Ухвала суду № 30051983, 13.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р.справа № 2а-913/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Бідник М.В.

представників сторін:

позивача : - не з'явився;

відповідача: - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 р. у справі № 2а-913/10/0470

за позовом Міського комунального підприємства "Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"

до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 р. у справі № 2а-913/10/0470 адміністративний позов Міського комунального підприємства "Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції від 24.06.2009 року № 0000421501/0/0, від 18 серпня 2009 року № 0000421501/1, від 19 жовтня 2009 року №0000421501/2 та від 29.12.2009 року №0000421501/3 у відношенні міського комунального підприємства "Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства".

Постанову суду, з посиланням на норми пп. 15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"від 21.12.2000р. № 2181-III, мотивовано тим, що кінцевий термін в якому Орджонікідзевська ОДПІ мала право самостійно визначити суму штрафу на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 по декларації № 3068 від 04.05.2005 року припадає на 10.05.2008 року, внаслідок чого, сума податкових зобов'язань Орджонікідзевською ОДПІ визначена самостійно з порушенням вимоги норм пп. 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону № 2181.

Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області , згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 р. у справі № 2а-913/10/0470, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд недостатньо встановив докази, надані відповідачем.

Позивач надав в справу письмові заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких просить залишити без змін постанову суду першої інстанції посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Позивач в запереченнях на апеляційну скаргу просить розглянути справу в порядку письмового провадження. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду представника відповідача не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не заважає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, службовими особами податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої складено акт №118/70/1501-03341351 від 18.06.09р.

Актом перевірки виявлено, що позивачем по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2005р. визначено податкове зобов`язання 14500 грн., граничний термін сплати 20.05.05р. Суму самостійно визначеного податкового зобов`язання сплачено позивачем протягом періоду -з 29.11.07р. по 18.05.09р.

За результатами розгляду акту 24 червня 2009 року Орджонікідзевською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від № 0000421501/0/0 на суму 7250,05 грн. (штраф у розмірі 50% від суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій що належать до комунальної власності), отримане позивачем 26 червня 2009 року.

За результатами процедури адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення від 24.06.09 року № 0000421501/0/0 залишено без змін, скарги позивача -без задоволення, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 18 серпня 2009 року № 0000421501/1 та від 19 жовтня 2009 року №0000421501/2.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов зазначив, що сума податкових зобов'язань визначена Орджонікідзевською ОДПІ з порушенням вимоги норм пп. 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає можливим погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.10 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (надалі -Закон №2181), податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Згідно пп.4.1.1 п.4.1. ст.4 Закону № 2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Абз.5 пп.4.1.7 п.4.1 ст.4 Закону №2181 визначає, що незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно зазначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У відповідності до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Також, тлумачення терміну "податкове зобов'язання" наведено в Наказі ДПА України від 17.03.2001 року № 110, яким визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у т.ч. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені чинним законодавством України.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону 2181 передбачено, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пп.15.1.2 п.15.1 ст.15 Закону №2181, податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:

а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

З урахуванням вищевикладеного, є правомірним висновок суду першої інстанції, що кінцевий термін в якому Орджонікідзевська ОДПІ мала право самостійно визначити суму штрафу на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 по декларації позивача № 3068 від 04.05.2005 року припадає на 10.05.2008 року.

Відповідно з пп. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи, що сума податкових зобов'язань Орджонікідзевською ОДПІ визначена самостійно 24.06.09р., є правомірним висновок суду першої інстанції про порушення податковим органом під час визначення суми податкового зобов`язання вимог пп. 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону № 2181, внаслідок чого, нарахування штрафних санкцій у сумі 7250,05 грн. є неправомірним.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 р. у справі № 2а-913/10/0470 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 р. у справі № 2а-913/10/0470 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко