків, які перебувають на його рахунках в установах банків, чи таке погашення податкового боргу здійснюватиметься через отримання у суду дозволу на реалізацію майна боржника.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанцій задовольняючи позов, не в повній мірі звернув увагу на зміст пунктів 95.1 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, які передбачають заходи захисту інтересів держави, порушені несплатою податкового боргу зі сторони саме юридичної особи. Тобто обраний у справі, що розглядається, спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав податкового органу щодо стягнення суми податкового боргу.

Вказані вище висновки суду апеляційної інстанції повністю узгоджуються із судовою практикою викладеною у постанові Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2012 року постановленої у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції м. Чернівці до Малого приватного підприємства «Вірнад» про стягнення заборгованості.

За таких обставин судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення у справі.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються обґрунтованими та повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 р. по справі № 2а-8812/11/1370 - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Прокуратури Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі 19.03.2013 року.

Головуючий: І.В. Глушко

Судді: О.О. Большакова

В.Я. Макарик