Ухвала суду № 30059113, 31.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р.справа № 2а-3173/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.

представників сторін:

позивача : - Ковальов Д.І. дов. від 25.05.12р.;

відповідача-1: - не з'явився;

відповідача-2: - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 р. у справі № 2а-3173/10/1170

за позовом Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеграл ОПТ"

до В-1 Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції

В-2 головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області

про відшкодування податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеграл ОПТ" (далі - ТОВ "Інтеграл ОПТ", Підприємець) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області (далі -Олександрійська ОДПІ) та Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області (далі - ГУ ДКУ у Кіровоградській області), в якому просило стягнути з Державного бюджету через ГУ ДКУ у Кіровоградській області суму податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 25337 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010р. у справі № 2а-3173/10/1170 (суддя Кармазина Т. М.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що висновок Олександрійської ОДПІ про не підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року в сумі 25 337 грн., у зв'язку з дослідженням ланцюга постачання та не встановленням фактичної сплати контрагентом суми ПДВ до бюджету, як джерела відшкодування коштів платнику податків, не ґрунтується, на нормах чинного законодавства, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»обумовлює право платника податку - покупця товарів на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку лише (у разі відсутності сумніву щодо реальності поставки товарів) фактичною сплатою цього податку постачає товарів - платникам податку на додану вартість та засвідчення платником покупцем факту придбання товарів податковими накладними. Реальність поставки товару у довідці № 437/2330/32637404 від 27.08.2010 р. відповідачем не заперечувалась, до того ж відповідачем не надано суду доказів щодо проведення зустрічних перевірок по сумі заявлених позивачем до відшкодування в декларації за травень 2010 року, а саме 25337 грн.

Не погодившись з постановою суду, Олександрійська ОДПІ подала апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 р. у справі № 2а-3173/10/1170, як таку що винесена з порушенням матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не звернув уваги, що для отримання позивачем сум відшкодування необхідно підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, для чого необхідно провести відповідні перевірки.

ТОВ "Інтеграл ОПТ" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи спірну постанову суду першої інстанції законною і правомірною.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача,жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідача суду не повідомлені.

Позивач направив до справи письмові заперечення щодо доводів апеляційної скарги, з посиланням на судову практику Верховного Суду України, яка долучена до заперечень просив залишити без змін рішення суду першої інстанції. Представник позивача, який був присутнім в судовому засіданні підтримав заперечення позивача.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Інтеграл ОПТ" подано до Олександрійської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування, згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 25337 грн. (а.с.27-28, 29-зв.) та заяву з вимогою відшкодування суми ПДВ, заявленої у даній декларації (а. с.30).

Олександрійською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інтеграл ОПТ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.05.2010 р. по 31.05.2010 р., за результатами якої складено довідку № 437/2330/32637404 від 27.08.2010 р. (а. с.31-1-34).

Відповідно до п.3.3 вищевказаної довідки зазначено, що перевіркою достовірності нарахування суми ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2010 року, порушень не встановлено.

У висновку перевірки вказано, що неможливо підтвердити заявлену ТОВ "Інтеграл ОПТ" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 25 337 грн., що пов'язано з дослідженням ланцюга постачання.

Необхідність дослідження ланцюга постачання податковий орган обґрунтовує Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженими Наказом ДПА України від 18.08.2005 р. № 350 (далі -Методичні рекомендації), якими передбачені обов'язкові перевірки з питань правових відносин за ланцюгом постачання, що проводяться стосовно тих постачальників платника ПДВ, з операцій з якими платником ПДВ сформовано податковий кредит в обсязі 5 і більше відсотків дозволеного податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що у період, який перевірявся, позивач мав договірні відносини з ТОВ «Автотехпром»на підставі договору поставки від 12.02.2010 р. (а. с.13).

Згідно даного договору ТОВ «Автотехпром»зобов'язалось виробити та передати ТОВ «Інтеграл ОПТ»вуглелужний реагент дрібнодисперсний в кількості 189 тон.

Вуглелужний реагент дрібнодисперсний у кількості 126 тон було отримано ТОВ «Інтеграл ОПТ»у березні 2010 р. на загальну суму 59 4216 грн., в т.ч. ПДВ - 99036 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000020 від 02.03.2010р. (а.с.14), податковими накладними № 20 від 12.02.2010 р., № 21 від 19.02.2010 р., № 22 від 02.03.2010р. (а.с.17, 18), звітами по операціям по рахунку ТОВ «Інтеграл ОПТ»(а.с.35, 36).

ТОВ «Інтеграл ОПТ»перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Автотехпром»594216 грн., в т.ч. ПДВ 99036,00 грн.

Як зазначає скаржник, Олександрійською ОДПІ направлено лист ТОВ "Автотехпром" стосовно надання товариством калькуляції щодо використання сировини на виробництво вуглелужного реагенту який в подальшому відвантажувався на ТОВ «Інтеграл ОПТ», на який отримано відповідь (вих. № 192 від 16.06.2010 р.), згідно якої ТОВ "Автотехпром" підтверджує свої відносини ТОВ "Інтеграл ОПТ" з підтвердженням своїх податкових зобов'язань і зазначає, що є виробником вуглелужного реагенту.

Також матеріалами справи підтверджується, що вуглелужний реагент дрібнодисперсний у кількості 126 тон позивачем відправлено на експорт TECH DRILLING LIMITED»(Кіпр) на підставі договору № 01 від 19.01.2010 р. на суму 498336,30 грн., що підтверджується ВМД № 901030000/0/000177 від 02.03.2010 р. (а.с.19-21).

Доказів того, що вказані договори визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку, в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не доведення податковим органом всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України наявності підстав для ненадання висновку та невідшкодування заявленого суми ПДВ позивачу, з цих же підстав не вбачає можливим задовольнити апеляційну скаргу, оскільки:

Згідно п.п.7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 р. (далі -Закон № 2181) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону № 2181 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Тому в разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

Посилання ж скаржника на вимоги Методичних рекомендацій щодо необхідності проведення перевірок по ланцюгу постачальників колегія суддів вважає протиправним, оскільки відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій встановлено обов'язкову реєстрацію нормативно-правових актів, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю. Відповідно до п.2 вказаного Указу органом державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю є Міністерство юстиції України.

Відповідно до п.15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи відсутність державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, вказані Методичні рекомендації не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ніяким чином не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу законного та обґрунтованого судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 р. у даній справі.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 р. у справі № 2а-3173/10/1170 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2010р. у справі № 2а-3173/10/1170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко