Рішення № 30059350, 20.03.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Нікітенко Н.П. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№0814/13006/2012

19 березня 2013 року Справа № 22ц-778/1475/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Волчанова І.М.

при участі: прокурора - адвоката - ОСОБА_1

_________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 31.01.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк"" (далі-Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, зазначаючи на те, що за договором кредиту № К-30/Ф/4 від 12.02.2008 року відповідач одержав у Банку 42 0000 долара США на строк до 11.02.2028 року зі сплатою річних 12,5%. Про те свої зобов'язання, щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом на виконав. У зв'язку з цим виникла заборгованість на загальну суму 330 692 грн. 80 коп., в тому числі борг з кредиту - 38 751,89 доларів США (що становить 309 743 грн. 86 коп.), прострочена заборгованість 330,53 доларів США (2641 грн. 93 коп.), прострочена заборгованість по процентам - 2075,99 доларів США (16 593 грн. 39 коп.), поточна заборгованість по процентам - 54,22 долара США (433 грн. 38 коп.), пеня за прострочення процентів - 1 100 грн. 16 коп., пеня за прострочення кредиту - 170 грн. 08 коп.. Виконання умов договору боржник забезпечив іпотекою, предметом якої стала належна йому квартира АДРЕСА_1, вартістю 232 421 грн. (що еквівалентно 46 023,96 доларам США). Тому Банк просив провести звернення стягнення на квартиру шляхом її продажу на прилюдних торгах з початкової ціною не нижче ринкової, а отримані кошти зарахувати на погашення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 31.01.2013 року заявлені вимоги задоволені. На погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 330 692 грн. 80 коп. суд звернув стягнення на квартиру за договором іпотеки і присудив її продаж на прилюдних торгах з початковою ціною не менше ринкової на підставі спеціального акту оцінки.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати ухвалене рішення, оскільки на його думку висновки суду не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального права.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції може змінити рішення суду першої інстанції, у разі порушенням судом норм процесуального права.

З матеріалів справи видно, що за договором кредиту № № К-30/Ф/4 від 12.02.2008 року відповідач одержав у Банку 42 0000 долара США на строк до 11.02.2028 року зі сплатою річних 12,5% (а.с.9).

Свої зобов'язання щодо умов Договору відповідач не виконував належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 330 692 грн. 80 коп., в тому числі борг з кредиту - 38 751,89 доларів США (що становить 309 743 грн. 86 коп.), прострочена заборгованість 330,53 доларів США (2641 грн. 93 коп.), прострочена заборгованість по процентам - 2075,99 доларів США (16 593 грн. 39 коп.), поточна заборгованість по процентам - 54,22 долара США (433 грн. 38 коп.), пеня за прострочення процентів - 1 100 грн. 16 коп., пеня за прострочення кредиту - 170 грн. 08 коп. (а.с.13-16,41).

Обов'язкові платежі за кредитним договором, позичальник припинив сплачувати з червня 2012 року.

Розмір нарахованих сум, виконаний банківською установою і він не оспорений (а.с.13,28-30).

Викладення сум у письмових документах доданих до справи дублюються виписками з особливого рахунку боржника (а.с.41-82).

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Таким чином, за правилами ст.1050 ЦК боржник зобов'язаний сплатити позивачу всі нараховані і несплачені суми за умовами договору.

Як встановлено судом першої інстанції, на забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем 12.08.2008 року укладено іпотечний, посвідчений приватним нотаріусом, за умовами якого відповідач передав у іпотеку квартиру АДРЕСА_1, вартістю 232 421 грн. (що еквівалентно 46 023,96 доларам США) (а.с.31).

Квартира належить іпотекодавцю на праві приватної власності (а.с.36,37).

Відповідно до п.4.1,5.1,6.3 Договору іпотеки Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу квартири на публічних торгах (а.с.32).

Як вбачається із Договору Іпотеки, підписавши цей договір, відповідач засвідчив свою згоду на вирішення спору у такий спосіб.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором в частині сплати кредиту, процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 статті 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.33 ч.1 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до норм ст.35 Закону України "Про Іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Боржник був повідомлений про склад і розмір боргів за кредитним договором (а.с.39).

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі на підставі рішення суду.

Як роз'яснено у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вказані вимоги закону не врахував та в резолютивній частині рішення не зазначив складові частини загальної суми заборгованості.

Оскільки резолютивна частина рішення в цій частині не відповідає вимогам закону та апеляційна скарга у цій частині є обґрунтованою.

У рішенні також має бути зазначена початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Зазначених приписів суд першої інстанції дотримався.

На цей час, у спірному житловому приміщенні зареєстрований неповнолітний ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, тому на думку заявника ухваленим рішенням порушені житлові права дитини (а.с.93).

Відповідно до положень статей 141 та 160 Сімейного кодексу України місце проживання неповнолітньої дитини реєструється за місцем проживання одного з батьків, за згодою обох батьків, які мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Згідно із ч.3 ст.17 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.18 зазначеного Закону органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла, а діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Згідно із ч.2 ст.12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна та визнає неприпустимим зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, попередня згода повинна бути надана щодо будь-яких правочинів, право власності на яке, або право користування яким мають неповнолітні діти.

Неповнолітній ОСОБА_3 не мав майнових прав щодо іпотечного, на час укладення договору іпотеки, оскільки ще не був народжений, відтак його житлові права не порушені, а для укладення такого договору дозвіл органу опіки та піклування законом не вимагався.

Звідси слідує, що аргументи скарги з цього питання не є переконливими.

Окрім того, колегія суддів зауважує і на тому, що норми ст.3 ЦПК надають право особі захищати у суді особисте порушене право чи інтереси.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися особи, яким надано право захищати права та інтереси інших осіб (ст.3 ч.2 ЦПК).

Права та інтереси малолітніх осіб захищають в суді їх батьки (ст.39 ЦПК).

Однак, апеляційна скарга не подавалась в інтересах неповнолітньої особи.

Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 31.01.2013 року визначене в другому абзаці резолютивної частини рішення змінити.

Викласти рішення в цій частині у наступній редакції.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством "БТБ Банк" за кредитним договором № К-30/Ф/4 від 12.02.2008 року у розмірі 330 692 грн. 80 коп., в тому числі борг з кредиту - 38 751,89 доларів США (що становить 309 743 грн. 86 коп.), прострочена заборгованість 330,53 доларів США (2641 грн. 93 коп.), прострочена заборгованість по процентам - 2075,99 доларів США (16 593 грн. 39 коп.), поточна заборгованість по процентам - 54,22 долара США (433 грн. 38 коп.), пеня за прострочення процентів - 1 100 грн. 16 коп., пеня за прострочення кредиту - 170 грн. 08 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: належну на праві приватної власності ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу її на прилюдних торгах.

Решту рішення залишити без змін.

Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Судді: