Ухвала суду № 30059207, 19.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року м. Київ К-9057/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Борисенко І.В. Маринчак Н.Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

на постанову господарського суду Львівської області від 09.11.2007 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2009 р.

у справі № 25/298-А (5/56-13/15-А)

за заявою Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

про перегляд постанови Господарського суду Львівської області від 21.03.2007 за

нововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И В :

У заяві як на підставу для перегляду постанови господарського суду Львівської області від 21.03.2007 року за нововиявленими обставинами Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова) посилається на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2007 року, так як суд першої інстанції, приймаючи постанову від 21.03.2007 року, не міг володіти інформацією щодо визнання недійсним господарського зобов'язання, укладеного між ПП «Нова реальність»та ПП «Тім-сервіс».

Постановою господарського суду Львівської області від 09.11.2007 року залишено без задоволення заяву ДПІ у Франківському районі м. Львова про перегляд постанови господарського суду Львівської області від 21.03.2007 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2009 р. постанову господарського суду Львівської області від 09.11.2007 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Франківському районі м. Львова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм права, просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 09.11.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2009 р. і закрити провадження.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

На підставі акта перевірки № 2025/23-0/20832688 від 18.12.2006 року, складеного за результатами перевірки ПП «Нова реальність», та прийнятих податкових повідомлень-рішень від 27.12.2006 року № 29999/10/23-0 з податку на прибуток в розмірі 783474,00 грн., № 30000/10/23-0 - з податку на додану вартість в розмірі 109861,0 грн., ДПІ у Франківському районі м. Львова звернулась до суду з позовом про визнання недійсним господарського зобов'язання, укладеного між ПП «Нова реальність»та ПП «Тім-сервіс»та застосування наслідків, передбачених статтею 208 ГК України.

Постановою господарського суду Львівської області від 08.02.2007 року в зазначеному позові відмовлено.

03.05.2007 року постановою Львівського апеляційного господарського суду постанову господарського суду Львівської області від 08.02.2007 року скасовано, частково задовольнивши позовні вимоги: визнано недійсним господарське зобов'язання на загальну суму 2932927,92 грн., яке виникло між ПП «Нова реальність»та ПП «Тім-сервіс»на підставі усної угоди про купівлю-продаж олії соняшникової. В частині застосування наслідків, передбачених ст. 208 ГК України щодо ПП «Тім-сервіс»в позові відмовлено, в частині ПП «Нова реальність» стягнуто в доход державного бюджету 835,46 т олії соняшникової на загальну суму 2932927,92 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2007 року не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки така не існувала на час ухвалення судового рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами просить заявник.

Крім того, як встановив суд апеляційної інстанції, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2008 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2007 року, на яку заявник покликається як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами, залишивши в силі постанову господарського суду Львівської області від 21.03.2007 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга ДПІ у Франківському районі м. Львова підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Львівської області від 09.11.2007 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова відхилити.

2.Постанову господарського суду Львівської області від 09.11.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2009 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді І.В. Борисенко

Н.Є. Маринчак