Ухвала суду № 30064594, 06.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2013 р. м. Київ К/9991/40518/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря: Титенко М.П.

представника позивача : Лиценко З.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 по справі №2а-5997/11/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс»до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання частково нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс»(далі-ТОВ «Валтекс», позивач) до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі-Білоцерківська ОДПІ, відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000350234/2374 від 23.11.2011 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість на 111152,10грн., у тому числі за основним платежем -88921,68грн. та за штрафними санкціями -22230,42грн.

Рішення судів мотивовано правомірністю формування податкового кредиту за податковими накладними оформленими належним чином, з огляду на підтвердження факту вчинення сінних господарських операцій.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Білоцерківська ОДПІ 15.06.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 22.06.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема: п. 198.2 ст. 198, п.201.6, п. 201.7, п.201.10, п.201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 86, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №5676/23-4/32393877/235 від 15.11.2011, складеного за результатом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Валтекс»з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01 по 31 серпня 2011 року, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000350234/2374 від 23.11.2011, яким позивачу було визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 120543,00грн., з яких 90034,00грн. за основним платежем та 22509,00грн. штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для визначення податкових зобов'язань, слугував висновок податкового органу про порушення позивачем зокрема, п.201.6, п.201.11, ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок формування податкового кредиту у серпні 2011 року на підставі податкових накладних, які не відображені у податкових зобов'язаннях постачальників та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладених, а саме: на підставі податкової накладної №4 від 05.08.2011, виданої ТОВ «Альфакомтрейд», та на підставі податкової накладної №26 від 01.06.2011, виданої ТОВ «ТД «Трейдстар». Згідно з п.п. «а»п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший - третій п. 198.2 цієї статті).

Відповідно до положень абзацу четвертого п. 198.3 цієї статті право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац перший п. 201.10 цієї статті). Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Згідно абзацу дев'ятого п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку -продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку -продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац дев'ятий п.201.10 цієї статті).

Разом з тим, згідно абзацу 1 ст. 11 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень -з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень -з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень -з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень -з 1 січня 2012 року.

Згідно абзацом 3 ст. 11 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України до платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сума податку на додану вартість у податковій накладній №4 від 05.08.2011 складає 55593,88грн., а в податковій накладній №26 від 01.06.2011 -33327,80грн.

Таким чином, податкові накладні, видані позивачу ТОВ «Альфакомтрейд»та ТОВ «ТД «Трейдстар», не підлягали обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже, відсутність факту реєстрації вказаних податкових накладних не позбавляє позивача права на податковий кредит.

Враховуючи вищезазначене та за встановлених судом обставин щодо фактичного вчинення спірних господарських операцій, висновок судів попередніх інстанцій щодо безпідставності визначення позивачеві податкових зобов'язань є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв