Постанова № 30066973, 05.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року Справа № 21984/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участі секретаря судового засідання Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «ПРОМТЕХСЕРВІС» до Державної податкової інспекції в Косівському районі про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «ПРОМТЕХСЕРВІС» (далі ПП «ПРОМТЕХСЕРВІС») в вересні 2011 року звернулось з позовом в суд до Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області (далі ДПІ в Косівському районі) та просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000362301 та № 0000352301 від 21.09.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками відповідача проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача про що складено відповідний акт та висновки в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та не підтверджені належними доказами, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем незаконно.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року позов задоволено.

Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Косівському районі № 0000362301 та № 0000352301 від 21.09.2011 року.

Постанова суду мотивована тим, що роботи які проведені позивачем були реальними, підтверджуються належно оформленими документами, належним чином оплачені, а тому віднесення валових витрат здійснене у відповідності до законодавства і висновок відповідача щодо заниження позивачем суми податку на прибуток є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також суд прийшов до переконання, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту відповідну суму коштів після складення відповідних накладних, які засвідчують факт виконання робіт та передачі товарів на підставі укладених договорів, а тому висновок відповідача щодо завищення позивачем податку на додану вартість є необгрунтованим та не в повній мірі дослідженим.

З цією постановою не погодився апелянт ДПІ в Косівському районі, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року як незаконну та винести нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Косівському районі 09.09.2011 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 2010 року про що складено акт № 1099/23-0/32567861 де зафіксовано виявлені порушення, тобто не підтверджено реальності надання послуг позивачу його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудгруп», так як не було підтверджено реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна необхідного для здійснення таких господарських операцій.

На підставі цього акта перевірки відповідачем 21.09.2011 року винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000362301 та № 0000352301.

Судом встановлено, що між позивачем та відділом освіти Косівської РДА в червні 2010 року було укладено договори підряду по капітальному ремонту та будівництву об'єктів.

В свою чергу між ПП «Промтехсервіс» та ТзОВ «Укрспецбудгруп» було укладено договори підряду на будівництво та капітальний ремонт об'єктів; № 1/06 від 03.06.2010 року, № 8/07 від 06.07.2010 року, № 11/07 від 01.07.2010 року, № 41/07 від 06.07.2010 року, № 9/06 від 25.06.2010 року, № 3/07 від 06.07.2010 року, № 7/07 від 06.07.2010 року, № 1/07 від 06.07.2010 року, № 2/07 від 06.07.2010 року, № 6/07 від 06.07.2010 року, згідно яких підрядник зобов'язався виконати будівельні роботи, а замовник прийняти ці роботи та оплатити.

Аналізуючи факт надання послуг за вищенаведеними договорами, судом апеляційного суду встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом судом апеляційної інстанції встановлено, що вбачається з матеріалів справи неможливість фактичного здійснення контрагентом ТзОВ «Укрспецбудгруп» , господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення будівельних та ремонтних робіт, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, які економічно необхідні для виконання такого виду робіт, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів; порушення ч.1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228, Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах

Отже, правочини, укладені між ПП «Промтехсервіс» та ТзОВ «Укрспецбудгруп» не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Отже, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбаченні чинним законодавством, тому, відповідно, позивач занизив податок на прибуток та неправомірно сформував податковий кредит.

Враховуючи те, що відповідачем доведено факт безтоварності господарських операцій між позивачем та контрагентом у період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивачем занижено податок на прибуток на суму 304208 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 243366 грн.

З вбачається з вищенаведеного, судом першої інстанції неповно з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, а справу вирішено з порушенням норм матеріального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог.

З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувану постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року у справі № 2а-3125/10/0970 слід скасувати, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Косівському районі задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року у справі № 2а-3125/10/0970 скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові Приватного підприємства «ПРОМТЕХСЕРВІС» відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький

повний текст постанови виготовлений 11.03.2013 року.