Рішення № 30047599, 19.03.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/833/2013 Головуючий в І інстанції: Синьогуб М.С.

Категорія: 23 Доповідач: Майданік В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року березня місяця 05 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Майданіка В.В.

суддів: Орловської Н.В.,

Кутурланової О.В.

при секретарі: Шевардіній К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 25 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" (третя особа - відділ Держкомзему у Нововоронцовському районі Херсонської області) про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації вказаних договорів та зобов'язання повернути земельні ділянки,-

ВС Т А Н О В И Л А:

28 листопада 2012 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з вказаним позовом, в якому просили: визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені між ними та СТОВ "Явір", які зареєстровані у відділі Держкомзему Нововоронцовського району 07.05.2012 року; скасувати з моменту їх вчинення державну реєстрацію вказаних договорів оренди землі; зобов'язати відповідача повернути земельні ділянки у розпорядження позивачів та стягнути з нього на їх користь судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що на протязі 2008 року між ними та відповідачем було досягнуто певних домовленостей про тимчасове користування відповідачем їхніми земельними ділянками. Відповідач зазначив в договорі строк користування 5 років та взяв на себе зобов'язання з реєстрації даного договору та додаткової угоди, але повернув екземпляри договору оренди лише в 2012 році після їх державної реєстрації. Вважають, що всупереч вимог чинного законодавства при укладенні договору не було додержано істотних умов договорів оренди земельних ділянок, що передбачені ст.15 Закону України "Про оренду землі", а саме в договорі не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, не зазначено умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 25 січня 2013 року в задоволенні позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі заявник просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначив, що є невірним посилання суду на те, що на момент укладення договору не існувало такої вимоги як зазначення кадастрового номеру земельної ділянки в договорі. Також вказав, що суд не взяв до уваги те, що договори були зареєстровані 07.05.2012 року і на момент їх реєстрації діяла норма, яка визначала зазначення кадастрового номеру як однієї з істотних умов договору. Також зазначив, що поза увагою суду залишилось відсутність в договорах оренди умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Згідно з договором оренди землі №27 від 01.11.2008 року ОСОБА_3 надав СТОВ "Явір", а останній прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, загальною площею 5,36га. Договір укладено на 5 років (п.8). Актом приймання-передачі земельної ділянки від 01.11.2008 року зазначено № ділянки 23/8 та її стан під час передачі не зорана, забур'янена (а.с.8-9, 10).

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю №611 від 12.08.2002 року, виданого Нововоскресенською сільською радою, ОСОБА_3 є власником зазначеної земельної ділянки площею 5,360га; при цьому в державному акті відсутній кадастровий номер земельної ділянки (а.с.11).

Згідно з договором оренди землі №28 від 01.11.2008 року ОСОБА_4 надав СТОВ "Явір", а останній прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Нововоскресенської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області, загальною площею 5,36га. Договір укладено на 5 років (п.8). Актом приймання-передачі земельної ділянки від 01.11.2008 року зазначено № ділянки НОМЕР_1 та її стан під час передачі не зорана, забур'янена (а.с.13-14, 15).

Відповідно копії державного акту на право приватної власності на землю №612 від 12.08.2002 року, виданого Нововоскресенською сільською радою, ОСОБА_3 є власником зазначеної земельної ділянки площею 5,360га; при цьому в державному акті відсутній кадастровий номер земельної ділянки (а.с.16).

У кожному з вказаних договорів оренди виконано напис про державну реєстрацію договору оренди у відділі Держкомзему Нововоронцовського району Херсонської області, про що у Державному реєстрі земель визначено запис від 07.05.2012 року за №652410004001257.

Відмовляючи в задоволені позову, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсними вказаних договорів оренди землі.

При цьому колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В силу частини першої статті 210 ЦК України та частини першої статті 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи із змісту статей 210, 640 ЦК України та статті 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Укладений договір визнається недійсним на підставі статті 215 ЦК України при недодержанні сторонами вимог, встановлених частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно ст.15 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 16.09.2008 року, яка набрала чинності 14.10.2008 року, тобто на момент підписання сторонами спірних договорів оренди землі, істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно редакції тієї ж норми закону від 07.07.2011 року, яка набрала чинності 07.08.2011 року, істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) (абз.2 ч.1 ст.15); умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (абз.12 ч.1 ст.15).

Відповідно до ч.2 тієї ж статті відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З зазначених договорів оренди землі вбачається, що вони зареєстровані у відділі Держкомзему у Нововоронцовському районі Херсонської області 07.05.2012 року за № 652410004001257 та № 652410004001258.

Судом встановлено, що спірні договори оренди землі відповідають типовим, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220, тому мають всі істотні умови, встановлені законом.

Крім того, згідно ч.4 ст.15 Закону України "Про оренду землі? зазначено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є, зокрема, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів.

Матеріали справи містять кадастрові плани земельних ділянок, належних позивачам, які передаються в оренду СТОВ "Явір" із зазначенням їх кадастрових номерів (а.с.28, 32).

Отже, на момент підписання сторонами вказаних договорів оренди в них були відсутні посилання на кадастровий номер земельних ділянок, при цьому така вимога була відсутня і в законі.

На момент набрання чинності вказаних договорів (07.05.2012 року), що пов'язується з їх державною реєстрацією, закон вже передбачав як одну з істотних умов договору оренди землі, зокрема, кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки.

Однак, аналіз наведеного та матеріали справи дозволяють зробити висновок про те, що в даному випадку незазначення у договорах оренди землі, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з одного боку та СТОВ "Явір" з іншого боку, кадастрового номеру земельних ділянок не є підставою для визнання цих договорів недійсними відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про оренду землі", оскільки на момент підписання їх такої вимоги закон не вимагав, а при передачі земельних ділянок за вказаними договорами згідно актів приймання-передачі земельної ділянки (а.с.27, 31) кадастрові номери вказаних земельних ділянок були зазначені у відповідних кадастрових планах, які додавалися до кожного акту приймання-передачі.

А тому фактично за вказаними договорами оренди землі, які містили посилання на передачу землі за актом приймання-передачі (п.20.), відповідні земельні ділянки були ідентифіковані.

Що ж стосується такої істотної умови як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, то вона є дійсною лише при наявності застережень у договорі оренди про таку передачу у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Крім того, на момент підписання кожного з договорів (01.11.2008 року) сторони дійшли згоди щодо всіх їх істотних умов, які були на той час передбачені законом.

Таким чином спірні правочини укладені у письмовій формі, пройшли державну реєстрацію, орендодавці на момент їх укладення мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення орендодавців було спрямоване на укладення договорів оренди, істотні умови договору оренди землі, визначені законом в договорі, зазначені, тому відсутні підстави для визнання договорів недійсними за правилами статті 215 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги в цій частині до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами і такі, що висновки суду не спростовують. Посилання заявника на відсутність в договорах умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки є безпідставними, оскільки п.26 спірних договорів оренди землі зазначено, на орендовані земельні ділянки не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб. Крім того, позивачами не доведено, які їх права порушено спірними договорами оренди землі.

В той же час не можна погодитися з висновком суду про те, що договори оренди землі підлягають визнанню недійсними за наявності в їх сукупності двох умов: відсутності однієї з істотних умов договору оренди, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17 та 19 Закону України "Про оренду землі".

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі і умови, що визначені законом як істотні.

Істотні умови договору оренди землі встановлені статтею 15 Закону України "Про оренду землі?.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Отже, у разі відсутності в договорі оренди землі хоча б однієї з істотних його умов, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі?.

Таким чином, рішення суду першої інстанції на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України слід змінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання на те, що договори оренди землі підлягають визнанню недійсними за наявності в їх сукупності двох умов: відсутності однієї з істотних умов договору оренди, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17 та 19 Закону України "Про оренду землі".

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст.638, 792 ЦК України, ст.15 Закону України "Про оренду землі", колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 25 січня 2013 року змінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання на те, що договори оренди землі підлягають визнанню недійсними за наявності в їх сукупності двох умов: відсутності однієї з істотних умов договору оренди, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17 та 19 Закону України "Про оренду землі".

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: