Постанова № 30041400, 24.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. справа № 2а-2881/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року

у справі № 2а-2881/10/1170

за позовом Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

встановила:

Світловодська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, в якому просила звернути стягнення податкового боргу по податку на додану вартість, прибутковому податку та штрафним санкціям в сумі 2622 грн. на належні позивачу активи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведеної позивачем планової документальної перевірки правильності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податків та інших платежів фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 за період 01.01.2001 по 31.12.2001 встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.ст. 2, 10, 11, 12 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", пп. 3.1.1 п.3.1. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість". За результатами перевірки позивачем прийняті і вручені відповідачу податкові повідомлення-рішення від 20.08.2002: № 000457/700/0 про застосування штрафу у сумі 1800,00 грн. за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій; № 0004581700/0 про донарахування 215,00 грн. прибуткового податку з громадян та 430,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. 0004591700/0 про донарахування 7,00 грн. податку на додану вартість та 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Донараховані відповідачу суми ОСОБА_1 не сплачені.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 у адміністративний позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції 2622,00 грн.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (т.5 а.с. 44), в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що донараховані відповідачу зобов'язання оскаржені ним в адміністративному порядку, проте рішення про розгляд скарг на адресу відповідача не надходили, у зв'язку з чим скарги відповідача є такими, що задоволені.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідач -як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований у виконкомі Світловодської міської ради 27.01.1994 та знаходиться на обліку в Світловодській ОДПІ як платник податку на додану вартість (свідоцтво №69230843 від 28.06.1997).

Відповідно до статей 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування»платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких покладено обов'язок сплачувати податки та збори у встановлені законом терміни. Обов'язок особи щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняється сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) або їх скасування.

У відповідності до п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платники податків -це юридичні особи, їх філії, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежів), пеню та штрафні санкції.

За результатами проведеної позивачем перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2001 по 31.12.2001 складений акт № 80/1710 від 13.08.2002.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем: п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - не проведено розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій на загальну суму 360 грн.;

ст.ст. 2, 10, 11, 12 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" - не нарахований, не утриманий та не перерахований прибутковий податок з виплачених доходів громадянам у розмірі 215,00 грн.;

пп. 3.1.1 п.3.1. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" - не нарахований та не сплачений податок на додану вартість за 2-й квартал 2001 року в розмірі 7,00 грн.

На підставі акту перевірки № 80/1710 від 13.08.2002 позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.08.2002:

№ 000457/700/0, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1800,00 грн. за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

№ 0004581700/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з прибуткового податку з громадян в загальному розмірі 645,00 грн. (основний платіж -215,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 430,00 грн.);

№ 0004591700/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 177,00 грн. (7,00 грн. -основний платіж, 170,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Відповідно до п.п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Означені вище податкові повідомлення-рішення отримані особисто відповідачем 20.08.2002 (т.1 а.с.14,15), оскаржені в адміністративному порядку згідно ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до Світловодської ОДПІ, ДПА у Кіровоградській області та ДПА України.

Рішенням ДПА України від 18.12.2002 № 19774/7/25-0215 (отримано відповідачем 28.12.2002) податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №000457/700/0 залишено без змін, а в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 20.08.2002 № 0004581700/0 та № 0004591700/0 - скарга відповідача залишена без розгляду (т.1 а.с.89-94).

Відповідно до пп.5.2.4 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

За правилами пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 цього ж Закону у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону).

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", встановлюючи порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), надає право звернення стягнення в рахунок погашення податкового боргу платника податків на його активи.

Під активами платника податків цей Закон України визначає кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, які належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7 ст. 1).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що податкові повідомлення-рішення від 20.08.2002 № 0004581700/0, № 0004591700/0 відповідачем в судовому порядку не оскаржені, визначені в цих податкових повідомленнях-рішеннях податкові зобов'язання з прибуткового податку з громадян в загальному розмірі 645,00 грн., з податку на додану вартість в загальному розмірі 177,00 грн. в силу Закону вважаються узгодженими, підлягають сплаті відповідачем.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу з прибуткового податку з громадян та податку на додану вартість підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи в цій частині, разом з тим, безпідставно в порушення приписів ст.11 КАС України вийшов за межі позовних вимог та стягнув з відповідача на користь Світловодської ОДПІ грошові кошти, тоді які суть позовних вимог полягала у зверненні стягнення на належні відповідачу активи в рахунок погашення його податкового боргу.

Також колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про стягнення грошових коштів на користь Світловодської ОДПІ, оскільки вказані вище податки відповідно до ст.14 Закону України «Про оподаткування»належать до загальнодержавних податків, не є грошовими коштами податкового органу, зараховуються відповідно до вказаної норми до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів в порядку, що визначається згідно з законами України.

В частині звернення стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 1800,00 грн. колегія суддів вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

У преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування, тобто він не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

У відповідності до пунктів 1.2, 1.9 статті 1 цього Закону податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих та податкових органів про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання та погасити суму податкового боргу.

Таким чином ця форма акта ненормативного характеру може застосовуватися лише щодо обов'язків по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких визначено у статтях 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування".

У зазначених нормах штраф, накладений позивачем на відповідача, не визначений як податок або збір (обов'язковий платіж).

Тому обов'язки суб'єкта підприємницької діяльності по сплаті штрафу за порушення ним норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не відносяться до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу, у зв'язку з чим на такий штраф не може розповсюджуватись процедура стягнення податкового боргу, визначена Законом України "Про порядок погашенная зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції застосовуються за рішенням відповідних органів державної податкової служби України.

Згідно зі статтею 25 цього Закону суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Право органів державної податкової служби застосовувати та стягувати фінансові санкції до бюджетів було також встановлено пунктами 7 та 8 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу".

За наведених обставин колегія суддів вважає, що вимоги позивача про звернення стягнення з відповідача податкового боргу за штрафними санкціями в сумі 1800,00 грн. не відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, обґрунтування своїх висновків під час проведеної перевірки, а також позовних вимог під час вирішення спору даними прибуткових касових ордерів колегія суддів вважає недостатнім для встановлення факту порушення відповідачем Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, порушив норми права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі № 2а-2881/10/1170 скасувати.

Позов Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Звернути стягнення на активи фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету в загальному розмірі 822,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу (з прибуткового податку з громадян в загальному розмірі 645,00 грн., з податку на додану вартість в загальному розмірі 177,00 грн.).

В решті позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко