Постанова № 30055455, 19.03.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р. Справа № 5023/5843/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Здоровко Л.М. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Ісаєвій А.Ю.

за участю:

кредитора (апелянта) - не з'явився,

боржника - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова (вх. № 671Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05 лютого 2013 року у справі № 5023/5843/12

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, м. Харків

до ТОВ "Фінансово-промислова компанія "Укренергосоюз" , м. Харків

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 лютого 2012 року у справі № 5023/5843/12 (суддя Савченко А.А.) припинено провадження у справі про визнання ТОВ "Фінансова-промислова компанія "Укренергосоюз" банкрутом. Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Харківської області від 24 грудня 2012 року.

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 05 лютого 2012 року у справі № 5023/5843/12. Свої вимоги обґрунтовує неповним з'ясуванням господарським судом обставин, що мають значення для справи, порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме статей 1, 17 - 20 та статей 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та статей 5, 8, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 32,33,36,38 Господарського процесуального кодексу України.

Кредитори та боржник належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, проте не скористались своїм правом і в судове засідання 14 березня 2013 року не з'явились.

Від Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова надійшла заява про слухання справи без участі представника кредитора.

Враховуючи належне повідомлення боржника та апелянта про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про порушення страви про банкрутство ТОВ ФПК "Укренергосоюз" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись наявність безспірної заборгованості в загальній сумі 28 520,64 грн. та не надання до податкової інспекції звітів про фінансову діяльність.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 грудня 2012 року порушено провадження у справі (а.с.2-3).

05 лютого 2013 року господарським судом Харківської області була прийнята оскаржувана ухвала. Ухвала мотивована тим, що ініціюючим кредитором на час звернення до суду не надано належних та вичерпних доказів про наявність ознак відсутнього боржника, передбачених ч.1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як убачається з матеріалів справи, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю фінансово-промислова компанія "Укренергосоюз" зареєстровано як юридична особа 21.06.1999 року виконавчим комітетом Харківської міської ради за № 1 480 120 0000 022802, місцезнаходженням боржника є: 61055, м. Харків, пр. Московський, 299-а, код 304294719 (а.с. 9-10).

Згідно довідки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.01.2013 р. боржник знаходиться на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.81-83).

Як на підставу для визнання відсутнього боржника банкрутом, ініціюючий кредитор вказує на довідку Індустріальної МДПІ м. Харкова № 1028/10/15-117 від 25.01.2013 р., згідно якої остання звітність з прибутку на податок ТОВ ФПК "Укренергосоюз" надана за 2011 рік (а.с. 87).

Разом з тим, судом першої інстанції правомірно в ухвалі зазначено, що ініціюючим кредитором не надано вичерпних доказів на підтвердження відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням.

Посилаючись на положення статей 5, 8, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 49.18.2 ст. 49, п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України, ст. 4-1, п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд зробив висновок про те, що оскільки на момент порушення господарським судом справи про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою були відсутні обставини, які є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, то, відповідно, відсутні підстави для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розділ VІ Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності.

Стаття 52 вказаних Закону та його розділу встановлює особливості банкрутства відсутнього боржника і є спеціальною нормою, яка регулює порядок розгляду справ про банкрутство саме відсутніх боржників.

Відповідно до п. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення провадження про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. із змінами та доповненнями, державна реєстрація юридичних та фізичних осіб - підприємців є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до цього Закону державну реєстрацію юридичних осіб здійснює державний реєстратор (ст. 6).

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що державний реєстратор проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб -підприємців, проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та підприємців.

Відповідно до вимог ч. 4. ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Стаття 19 вказаного Закону визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, які здійснюються держреєстратором.

За змістом ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положеннями ч.1 ст. 18 зазначеного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, ч. 3 ст. 18 цього Закону встановлює, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Із заяви та доданих документів не вбачається, що кредитор встановлював фактичне місцезнаходження керівника боржника, до заяви не додано доказів відсутності керівника за його місцезнаходженням.

Отже, як встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, ініціюючим кредитором не надано вичерпних доказів на підтвердження відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Зважаючи на вимоги пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкову звітність за перший квартал 2012 року боржник мав подати не пізніше 10 травня 2012 року, а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що станом на день подачі заяви про порушення справи про банкрутство не сплив річний строк неподання до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, оскільки заява про порушення справи про банкрутство ТОВ "Фінансово-промислова компанія "Укренергосоюз" надійшла до господарського суду 19.12.2012 р.

Враховуючи, що кредитором не надано суду належних доказів відсутності боржника, а саме витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відомостями про відсутність юридичної особи, доказів відсутності керівника (керівних органів) боржника за місцезнаходженням, не надано інших доказів, які свідчать про відсутність боржника, оскільки ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює особливості банкрутства саме відсутнього, а не неплатоспроможного боржника, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю, та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 05 лютого 2012 року у справі № 5023/5843/12 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 05 лютого 2012 року у справі № 5023/5843/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів

Повний текст постанови складено 19.03. 2013 р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

суддя Здоровко Л.М.

суддя Лакіза В.В.